Рішення № 31417167, 08.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-707/13

2609/21845/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 травня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретарів - С.Я. Панчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1, просить визнати зміст та назви статей «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_4», які розмішені відповідачем на інтернет-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірною інформацією щодо позивача та такою. що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність ділової репутації; визнати зміст та назву відеоматеріалу, який розміщений відповідачем на інтернет - сайту «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, недостовірною інформацією щодо позивача та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність ділової репутації; зобов'язати відповідача видалити статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_4», які розміщені Відповідачем на інтернет-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язати відповідача видалити відеоматеріал, який розміщений відповідачем на інтернет - сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язати відповідача спостувати на інтернет-сайті за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5 та на інтернет-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 розповсюджену ним недостовірну інформацію щодо позивача, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» у червні 2012 року виявило, що ОСОБА_1 через мережу Інтернет, а саме через інтернет - сайт за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та сторінку інтернет - сайту ««YouTube» розповсюджує інформацію, яка принижує ділову репутацію позивача та його посадових осіб. Інформацію було доведено невизначеному колу осіб, оскільки поширено в загальнодоступній мережі Інтернет. Інформацією, яка принижує ділову репутацію позивача та його посадових осіб та не відповідає дійсності. Позивач є власником торгової марки «Тепловер». Відповідач створив та підтримує у робочому стані інтернет-сайт за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Вказаний факт підтверджується витягом з сайту ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно якого власнйк сайту є ОСОБА_1. Додатково належність сайту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 підтверджується розділом «Обо мне» з вказаного сайту, де , крім іншого, вказується, ОСОБА_1 є засновником та директором ТОВ «Телеос- Буд». Позивач є потужним виробником промислової продукції. Так, згідно балансу позивача за 2011 рік, його виручка склала 11437400 грн, а виручка за 6 місяців 2012 року склала 6212400 грн, а тому моральна шкода від недостовірної інформації, що розповсюджена відповідачем, на думку позивача, має бути співрозмірна обсягам діяльності позивача. Згідно витягу з ЄДРПОУ відповідач є одноособовим власником та директором будівельної компанії - ТОВ «Телеос-Буд» з внеском до статутного фонду у розмірі 46081 грн. Позивач зазначив, що негативна недостовірна інформація, поширена відповідачем щодо позивача, порушила право на недоторканність ділової репутації, оскільки спотворила та принизила оцінку його діяльності товариства з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об'єктивною, поставила під сумнів професійність посадових осіб позивача, поставила під сумнів наявність у позивача необхідного досвіду для ведення підприємницької діяльності діяльності, народила сумніви щодо дотримання позивачем моральних та правових норм. Таким чином позивач вважає, що інформація, поширена відповідачем через мережу Інтернет: є поширеною, тобто доведеною до невизначеного кола осіб (станом на 19.09.2012 лише відеоматеріал під назвою «Демонтаж теплой стяжки Тепловер. Плохая адгезия» на сторінці інтернет- сайту «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю переглянуло 1328 користувачів); стосується саме відповідача та його посадових осіб; не відповідає дійсності, тобто є недостовірною; порушує особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вважають позовні вимоги надуманими, безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах права. Представником відповідача надані до суду заперечення на позов, згідно яких, відповідач дійсно створив та підтримує інтернет-блог ІНФОРМАЦІЯ_5 та на сторінці «Почему я веду блог?», зокрема, зазначив: «Строительньїй блог - Взгляд на строительные проблемы одного специалиста ... Это блог о строительстве Дома! Дома, как системы создания комфорта для тех, кто в живет! А не тех, кто его Строит или продает строительный материал! ... страницах строительного блога мы даем консультации. Делимся опитом с пониманием ответственности за свои рекомендации». Відповідач у своїх статтях, постав на захист споживачів, інформацію яких була надана дилером торгової марки «Теполовер» ОСОБА_3, та яку відповідач передрукував з іншого сайту. Стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, то зазначені вимоги не відповідають критеріям, передбаченим у ч.3 ст.23 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дійсно на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщені «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_4» (а.с.8-9, 10-13, 14-17), а також на на інтернет - сайті «YouTube» розміщений відеоматеріал «Демонтаж теплой стяжки Тепловер. Плохая адгезия», де зазначено, що завантажено користувачем «ОСОБА_4 8 груд 2011» (а.с. 19).

Крім того, в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами по справі, що відповідач ОСОБА_1 дійсно створив та підтримує інтернет-блог ІНФОРМАЦІЯ_5.

В матеріалах справи міститься свідоцтво на знак для товарів і послуг №111323 ТОВ «НВП «Укрвермікуліт», зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.08.2009 (а.с.20-22).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи ТОВ «Телеос-Буд» значиться ОСОБА_1 (а.с.24).

Відповідно до листа ТОВ «Епіцентр К» №857/12 від 31.07.2012 ТОВ «Епіцентр К» не отримувало скарг споживачів на якість продукції торгової марки «Тепловер», продаж якої здійснюється в мережі гіпермаркетів «Епіцентр» з 18.08.2010 (а.с.26).

Якість продукції торгової марки «Тепловер» підтверджується протоколом №88к/12 кваліфікаційних випробувань теплофізичних характеристик теплоізоляційної штукатурки «Тепловер» та виробів на основі перліту, затвердженого керівником випробувального відділу будівельної фізики та ресурсозбереження ОСОБА_5 (а.с. 27-44), протоколом №06/НГ-2011 випробувань на горючість для віднесення матеріалів до негорючих або до горючих, згідно з п.6 ДСТУ Б В 2.7.-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків суміші торгової марки «Тепловер» на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх та внутрішніх роботі для мурування «Тепловер Мурування», виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.45-48), протоколом №03/НГ-2011 випробувань на горючість для віднесення до негорючих або до горючих, згідно з п.6 ДСТУ Б В 2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків суміші торгової марки «Тепловер» на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх та внутрішніх робіт для штукатурення «Тепловер Light», виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.49-52), протоколом №02/НГ-2011 випробувань на горючість для віднесення матеріалів до негорючих або до горючих, згідно з п.6 ДСТУ Б В 2.7.-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків суміші торгової марки «Тепловер» на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх та внутрішніх роботі для штукатурення «Тепловер Standard», виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.53-56), протоколом №07/НГ-2011 випробувань на горючість для віднесення матеріалів до негорючих або до горючих, згідно з п.6 ДСТУ Б В 2.7.-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків суміші торгової марки «Тепловер» на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх та внутрішніх роботі для улаштування стяжок підлог «Тепловер Стяжка», виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.57-60), протоколом №04/НГ-2011 випробувань на горючість для віднесення матеріалів до негорючих або до горючих, згідно з п.6 ДСТУ Б В 2.7.-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків суміші торгової марки «Тепловер» на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх та внутрішніх роботі для штукатурення «Тепловер Premium», виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.61-64), протоколом №102к/12 випробувань зразків штукатурки «Тепловер Light» виробництва НВП «Укрвермікуліт» за показниками «нормальний коефіцієнт звукопоглинання» (а.с.65-71), протоколом №098к/12 кваліфікаційних акустичних випробувань стяжки на основі матеріалу «Тепловер Стяжка» виробництва НВП «Укрвермікуліт» за показником «індекс поліпшення ізоляції ударного шуму» (а.с.72-78), протоколом №85к/10 кваліфікаційних випробувань паро проникності виробів теплоізоляційної штукатурки «Тепловер» та виробів на основі перліту (а.с.79-82), протоколом №33/11 визначення морозостійкості розчину кладочної суміші «Тепловер» (а.с.83-86), протоколом №82к/11 кваліфікаційних випробувань теплопровідності теплоізоляційної штукатурки «Тепловер» та виробів на основі перліту (а.с.87-92), протоколом №86к/10 кваліфікаційних випробувань сорбіційної вологості виробів теплоізоляційної штукатурки «Тепловер»та виробів на основі перліту (а.с.93-97), протоколом №30/11 визначення рухомості будівельних теплоізоляційних розчинових сумішей штукатурок «Тепловер-Стандарт», «Тепловер-Лайт», «Тепловер-Преміум», шпаклівки «Тепловер», кладочної суміші «Тепловер» та стяжки для підлоги «Тепловер» (а.с.98-101), протоколом №221-96/11 випробувань зразків суміші та розчину, наданих ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.102-108), протоколом №31/11 визначення терміну придатності будівельних теплоізоляційних розчинових сумішей штукатурок «Тепловер-Стандарт», «Тепловер-Лайт», «Тепловер-Преміум», шпаклівки «Тепловер», кладочної суміші «Тепловер» та стяжки для підлоги «Тепловер» (а.с.109-113), висновком про розрахунки товщини шару «Тепловер» на зовнішній стороні стіни при дії зрізу і вітрового навантаження (а.с.114-122), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.12.2011 (а.с.123), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 18.03.2008 (а.с.219), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 29.04.2009 (а.с.220, 221, 222, 223), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.07.2010 (а.с.225), протоколом №63/8 випробувань зразка у будівельних матеріалах за радіологічними показниками від 06.03.2006 (а.с.226), протоколом №139/9 випробувань зразка у будівельних матеріалах за радіологічними показниками від 24.04.2009 (а.с.227), протоколом №433а-09/20 за результатами випробувань шпаклівки «Тепловер» виробництва ТОВ «НВП «Укрвермикуліт» (а.с.228-229), протоколом №392-08/20 за результатами випробувань штукатурки декоративної «Тепловер» виробництва ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.230-232), протоколом №361-08/20 за результатами випробувань штукатурки теплоізоляційної «Тепловер» виробництва ТОВ «НВП «Укрвермикуліт» (а.с.233-236).

В матеріалах справи наявна копія диплому спеціаліста з відзнакою на ім'я ОСОБА_1 про закінчення ним Київського державного технічного університету будівництва та архітектури за спеціальністю - промислове і цивільне будівництво (а.с.237), а також копія трудової книжки ОСОБА_1 про наявність трудового стажу за фахом (а.с.238-240), що свідчить про наявність у ОСОБА_1 професійних навиків та досвіду у зазначеній галузі.

15 березня 2010 року між ТОВ «Сучасні спецтехнології», що діє на підставі статуту ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» та приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено дилерський договір №3 з метою успішного збуту сумішей будівельних модифікованих для зовнішніх і внутрішніх робіт торгової марки «Тепловер» та вермикуліту спученого торгової марки «Теплолюб» (а.с.163-172).

Також в матеріалах справи міститься лист ПП «Гранд декор сервіс» вих.№1 від 22.11.2012, згідно якого вказане підприємство претензій щодо якості сумішей ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» не отримувало (а.с.199).

Серед іншого, матеріали справи містять договір поставки №3556/СБС/10, укладений між ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «НВП «Укрвермікуліт», що свідчить про наявність правовідносин в сфері постачання товарів, тобто продукції ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (а.с.206-213).

Зміст встановлених між сторонами правовідносин підпадає під цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації. Тобто правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Поняття «ділова репутація» вживається поряд із поняттями «честь», «гідність». У певному розумінні саме поняття «репутація» збігається з поняттям «честь» у її зовнішньому об'єктивному значенні. Ділову репутацію як таку можуть мати громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виробники матеріальних благ (товарів, послуг, робіт тощо) та юридичні особи. Комплексний аналіз нормативних актів, судової практики, в тому числі Листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184, дозволяє визначити термін «ділова репутація» юридичної особи як престиж її фірмового (комерційного) найменування,

Під «недостовірною» потрібно розуміти інформацію, що не відповідає дійсності. Цивільно-правове поняття «спростування» має конституційно-правове закріплення. Така можливість позивача базується на положенні ч.4 ст.32 Конституції України, відповідно до якого кожен вправі вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить честь і гідність членів його сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Спростування недостовірної інформації є спеціальним способом захисту особистих немайнових прав юридичної особи. Під поняттям «спростування» розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має бути проведено особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила особисті немайнові права юридичної особи - позивача.

За приписами ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту щодо поширення інформації, яка шкодить його діловій репутації.

Відповідач є суб'єктом названих правовідносин оскільки суб'єктний склад даних правовідносин охоплюється суб'єктом, який (незалежно від наявності його вини) поширив відомості, що не відповідають дійсності, або виклав їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

Засобом захисту честі і гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи є спростування відомостей, які їх порочать. Порядок спростування відомостей встановлюється законом або судом.

Відповідно ж до частини першої ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Стосовно ділової репутації юридичної особи є окрема норма - ст.94 ЦК України має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Отже, позивач, як юридична особа має ділову репутацію як особисте немайнове право, а отже і має право на недоторканність ділової репутації та на її захист в судовому порядку.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм вимоги ст.277 ЦК України повною мірою можуть застосовуватися і для захисту юридичних осіб, особисті немайнові права яких порушено внаслідок поширення про них недостовірної інформації, оскільки йдеться про особисті немайнові права, які згідно зі ст.94 ЦК України можуть належати юридичній особі: право на інформацію, право на недоторканність її ділової репутації; можна застосовувати до юридичних осіб за аналогією загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи, закріплені у главі 20 ЦК України; по-третє, як зазначено у ст.94 ЦК України, особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України «Захист цивільних прав та інтересів». Цей спосіб захисту є спеціальним: його специфіка полягає в немайновому характері тих благ, які підлягають захисту.

Згідно зі ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у цивільному судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу і, зокрема, визначати відповідача за своїми вимогами тощо.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права відповідає способу, що встановлений у ст.277 ЦК України.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що: відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

У пункті 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (постанова Вищого господарського суду України від 25.09.2007 44/105-07).

До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Пунктом 4 ч.2 ст.23 ЦК України, закріплено право осіб на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. З огляду на зазначене, порушення прав полягає «у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи або приниженні ділової репутації юридичної особи».

При цьому згідно зі ст.34 Конституції України «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір».

Також важливо дотримуватись основних принципів інформаційних відносин, які викладені у ст.5 Закону від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію», а саме:

«гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації».

Крім того, відповідно до приписів статті 47 Закону України "Про інформацію" порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Серед порушень цього законодавства у наведеній статті передбачено і поширення відомостей, що не відповідають дійсності.

Суд вважає такими, що заслуговують на увагу посилання позивача на те, що спірними статтями відповідач порушив позитивну ділуву репутацію, яка робить компанию більш привабливою для клієнтів, партнерів, інвесторів і т.д.

Аналізуючи ст.201 та ст.1116 ЦК України можна зробити висновок, що ділова репутація є немайновим благом, отже охороняється чинним законодавством України. У разі наявності порушень, юридична особа має право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди за приниження її ділової репутації.

Спірна інформація утворилася навколо облаштування будівлі АДРЕСА_3 щодо якої відповідач не будучи особистим учасником жодної події, написав та розмістив на своїй сторінці в інтернеті відповідні статті та виклав відео, в яких зробив особисті висновки.

В судовому засіданні відповідач намагався довести достовірність інформації викладеної в матеріалах розміщенних на його сайті.

Позиція відповідача базується також на нотаріально посвідчених письмових пояснення ОСОБА_7, який був субділлером торгової марки «Тепловер» та ОСОБА_8, який проводив роботи по влаштуванню стяжки був свідком і учасником подій які відбувалися у вересні 2010 року пр. Незалежності будинок АДРЕСА_1 (а.с.39,40 т.2). Суд критично ставиться до наданих пояснень, оскільки як виявилося в судовому засіданні між позивачем та ОСОБА_7 розірвані будь-які трудові стосунки, а його син ОСОБА_8, не має будівельної освіти.

Зокрема відповідачем не доведено, що всі роботи велися саме з допомогою будівельних матеріалів фірми «Тепловер».

Крім того, за клопотанням відповідача в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_3, який також свого часу був субдилером торгівельної марки «Тепловер», його пояснення не заслуговують на увагу оскільки, під час допиту з'ясувалося, що позивач та свідок в минулому знаходились в трудових правовідносинах, які негативно закінчилися для обох сторін, на думку суду між ними утворилися неприязні стосунки.

На перевагу вищенаведеному позивачем надана нотаріально посвідчена заява власниці вищезазначеного будинку, ОСОБА_9, згідно якої вона зазначає, що ніяких претензій до будівельних сумішей торгівельної марки «Тепловер» вона не має і відсутні будь-якві претензії до позивача (а.с.197 т.1).

Щодо викладеного відеоматеріалу, на думку суду є недоведеним ні час, ні місце, ні будівельні матеріали, ні об'єкт на якому відбувалися зйомки.

Оскільки в зазначеній категорії справ доказування покладається на відповідача, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведена позиція на яку він посилався.

Згідно ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Крім того, заподіяння моральної шкоди юридичній особі шляхом поширення відомостей, що ганьблять її ділову репутацію, обов'язково заподіює шкоду і визначеній особистості - честі, гідності та діловій репутації конкретного громадянина (наприклад, керівника, засновника і т.п.)

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Розмір моральних збитків (немайнової шкоди) може бути визначено шляхом проведення експертизи по оцінці моральної шкоди.

Суд вважає, що позивачем у встановленому законом порядку не доведений розмір моральних збитків на які він посилається та просить стягнути, тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Ділова репутація суб'єкта господарювання нерозривно пов'язана і з таким поняттям, як «комерційне (фірмове) найменування». Комерційним (фірмовим) називають найменування, під яким суб'єкт господарювання виступає в діловому обороті та яке індивідуалізує його серед інших учасників господарських відносин. Під цим іменем підприємець укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність, реалізує свої плани і збуває вироблену ним продукцію. Комерційне найменування, яке здобуло популярність у споживачів та викликає довіру в ділових партнерів, приносить господарюючому суб'єкту не лише значні дивіденди, а й належну повагу в суспільстві та визнання його заслуг. Тому можна говорити, що однією із невід'ємних складових ділової репутації суб'єкта господарювання є його комерційне (фірмове) найменування.

Порушення недоторканності ділової репутації виражається у її приниженні. Згідно з п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 р. № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) «є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Згідно з п. 15 Постанови Верховного Суду України № 1 під поширенням інформації слід розуміти:

- опублікування її у пресі; передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших ЗМІ;

- поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;

- викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;- повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою принижують ділову репутацію особи.

Верховний Суд України у п. 3 своєї Постанови № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» конкретизує це положення, зазначаючи, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Частиною першою ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" також визначено:

- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб;

- під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації ... , а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3);

- відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5).

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (далі - Постанова № 7) визначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме слід визнати недостовірною інформацію, викладену на інтернет-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» в частині:

«…Однако, вскоре выяснилось, что новый продукт стал лишь приманкой в новом украинском лохотроне для наивных дилеров, вложивших в продвижение этого бренда немалые деньги и…в итоге обанкротившихся. По словам одного из самых успешных дилеров «Тепловера» - одессита ОСОБА_10, он потерял на продвижении этого бренда более полумиллиона гривен. Осенью прошлого года был нанесен слой штукатурки «Тепловер» толщиной 3,5 см на стены одного из коттеджей в пригороде Ильичевска. Нанесение штукатурок Тепловер выполнялось строго по рекомендациям завода изготовителя. Работы производила бригада которая уже 3 года работает с Тепловером.

Перед нанесением декоративного слоя «мраморная крошка», была выдержана пауза в 28 дней. Заказчик был доволен. Однако через год…предъявил претензии. Фасад перезимовал, а летом…рассыпался» - рассказал дилер «Тепловера». Разрекламированный «Тепловер» слетал огромными коржами. Несмотря на то, что «тепловеровская» штукатурка наносилась на стены, подготовленные по технологии завода и протянутые просечной штукатурной сеткой. На завод были отправлены образцы фрагментов штукатурки со стены.

Так же Одесский офис просил прислать представителя или само руководство приехать, для решения этой конфликтной ситуации. Вскоре посыпалась «тепловеровская» штукатурка на стенах домов еще у нескольких заказчиков.

«В ответ на наши претензии, мы получили ответ офиса о неправильном нанесении материала. Потом нам рассказали о «неблагоприятных погодных условиях» при нанесении материала. В свою очередь мы предоставили, фотоотчет производства работ, где весь процесс нанесения Тепловера происходил по инструкции опытными мастерами, график выполнения работ, подтвержденный графиком финансирования работ, и сводки метеослужбы за прошлый год в период выполнения работ. В итоге производитель просто перестал брать телефонную трубку. А в заключение нам посоветовали…самим выруливать из этой ситуации, бросив нас на произвол судьбы» - возмущается ОСОБА_10. По словам руководителя завода ОСОБА_11, ему «глубоко все равно, что будут говорить о Тепловере в Одессе и по Украине.

К слову, «мудрые» юристы завода заранее предусмотрели претензии потребителей к их продукту. Договора заключены в трехстороннем порядке - одураченным дилерам никто не собирался возвращать личных денег, потраченных ими за рекламу и доставку некачественного продукта. В тексте договоров просто не было пунктов об ответственности завода или дистрибьютора перед дилером или заказчиком за некачественный продукт! В итоге наивным дилерам «Тепловера» сейчас грозят колоссальные иски заразрушения фасадов заказчиков, выполненных этим стройматериалом. А завод…подыскивает новых «Буратин», предлагая им закопать свои кровные денежки в «самой лучшей» штукатурке «Тепловер»».

у статті «Тепловер. Часть 2. Причины разрушения» в частині:

«…На сайте производителя отсутствуют какие либо наброски об особенностях применения своего материала. Одна реклама с манипулятивными текстами и ссылками на видео. Впечатляет, бьет по мозгам потребителя.

Но где Техническая Информация (только характеристики)? Условия эксплуатации? Нет. И не дождетесь. Главная цель сайта - ПРОДАТЬ. Это говорит только о Краткосрочной перспективе материала. Срубить деньги и пропасть, как только станет жарко. А ведь уже тепло. Почему я так говорю?

Посмотрите сайты Роквул, Парок, Стиродур и многих других производителей утеплителей. И вы поймете о чем я пишу. Об отношении самого производителя к своему материалу и об отношении к своим партнерам и потребителям. О долгосрочной перспективе развития технологии и подаче грамотной технической информации своим партнерам. Ведь репутация материала зарабатывается годами положительных отзывов, а не просто дешевой ценой.

Предупрежден - Значит вооружен.

Не зря у ОСОБА_10 и Заказчика появились опасения о возможности нанесения на Тепловер финишного слоя с низкой паропроницаемой способностью (3,4 слой). Теплая штукатурка Тепловер с перлитовым наполнителем обладает отличной способностью проводит пар и в то-же время прекрасно удерживать влагу внутри (свойство перлита). Скриншот с сайта производителя…

Каждый Инженер-Строитель обязан знать требования ДБН В.2.6-31:2006 «Тепловая изоляция зданий» о паропроницаемости слоев. Специалисты Тепловер (от которых открещивается руководитель завода Тепловер ОСОБА_11), должны были дать однозначный ответ при консультации для нанесения Мраморной крошки - НЕТ. Но они предпочли сделать Клиента подопытной мышкой, это дешевле чем проводить исследования и «терять» часть рынка из-за ограничений в применении финишных материалов».

«…По моему опыту, мраморная крошка наносится на основания с прочностью не менее М40. А штукатурка Тепловер, таковым не является. О возможности нанесения Мраморной крошки на легкую штукатурку с низкой прочностью, надо было консультироваться не у специалистов Тепловер, а у производителя финишного материала Мраморная крошка. Какие требованиях по прочности к основанию предъявляет он для нанесения своего материала. И об этом специалисты Тепловер, должны были знать. Но своими действиями ввели в заблуждение Клиента и Дилера.

Ситуация проста. Банальна. Сделайте правильные выводы.

Однако, поведение руководителя завода Тепловер ОСОБА_11, однозначно заслуживает порицания, как неуважительное отношение к своим Партнерам и Клиентам. (детский сад какой-то)…

Чуть не забыл! Почему Кризисный Звездопад? Тяжелые времена проверяют характер, а у многих производителей Кризис показал его отсутствие. Наплевательское отношение к качеству выпускаемой продукции. Экономия на всем, в том числе и на исследованиях, разработке нормативной документации, обучении своих партнеров.

Именно в 2009-2011 годах к нам стали чаще обращаться Клиенты с проблемами в выполненных строительных работах из-за плохого качества применяемых материалов, безграмотного их применения и отсутствия чувства меры в области применения (жадность наживы). Вот и сыпятся звезды до кризисных лет. Некому перекрывать их недочеты в работе с Клиентами, ведь Клиенты так-же ищут более дешевых и менее профессиональных исполнителей».

у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» в частині:

«ДБН дает в большинстве случаев РЕКОМЕНДАЦИИ. А вот разрабатывать технологические карты обязан ПРОИЗВОДИТЕЛЬ. К сожалению на момент написания этих статей о Тепловере, технологических карт по применению материалов, производителем разработано не было. Или по крайней мере, их не предоставили клиентам при продаже материалов.

Результат плачевен. Многие из тех кто поверил Тепловер, расплатились своими деньгами. А ведь Тепловеру некого винить в рекламациях на свой материал»

та зобов'язати ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) її видалити.

Визнати зміст та назву відеоматеріалу, який розміщений ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) на інтернет-сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, недостовірною інформацією щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» та зобов'язати ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) видалити вищезазначений відеоматеріал, який розміщений на інтернет-сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Питання стосовно судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.32, 34 Конституції України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст.16, 23, 201, 277, 386, 1116, 1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Закону України «Про інформацію», -

вирішив :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, викладену на інтернет-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» в частині:

«…Однако, вскоре выяснилось, что новый продукт стал лишь приманкой в новом украинском лохотроне для наивных дилеров, вложивших в продвижение этого бренда немалые деньги и…в итоге обанкротившихся. По словам одного из самых успешных дилеров «Тепловера» - одессита ОСОБА_10, он потерял на продвижении этого бренда более полумиллиона гривен. Осенью прошлого года был нанесен слой штукатурки «Тепловер» толщиной 3,5 см на стены одного из коттеджей в пригороде Ильичевска. Нанесение штукатурок Тепловер выполнялось строго по рекомендациям завода изготовителя. Работы производила бригада которая уже 3 года работает с Тепловером.

Перед нанесением декоративного слоя «мраморная крошка», была выдержана пауза в 28 дней. Заказчик был доволен. Однако через год…предъявил претензии. Фасад перезимовал, а летом…рассыпался» - рассказал дилер «Тепловера». Разрекламированный «Тепловер» слетал огромными коржами. Несмотря на то, что «тепловеровская» штукатурка наносилась на стены, подготовленные по технологии завода и протянутые просечной штукатурной сеткой. На завод были отправлены образцы фрагментов штукатурки со стены.

Так же Одесский офис просил прислать представителя или само руководство приехать, для решения этой конфликтной ситуации. Вскоре посыпалась «тепловеровская» штукатурка на стенах домов еще у нескольких заказчиков.

«В ответ на наши претензии, мы получили ответ офиса о неправильном нанесении материала. Потом нам рассказали о «неблагоприятных погодных условиях» при нанесении материала. В свою очередь мы предоставили, фотоотчет производства работ, где весь процесс нанесения Тепловера происходил по инструкции опытными мастерами, график выполнения работ, подтвержденный графиком финансирования работ, и сводки метеослужбы за прошлый год в период выполнения работ. В итоге производитель просто перестал брать телефонную трубку. А в заключение нам посоветовали…самим выруливать из этой ситуации, бросив нас на произвол судьбы» - возмущается ОСОБА_10. По словам руководителя завода ОСОБА_11, ему «глубоко все равно, что будут говорить о Тепловере в Одессе и по Украине.

К слову, «мудрые» юристы завода заранее предусмотрели претензии потребителей к их продукту. Договора заключены в трехстороннем порядке - одураченным дилерам никто не собирался возвращать личных денег, потраченных ими за рекламу и доставку некачественного продукта. В тексте договоров просто не было пунктов об ответственности завода или дистрибьютора перед дилером или заказчиком за некачественный продукт! В итоге наивным дилерам «Тепловера» сейчас грозят колоссальные иски заразрушения фасадов заказчиков, выполненных этим стройматериалом. А завод…подыскивает новых «Буратин», предлагая им закопать свои кровные денежки в «самой лучшей» штукатурке «Тепловер»».

у статті «Тепловер. Часть 2. Причины разрушения» в частині:

«…На сайте производителя отсутствуют какие либо наброски об особенностях применения своего материала. Одна реклама с манипулятивными текстами и ссылками на видео. Впечатляет, бьет по мозгам потребителя.

Но где Техническая Информация (только характеристики)? Условия эксплуатации? Нет. И не дождетесь. Главная цель сайта - ПРОДАТЬ. Это говорит только о Краткосрочной перспективе материала. Срубить деньги и пропасть, как только станет жарко. А ведь уже тепло. Почему я так говорю?

Посмотрите сайты Роквул, Парок, Стиродур и многих других производителей утеплителей. И вы поймете о чем я пишу. Об отношении самого производителя к своему материалу и об отношении к своим партнерам и потребителям. О долгосрочной перспективе развития технологии и подаче грамотной технической информации своим партнерам. Ведь репутация материала зарабатывается годами положительных отзывов, а не просто дешевой ценой.

Предупрежден - Значит вооружен.

Не зря у ОСОБА_10 и Заказчика появились опасения о возможности нанесения на Тепловер финишного слоя с низкой паропроницаемой способностью (3,4 слой). Теплая штукатурка Тепловер с перлитовым наполнителем обладает отличной способностью проводит пар и в то-же время прекрасно удерживать влагу внутри (свойство перлита). Скриншот с сайта производителя…

Каждый Инженер-Строитель обязан знать требования ДБН В.2.6-31:2006 «Тепловая изоляция зданий» о паропроницаемости слоев. Специалисты Тепловер (от которых открещивается руководитель завода Тепловер ОСОБА_11), должны были дать однозначный ответ при консультации для нанесения Мраморной крошки - НЕТ. Но они предпочли сделать Клиента подопытной мышкой, это дешевле чем проводить исследования и «терять» часть рынка из-за ограничений в применении финишных материалов».

«…По моему опыту, мраморная крошка наносится на основания с прочностью не менее М40. А штукатурка Тепловер, таковым не является. О возможности нанесения Мраморной крошки на легкую штукатурку с низкой прочностью, надо было консультироваться не у специалистов Тепловер, а у производителя финишного материала Мраморная крошка. Какие требованиях по прочности к основанию предъявляет он для нанесения своего материала. И об этом специалисты Тепловер, должны были знать. Но своими действиями ввели в заблуждение Клиента и Дилера.

Ситуация проста. Банальна. Сделайте правильные выводы.

Однако, поведение руководителя завода Тепловер ОСОБА_11, однозначно заслуживает порицания, как неуважительное отношение к своим Партнерам и Клиентам. (детский сад какой-то)…

Чуть не забыл! Почему Кризисный Звездопад? Тяжелые времена проверяют характер, а у многих производителей Кризис показал его отсутствие. Наплевательское отношение к качеству выпускаемой продукции. Экономия на всем, в том числе и на исследованиях, разработке нормативной документации, обучении своих партнеров.

Именно в 2009-2011 годах к нам стали чаще обращаться Клиенты с проблемами в выполненных строительных работах из-за плохого качества применяемых материалов, безграмотного их применения и отсутствия чувства меры в области применения (жадность наживы). Вот и сыпятся звезды до кризисных лет. Некому перекрывать их недочеты в работе с Клиентами, ведь Клиенты так-же ищут более дешевых и менее профессиональных исполнителей».

у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» в частині:

«ДБН дает в большинстве случаев РЕКОМЕНДАЦИИ. А вот разрабатывать технологические карты обязан ПРОИЗВОДИТЕЛЬ. К сожалению на момент написания этих статей о Тепловере, технологических карт по применению материалов, производителем разработано не было. Или по крайней мере, их не предоставили клиентам при продаже материалов.

Результат плачевен. Многие из тех кто поверил Тепловер, расплатились своими деньгами. А ведь Тепловеру некого винить в рекламациях на свой материал»

та зобов'язати ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) її видалити.

Визнати зміст та назву відеоматеріалу, який розміщений ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) на інтернет-сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, недостовірною інформацією щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» та зобов'язати ОСОБА_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2) видалити вищезазначений відеоматеріал, який розміщений на інтернет-сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» (код ЄДРПОУ 31101383, р/р 26003301633 в ф-ї АКБ «Золоті ворота» в м. Києві, МФО 300238, місцезнаходження за адресою: вул. Прорізна, 1, м. Васильків, Київська область) судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн 30 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя - Г.О. Козленко