Рішення № 31416391, 20.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3005/13 Головуючий в 1 інстанції - Спаї В.В.

Справа № 401/6592/12 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Дерев'янка О.Г., Черненкової Л.А.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, посилаючись на те, що 17 жовтня 2005 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8/2005/840-К/313-А про надання кредиту у сумі 8 589 доларів США, строком до 16 серпня 2011 року зі сплатою 10 відсотків річних за користування кредитними коштами. Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору банком 17 жовтня 2005 року був укладений договір поруки з ОСОБА_2 У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків, станом на 18 квітня 2012 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 37 760, 54 доларів США (еквівалент 301 517, 92 грн.), яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів по справі, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено (а.с. 29).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору № № 8/2005/840-К/313-А від 17 жовтня 2005 року в розмірі 301 517,92 грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 35 213,53 грн., заборгованість по відсоткам - 3 149,13 грн., заборгованість по комісії - 8 261,60 грн., штраф - 6 858,32 грн., пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу - 247 801,38грн.

Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянти посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення ним норм процесуального права, просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2005 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8/2005/840-К/313-А про надання кредиту у сумі 8 589 доларів США, строком до 16 серпня 2011 року зі сплатою 10 відсотків річних за користування кредитними коштами. Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору банком 17 жовтня 2005 року був укладений договір поруки з ОСОБА_2 У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків, станом на 18 квітня 2012 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 301 517, 92 грн., що підтверджується відповіднім розрахунком (а.с. 6). Відповідно до претензій про сплату заборгованості, відповідачі знали про існуючу у них заборгованість (а.с. 11-12).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором станом на 18 квітня 2012 року в сумі 301 517, 92 грн., суд першої інстанції керувався доведеністю позову в даній частині.

Проте погодитися в повному обсязі з таким висновками суду не можна з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданим невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ці положення Закону судом першої інстанції не враховані, а відтак помилково судом не застосована норма ч.3 ст.551 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, а саме: з урахуванням того, що розмір пені значно перевищує розмір збитків та виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, судова колегія вважає за можливе зменшити розмір пені за порушення строку сплати ануітентного платежу з 247 801, 38 грн. до 53 000 грн., що буде відповідати вимогам закону та матеріалам справи.

Інші доводи апеляційної скарги щодо ненаданого належного розрахунку боргу позивачем є безпідставними, тому що спростовуються матеріалами справи. На неправильність розрахунку апелянти не посилаються та не надають належних доказів щодо спростування наданого розрахунку боргу позивачем. Заперечень щодо наявності заборгованості за кредитним договором чи щодо неналежного виконання обов'язків за кредитним договором в апеляційній скарзі відсутні. Правових підстав для повної відмови у позові в частині стягнення пені, судова колегія не вбачає.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8/2005/840-К/313-А від 17 жовтня 2005 року в розмірі 106 482, 58 грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 35 213, 53 грн., заборгованість по відсоткам - 3 149, 13 грн., заборгованість по комісії - 8 261, 60 грн., штраф - 6 858, 32 грн., пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу - 53 000 грн.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що у вказаній справі складає 1 064, 82 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2013 року - скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 2005456) заборгованість за кредитним договором № 8/2005/840-К/313-А від 17 жовтня 2005 року в розмірі 106 482, 58 грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 35 213, 53 грн., заборгованість по відсоткам - 3 149, 13 грн., заборгованість по комісії - 8 261, 60 грн., штраф - 6 858, 32 грн., пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу - 53 000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 2005456) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 064, 82 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: