ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2013 р.Справа № 922/877/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків до Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте", с. Черкаська Лозова про стягнення заборгованості за кредитним договором за участю представників:
позивача: Редіна В.Б. - за дов. № 02-15/1-45 від 30.04.2013 р.;
відповідача: Філатов В.О. - за дов. № 040104 від 01.04.2013 р.
ВСТАНОВИВ:
Рішення виноситься 13.05.2013 р., оскільки в судовому засіданні 23.04.2013 р. оголошувалась перерва до 10 год. 20 хв. 13.05.2013 р.
Публічне акціонерне товариство «Земельний банк» (м. Харків) в позовній заяві просить суд стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова) Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» на користь публічного акціонерного товариства «Земельний банк» суму заборгованості за кредитним договором № 23-07/К від 24.04.2007 р. в розмірі 1164578,45 грн., в тому числі борг за кредитними коштами у розмірі 799300,0 грн., борг за процентами за користування кредитом у розмірі 298915,74 грн., борг за пенею у розмірі 66362,71 грн.
Представник позивача в судовому засіданні вказані позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у відзиві та через представника в судовому засіданні, проти позову заперечує. Заперечення ґрунтуються на тому, що банківську ліцензію позивача відкликано, а тому останній не вправі нараховувати проценти та вимагати їх стягнення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
24.04.2007 р. між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, перейменованим в 2010 р. в Публічне акціонерне товариство «Земельний банк» (свідоцтво про держ. реєстрацію сер. А01 № 423531 (а. с. 97)), (далі за текстом - позивач), та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Аванте» (далі за текстом - відповідач), був укладений кредитний договір № 23-07/К (далі за текстом - договір), на виконання зобов'язань за яким позивач надав відповідачу кредит на суму 400000,0 доларів США строком до 22.04.2008 р. зі сплатою 14,0 % річних (п. п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).
П. 8.6. договору сторони передбачили, що він діє до повного повернення відповідачем кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій.
Під час дії договору сторонами було укладено додаткові угоди до нього №№ 1 -5.
Так, додатковою угодою №1 від 23.04.2008 р. змінено строк повернення кредиту на 06.08.2008 р., додатковою угодою №2 від 07.08.2008 р. змінено строк повернення кредиту на 06.08.2009 р., додатковою угодою №3 від 07.08.2009 р. змінено строк повернення кредиту на 09.09.2009 р., додатковою угодою №4 від 10.09.2009 р. змінено строк повернення кредиту на 16.03.2010 р., додатковою угодою №5 від 17.03.2010 р. змінено строк повернення кредиту на 16.03.2011 р.
П. 2 додаткової угоди №5 від 17.03.2010 р. сторонами погоджено, що станом на 17.03.2010 р. залишок боргу за кредитом становить 100000,0 доларів США.
Взяті на себе на себе зобов'язання за договором, з врахуванням положень додаткових угод до нього, відповідач належним чином не виконав, кредитні кошти в сумі 100000,0 доларів США позивачу не повернув.
Згідно з п. п. 3.6., 3.7. договору, відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати позивачу процентів за користування кредитом, чого також належним чином не робив, допустивши заборгованість по процентам за користування кредитом (станом на 16.01.2013 р.) на суму 37397,19 доларів США.
Суд не погоджується з запереченнями відповідача проти вимог про стягнення процентів за користування кредитом, що ґрунтуються на ст. ст. 20, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які полягають у тому, що після відкликання банківської ліцензії, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в редакції чинній на час відкликання банківської ліцензії позивача (30.07.2010 р.), у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.
Згідно ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в редакції чинній на час відкликання банківської ліцензії позивача (30.07.2010 р.), з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Таким чином, вищевказані норми передбачають припинення нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку перед його кредиторами, а не його боржників перед банком по зобов'язанням, які виникли і продовжують існувати на час відкликання банківської ліцензії в банку.
Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення заборгованості за кредитом та по процентах, за користування ним, відповідачем суду не надано.
Виходячи з офіційно встановленого курсу Національного Банку України, згідно якого станом на 16.01.2013 р. гривна України до долару США співвідносилась як 7,993 гривень до 1 долару США, заборгованість відповідача за кредитом становить 100000,0 х 7,993 = 799300,0 грн., за несплаченими процентами - 37397,19 х 7,993 = 298915,74 грн.
Вказані позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.
В п. 1 додаткової угоди № 5 до кредитного договору № 23-07/К від 24.04.2007 р., сторони його п. 4.3.2 в редакції, що передбачала повернення відповідачем кредиту до 18 год. 00 хв. 16.03.2011 р.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 4.2.6. договору сторони домовились про наявність у позивача права на стягнення з відповідача, в разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту та/або процентів за користування кредитом, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на моменти виникнення простроченої заборгованості, від сумі заборгованості за кожен день прострочення, а також суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Таким чином, між сторонами відсутня домовленість, яка б змінювала встановлений п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України шестимісячний строк, протягом якого можуть нараховуватись штрафні санкції, різновидом яких є пеня.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог (а.с. 16), позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 60111,74 грн. за період з 17.07.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту, та в сумі 6250, 97 грн. за період з 01.02.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у відповідності до п. 4.2.6 договору.
Оскільки строк повернення кредиту настав 16.03.2011 р., правові підстави для стягнення пені в сумі 60111,74 грн. за період з 17.07.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту відсутні, в зв'язку з тим, що їх нараховано після спливу шестимісячного строку від початку прострочення повернення кредиту, що суперечить вищенаведеним положенням ст. 232 Господарського кодексу України. В цій частині позовних вимог належить відмовити.
Позовні вимоги про стягнення пені в сумі 6250, 97 грн. за період з 01.02.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом підлягають задоволенню, оскільки їх нараховано по поточним зобов'язанням відповідача по сплаті процентів і банк при її нарахування не вийшов за межі встановленого ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційному до задоволених позовних, що зумовлює стягнення з відповідача на користь позивача 22089,34 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745, адреса: 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вул. 1 Травня, 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» (код в ЄДРПОУ 19358721, адреса: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) - борг за кредитом в сумі 799300 грн. 00 коп., 298915,74 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 6250,97 пені та 22089,34 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 18.05.2013 р.
Суддя Жельне С.Ч.
Судове рішення № 31417335, Господарський суд Харківської області було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/877/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: