Рішення № 3141601, 30.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/356

30.01.09

За позовом ТОВ „ТД „Приват”;

До ВАТ КБ „Надра”;

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці

відповідача ТОВ „ТД „Олександрія –хліб”;

Про стягнення 6 415 348,11 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Лобач О.М., представник, довіреність №14 від 09.06.2008 р.;

Кравченко Н.Г., представник, довіреність №13 від 09.06.2008 р.;

Від відповідача: Суденко Р.В., представник, довіреність б/н від 03.12.2008 р.;

Від третьої особи: не з”явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2008 р. порушено провадження у справі №18/356, слухання справи призначене на 18.12.2008 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 18.12.2008 р. до 27.01.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 18.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю „Олександрія –хліб”.

В порядку статті 77 ГПК України у справі з 27.01.2009 р. до 30.01.2009 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 6 415 384,11 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 25 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—21.11.2005 р. між сторонами укладений договір застави майнових прав №0320052111011, за умовами якого позивач, в якості забезпечення виконання ТОВ „ТД „Олександрія –хліб” зобов’язань за кредитним договором, передав заставодержателю (відповідачеві) в заставу майнові права за договором банківського вкладу №0320052111798/Д від 21.11.2005 р.;

—відповідач виконав свої зобов’язання за кредитним договором перед ТОВ „ТД „Олександрія –хліб”, перерахувавши суму у розмірі 6 412 000,00 грн. на рахунок останнього, що підтверджується меморіальним ордером №NL-2 від 21.11.2005 р.;

—у зв”язку з тим, що боржник –ТОВ „ТД „Олександрія –хліб” не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором №0320052111011 від 21.11.2005 р. перед відповідачем, останній звернувся з претензією №954 від 23.11.2005 р. до позивача з вимогою про погашення боргу за боржника –ТОВ „ТД „Олександрія –хліб”;

—позивач претензію визнав та у відповіді на претензію №23/11 від 23.11.2005 р. просив відповідача перерахувати суму у розмірі 6 412 000,00 грн. та 3 384,11 грн. процентів зі свого депозитного рахунку №0320051511789/Д на рахунок відповідача.

Третя особа повноважних представників сторін у судове засідання не направила, письмові пояснення по суті поданого позивачем позову не надала, а тому господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за необхідне розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.11.2005 р. між сторонами був укладений договір про відкриття та обслуговування вкладного депозитного рахунку №0320051511798/Д, за умовами якого відповідач зобов’язався відкрити вкладний рахунок позивачеві строком до 15.10.2006 р. для розміщення та обліку грошових коштів, внесених на умовах, що визначаються додатково укладеними договорами при внесенні вкладу.

25.11.2005 р. між сторонами укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №0320052111798/Д, згідно з яким позивач перерахував на відкритий йому вкладний рахунок №26101000798002 в філії ВАТ КБ „Надра” в м. Олександрія 7 124 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 21.11.2005 р.

Пунктом 1.2. договору №0320052111798/Д строкового банківського вкладу (депозиту) від 21.11.2005 р. передбачено, що датою повернення вкладу є 23.11.2005 р.

21.11.2005 р. між сторонами укладений договір застави майнових прав №0320052111011, за умовами якого позивач, в якості забезпечення виконання зобов’язань ТОВ „ТД „Олександрія –хліб” за кредитним договором передає відповідачеві в заставу майнові права за договором банківського вкладу, укладеним між відповідачем та ТОВ „ТД „Олександрія –хліб”.

Пунктом 1.2. договору застави майнових прав №0320052111011 передбачено, що майнові права, що належать позивачеві за договором банківського вкладу оцінюються сторонами у розмірі 7 124 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.1. договору застави майнових прав №0320052111011 у випадку, коли позичальник не виконав зобов’язання (повністю або частково) у визначені кредитним договором чи договором застави строки, заставодержатель набуває право задовольнити свої вимоги із вартості предмету застави шляхом переводу на себе права вимоги, що належить заставодавцю за договором банківського вкладу.

23.11.2005 р. відповідачем на адресу позивача була направлена претензія №954, в якій відповідач повідомив про невиконання ТОВ „ТД „Олександрія –хліб” своїх зобов’язань за кредитним договором №0320052111011 та просив позивача сплатити заборгованість за кредитом у розмірі 6 412 000,00 грн. та 3 348,11 грн. за відсотками по користуванню кредитом.

У відповіді на вищезазначену претензію позивач вимоги, викладені в ній, визнав у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач списав з рахунку позивача згідно з договором строкового банківського вкладу (депозиту) №0320052111798/Д від 21.11.2005 р. визнану у відповіді на претензію суму.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як визначено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 23 Закону України „Про заставу” при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 4.2. договору застави майнових прав передбачено, що реалізація предмета застави провадиться шляхом переведення на заставодержателя всіх прав по договору банківського вкладу.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що переведення прав повинно здійснюватися за згодою сторін шляхом укладення договору уступки права вимоги або ж у випадку відсутності згоди сторін на укладення договору, заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Матеріали справи свідчать про те, що договір уступки права вимоги між сторонами не укладався.

Відповідно до п. 1.32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Ініціатор зазначеним законом визначається як особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ.

Кошти в даному випадку були списані банком на підставі меморіального ордеру, тобто ініціатором переказу виступив банк, а розрахунковим документом був меморіальний ордер. Відповідно до п. 1.19-1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Позивач не надав доказів, що ініціювання ним переказу коштів відбулося на законних підставах. Списання коштів з вкладного рахунку власника банком на підставі визнаної претензії чинним законодавством не передбачено. Оскільки кошти з депозитного рахунку позивача списані відповідачем на свою користь без законних на те підстав, всупереч нормам Законів України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та „Про заставу”, то відповідач набув майно - грошові кошти із вкладного рахунку ТОВ „Торговий Дім „Приват” без достатніх на те правових підстав, чим порушив право власності позивача на кошти на його депозитному рахунку №26101000798002, що обслуговувався відповідачем станом на 23.11.2005 р.

Кошти, набуті особою без достатньої правової підставі, підлягають поверненню потерпілому в силу положення частини 1 ст.1212 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Приват” (інд. 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 17, код ЄДРПОУ 33563700) 6 415 384 (шість мільйонів чотириста п’ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 11 коп. заборгованості, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко