Рішення № 3141471, 09.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Елада 21»

про стягнення 38 190,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Ю.М. –представник за довіреністю № 170 від 01.01.2009 року;

від відповідача: Погрібний А. І.–представник за довіреністю № 08/08 від 08.01.2009 року;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Елада 21»про стягнення 38 190,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2008 року по залізничній накладній № 33316085 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ «Дніпроспецсталь»в залізничному вагоні № 65303224 (напіввагон) надійшов вантаж (брухт чорних металів вид 510) відправлений зі станції Городянка Південно-Західної залізниці, відправником якого був ТОВ «Елада 21».

По прибутті вагону на станцію призначення 02.06.2008 року була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні № 65303224. в ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана у залізничній накладній у графі «маса вантажу в кг., визначена відправником», не відповідає масі вантажу на станції призначення.

За результатами перевірки маси був складений комерційний акт БН № 755684/399 від 02.07.2008 року в якому вказано, що маса нетто по накладній 53 300 кг., а маса нетто при перевірці 41 650 кг. - різниця маси становить 11650 кг.

Сума провізної плати, нарахованої відправнику по станції відправлення по зазначеному вагону, складала 7 638,00 грн. Керуючись статтею 118 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 38 190,00 грн.

В судове засідання 16.12.2008 року представники сторін не з’явились, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі № 33/463 від 01.12.2008 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 27.01.2009 р.

27.01.2009 року в судовому засіданні представник позивача частково подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.12.2008 року.

Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.12.2008 року не виконав.

Представники сторін подали суду спільну заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошена перерва до 09.02.2009 року.

В судове засідання 09.02.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.12.2008 року, надав пояснення по справі, відповідно до яких просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, стягнути з відповідача штраф у розмірі 38 190,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 381,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача надав пояснення по справі, відповідно до яких просить суд у зменшити суму штрафу до однократного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, а саме 7 638,00 грн..

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно пункту 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Частина 1 статті 314 ГК України передбачає, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ч.2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи.

28.05.2008 року по залізничній накладній № 33316085 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ «Дніпроспецсталь»в залізничному вагоні № 65303224 (напіввагон) надійшов вантаж (брухт чорних металів вид 510) відправлений зі станції Городянка Південно-Західної залізниці, відправником якого був ТОВ «Елада 21».

Згідно п.п. 2.1, 2.2 розділу 2 «Правил оформлення перевізних документів»графи «маса вантажу в кг. визначена відправником»та «спосіб визначення маси»заповнюються відправником перевезення

Згідно з статтею 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувачу розмірах, передбачених правилами.

По прибутті вагону на станцію призначення 02.06.2008 року була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні № 65303224. в ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана у залізничній накладній у графі «маса вантажу в кг., визначена відправником», не відповідає масі вантажу на станції призначення.

Згідно абз.1 пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до підабзацу а) абзацу 2 пункту 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

За результатами перевірки маси був складений комерційний акт БН № 755684/399 від 02.07.2008 року в якому вказано, що маса нетто по накладній 53 300 кг., а маса нетто при перевірці 41 650 кг. - різниця маси становить 11650 кг.

Відповідно до пункту 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назві, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно статті 118 цього статуту.

Ст. 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п’ятикратної плати за всю відстань перевезення.

Сума провізної плати, нарахованої відправнику по станції відправлення по зазначеному вагону, складала 7 638,00 грн. Керуючись статтею 118 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 38 190,00 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Згідно пункту 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських правовідносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що вага вантажу була помилково вказана із завищенням на 11 650 кг., дана обставина не відобразилась на роботі позивача, оскільки йому не було завдано збитків. Відповідач також переплатив провізну плату за транспортування вантажу.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу визнаються судом обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у сумі 7 638,00 грн. (однократного розміру провізної плати).

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 304,80 грн., на відповідача –76,20 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 104,40 грн., на відповідача –23,60 грн. На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елада 21»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2; р/р 26003001300156 в ВАТ «УКТБ»м. Києва, МФО 321723, код ЄДРПОУ 33058733) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, на рахунок Запорізької дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця»р/р 20007000215001 ДФ АБ «Експрес Банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 33796572) суму штрафу 7 638 (сім тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 20 коп. та 23 (двадцять три) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий