Рішення № 3141449, 23.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.08 Справа № 1/38/08

Суддя О.І. Немченко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничо-поліграфічне об’єднання “Запоріжжя”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52

до відповідача приватного підприємства “РА-ХХ1”, 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б

про стягнення 3062,00 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача – Рогальський В.М., дор. б/н від 27.10.2008 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          24.11.2008 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничо-поліграфічне об’єднання “Запоріжжя” з позовною заявою до приватного підприємства “РА-ХХ1” про стягнення 3062,00 грн. основного боргу на підставі рахунку-фактури № 0475 від 09.04.2008 р., № 0502 від 16.04.2008 р., а також ст.ст. 205, 206, 218, 526, 612 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України.

24.11.2008 р. порушено провадження у справі 1/38/08, судове засідання призначено на 09.12.2008 р.

Ухвалою від 09.12.2008 р. розгляд справи був відкладений на 23.12.2008 р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача. 09.12.2008 р. судом було направлено запит до Головного управління статистики по Запорізькій області щодо юридичної адреси за якою зареєстровано підприємство відповідача. 18.12.2008 р. було отримано відповідь, в якій зазначено, що підприємство відповідача зареєстровано за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві позивачем, за якою і направлялась ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 24.11.2008 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 09.12.2008 р.

Судове засідання закінчено 23.12.2008 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 3062,00 грн. основного боргу, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в жодне з проведених судових засідань не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалами суду не надіслав.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 р. та 16.04.2008 р. відповідач отримав зі складу позивача поліграфічну продукцію (афіші в кількості 3100 примірників) на загальну суму 3 062,00 грн., що підтверджується підписами представника відповідача в відомостях про видачу готової продукції зі складу, а також рахунками-фактурами № 0475 від 09.04.2008 р., № 0502 від 16.04.2008 р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується і довіреністю серії ЯЛЗ № 449739 від 11.04.2008 р., виданої на представника відповідача Бондаренко Петра Володимировича.

04.12.2008 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу від 29.10.2008 р. у якій просить відповідача сплатити отриманий ним товар. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення фіскальним чеком № 0055 від 04.11.2008 р. Вимога залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 3062,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3062,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунку-фактури та довіреності, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Факт заборгованості відповідача в сумі 3062,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3062,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “РА-ХХ1” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б, р/р 26008032470001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код 31037219) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничо-поліграфічне об’єднання “Запоріжжя” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, р/р 2600805942001 в в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код 33243097) 3 062 (три тисячі шістдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 29 грудня 2008 року.