Рішення № 3141464, 23.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/272

23.01.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/272

за позовом

Приватного підприємства “Молокозавод-ОЛКОМ”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад-Продакшн” ЛТД

про

стягнення 1994623,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Райчева О.М.

від відповідача

- Костючок С.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В листопаді 2008 року Приватне підприємство “Молокозавод-ОЛКОМ” (надалі –ПП «Молокозавод-ОЛКОМ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»ЛТД (ТОВ «Каскад Продакшн»ЛТД) про стягнення 989625,00 грн. основного боргу, 989625,00 грн. штрафу, 13665,00 грн. пені, 1708,12 грн. –3% річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті товару, поставленого за Договором купівлі-продажу № 418 від 14.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2008 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судове засідання, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача подав суду заяву від 16.01.2009 р. про уточнення позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду, згідно якої просить суд на підставі ст. 81 ГПК України залишити без розгляду вимогу щодо стягнення з відповідача 989625,00 грн. штрафу в зв’язку з недотриманням досудового врегулювання спору, стягнути з відповідача 1025563,24 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 57755,16 грн. пені, 7219,40 грн. 3% річних, 10905,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 23.01.2009 р. представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, за наслідком якої позивач просить суд не стягувати з відповідача штрафу в розмірі 989625,00 грн., та просить суд стягнути з відповідача 1025563,24 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 57755,16 грн. пені, 7219,40 грн. 3% річних, 10905,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, підлягають розгляду остаточні вимоги позивача про: стягнення з відповідача 1025563,24 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 57755,16 грн. пені, 7219,40 грн. 3% річних.

В даному судовому засіданні представник відповідача проти наявності боргу не заперечив.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні 23.01.2009 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2008 р. між ПП «Молокозавод-ОЛКОМ»(Продавець) та ТОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 418 (надалі –Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виконуючи договірні зобов'язання позивач поставив відповідачу 25375 кг казеїну технічного згідно з накладними: № РНн № 0060796 від 15.10.2008р. на суму 780000,00 грн., № РНн0060799 ВІД 15.10.2008р. на суму 92625,00 грн., № РНн0060794 від 15.10.2008р. на суму 117000 грн., на загальну суму 989625,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору кінцевий розрахунок за поставлену продукцію приводиться протягом 10 календарних днів після отримання товару.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 989625,00 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 989625,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1. Договору за прострочку оплати за поставлений товар Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 57755,16 грн. пені.

В силу ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, перевіривши розрахунок пені, починаючи від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, суд дійшов до висновку, що пеня підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 7219,40 грн. 3 % річних та 35938,24 грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних витрат, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 35626,50 грн. інфляційних витрат: (1,015 х 1,021) х 989625 = 1025251,50 –989625 =35626,50 грн.

Відсотки річних підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Разом з тим, посилання позивача на п. 3 ст. 81 ГПК України, як на підставу повернення державного мита в розмірі 9896,25 грн., не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказаний пункт виключено на підставі Закону № 2705-IV від 23.06.2005 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»ЛТД (03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 93/232, код 13345588) на користь Приватного підприємства «Молокозавод - ОЛКОМ»(72316, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289 а, код 31176910) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 989625,00 грн. основного боргу, 57755,16 грн. пені, 35626,50 грн. інфляційних витрат, 7219,40 грн. 3% річних, 10902,26 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 28.01.2009 р.