Постанова № 31414036, 15.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 5010/1632/2012-28/109

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущак О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Івано-Франківськцемент» б/н від 14.03.2013р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013р.

у справі № 5010/1632/2012-28/109

за позовом: Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Укрнафта», м.Київ;

до відповідача: ПАТ «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області;

про стягнення неустойки в сумі 26 413,52грн.,

за участю представників:

від позивача: Малета А.І. - довіреність № юр-766/д від 12.12.2012р.;

від відповідача: Гульчій Л.І. - довіреність № 01/21-02/2 від 15.01.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укрнафта» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ «Івано-Франківськцемент» про стягнення неустойки в сумі 26 413,52грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1632/2012-28/109 (суддя І.П. Кавлак) позов ПАТ «Укрнафта» задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ПАТ "Івано-Франківськцемент" на користь ПАТ "Укрнафта" неустойку в сумі 26413грн. 52 коп. та 1 609грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Івано-Франківськцемент» прострочило виконання своїх зобов`язань за договором № 20/2162 купівлі-продажу від 16.07.2010р., а саме: недопоставило товар ПАТ «Укрнафта» на суму 176 090,13грн., у визначений договором термін, а відтак зобов`язано сплатити позивачу неустойку в сумі 26 413,52грн., що становить 15 % від загальної вартості недопоставленого товару за договором.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ «Івано-Франківськцемент» подало апеляційну скаргу б/н від 14.03.2013 року, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» про стягнення з ПАТ «Івано-Франківськцемент» неустойки в сумі 26 413,52грн. - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не досліджено усіх обставин справи та не надано їм належної правової оцінки. На думку скаржника судом не дано належної правової оцінки обумовленим сторонами у договорі № 20/2162-МРТ купівлі-продажу заходам відповідальності за невиконання та неналежне виконання ними своїх зобов`язань, зокрема щодо умов здійснення відвантажень товару продавцем та отримання цього товару покупцем.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. змінювався склад колегії суддів.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу від 09.04.2013 року № юр-647, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачем в судовому засіданні подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом долучено до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, між ВАТ "Івано-Франківськцемент" в особі філії Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник" (Продавець) та ВАТ "Укрнафта" (Покупець) 16.07.2010р. було укладено договір № 20/2162-МТР купівлі-продажу.

Згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства" назви позивача та відповідача було змінено - з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець передає, а Покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі "Товар", відповідно до додатку, який є його невід"ємною частиною.

Згідно з п. 3.3. договору Продавець повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження. Відвантаження товару проводиться лише після отримання згоди Покупця про готовність до прийняття товару (п. 3.3.1. договору).

Додатком до договору сторони погодили, що умови поставки товару (ІНКОТЕРМС 2000) СРТ - станція Вантажоотримувача" (п. 2 Додатку ); термін поставки - на протязі липня-грудня 2011р. (п. 4 Додатку ); умови оплати: 20% попередня оплата, 80% по факту поставки.

Сторонами також укладено додаткові угоди до договору № 20/2162 - МТР від 16.07.2010: додаткову угоду № 1 від 14.07.2011 р. та додаткову угоду № 2 від 03.10.2011 р. Зміни, що вносились до основного договору, шляхом підписання вищезазначених додаткових угод стосувалися лише вартості товару за договором, загальна вартість товару, що поставляється, визначена в сумі 225 481,21грн.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про дату відвантаження Товару і порушення термінів надання відвантажувальних документів, Продавець виплачує Покупцю штраф у розмірі 1,5 % від вартості Товару, про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено.

Відповідно до п. 7.7. спірного договору за порушення терміну поставки, або недопоставки Товару Продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку Товару.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу Покупцем проведено Продавцю попередню оплату в розмірі 20% від суми вартості товарів за договором, що становить 49 391 грн. 08 коп. В свою чергу Продавцем здійснено на цю суму поставку Товару, підтвердженням чого є : Видаткова накладна № РН-0002339 від 26 серпня 2011 року на суму 12 279,56 грн. (а.с. 20); Акт № 45 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 27 серпня 2011р. (а.с. 21- 22).; Видаткова накладна № РН-0002485 від 2 вересня 2011 року на суму 18 227,05 грн. (а.с. 19); Акт № 47 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 09 вересня 2011р. (а.с. 17-18); Видаткова накладною № РН-0003319 від 26 жовтня 2011 року на суму 18 884,47 грн. (а.с. 16) та Акт № 55 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 28 жовтня 2011р. (а.с. 14-15).

Поставка решти Товару, між сторонами не проводилась.

Позивачем 15.05.2012р. на адресу відповідача було направлено Претензію щодо сплати штрафних санкцій за договором № 20/2162 - МТР від 16.07.2010 (вих. № юр-905 від 15.05.12), в якій останній просив оплатити на користь ПАТ «Укранафта» 26 413,52грн. штрафу на підставі п. 7.7. спірного договору (а.с. 24-25). Вимога щодо сплати неустойки залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення ПАТ «Укрнафта» з позовом до ПАТ «Івано-Франківськцемент» про стягнення неустойки в сумі 26 413,52грн., покликаючись на порушення відповідачем термінів поставки за договором купівлі-продажу № 20/2162 - МТР від 16.07.2010.

При прийнятті постанови, колегія суддів виходила з наступного.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарський договір є підставою до виникнення господарських зобов'язань.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУкраїни).

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язанні! або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпеченні загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, укладаючи договір №20/2162 - МТР купівлі-продажу від 16.07.2010 р., сторони обумовили умови поставки та прийняття товару. Зокрема, згідно з положеннями п.п.3.3 та 3.3.1 договору, Продавець повідомляє Покупця і Вантажоотримувача про готовність до відвантаження. Відвантаження товару проводиться лише після отримання згоди Покупця про готовність до прийняття товару.

З аналізу умов Договору вбачається, що поставка товарів продавцем здійснюється у два етапи: 1) повідомлення продавцем покупця про готовність до відвантаження товару та одержання згоди покупця на здійснення поставки; 2) фактичне здійснення поставки товарів та прийняття товару вантажоодержувачем, інформацію прог якого надано покупцем.

Як видно з матеріалів справи, представник позивача надав свою згоду представнику відповідача на проведення поставок узгоджених обсягів товару в письмовій формі, шляхом надсилання факсограм (Лист №10-562 від 17.08.2011 р.) (долучено до матеріалів апеляційного провадження) . В такий спосіб було проведено поставку партій товару на суму попередньої оплати (49 391,08 грн.).

Пунктом 2 Додатку до договору передбачено умови поставки товару (ІНКОТЕРМС2000): СРТ - станція Вантажоотримувача. У пункті 3 Додатку визначено два Вантажоодержувачі: БНГ-НГВУ «Бориславнафтогаз» та БЦБВО-НГВУ«Бориславнафтогаз». Станцією Вантажоотримувачів є станція Борислав, Львівської залізниці, код станції - 376407.

Згідно умов поставки товару (ІНКОТЕРМС 2000) СРТ - Продавець зобов'язується доставити товар названому ним перевізнику, та покрити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Проведення поставки, згідно умов договору, передбачалося залізничним транспортом.

За відсутності інформації про те, якому вантажоодержувачу необхідно здійснити поставку товару, в якому обсязі та асортименті, а також відсутності повідомлення (згоди) про готовність до прийняття вказаної партії товару у ПАТ «Івано-Франківськцемент» не було можливості здійснення поставки товару у вказаний договором строк.

Як встановлено судом від позивача не надходило жодних повідомлень про готовність до прийняття товару, ані претензій про його недопоставку, чи порушення термінів такої поставки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, зокрема, що договором купівлі-продажу не передбачено поставку товару окремими партіями, то від покупця (позивача) достатньо однієї відповіді-повідомлення про готовність до прийняття товару, яка була отримана продавцем (відповідачем) перед початком його поставки.

Так, у договорі №20/2162 - МТР купівлі-продажу від 16.07.2010 р. відсутні будь-які вказівки на здійснення поставки товару однією партією.

Окрім того, як зазначалось вище, Листом №10-562 від 17.08.2011р. представник позивача повідомив представника відповідача про необхідність проведення відвантаження товару згідно договору № 20/2162-МТР від 16.07.2010 р., саме декількома партіями: щебеню фракції 0-10 (2 вагони - відправлення 19.08.2011 р.) та щебеню фракції 20-40 (відправлення 26.08.2011р., 29.08.2011р., по 2 вагони) залізничним транспортом на станцію Борислав Львівської залізниці, код 376407, код отримувача - 1378. Згоди про готовність до прийняття іншої частини товару чи всього його обсягу ПАТ «Укрнафта» не надавалося.

Слід також зазначити, що у визначений договором строк виконання

зобов'язання, у ПАТ «Івано-Франківськцемент» в наявності був увесь обсяг та асортимент товару для для здійснення поставки ПАТ «Укрнафта», підтвердженням чого є Довідка №81/2 від 06.03.2013р. Проте, здійснити його відвантаження одному з вантажоотримувачів не було можливим за відсутності з боку позивача згоди про готовність до прийняття товару.

Згідно з приписами ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Враховуючи те, що в спірному договорі, обов'язок продавця провести поставку товару є зустрічним по відношення до обов'язку покупця здійснити повідомлення про готовність до прийняття товару та надання інформації про його вантажоодержувача, суд апеляційної інстанції вважає, що не надання покупцем повідомлення (згоди) про готовність до прийнята товару та інформації про його вантажоодержувача є простроченням кредитора. Відтак до вчинення вказаних дій, відповідно до ст. 221 ГК України боржник не міг виконати свій обов'язок по поставці товару та не може нести відповідальність за невиконання вказаного обов'язку.

Як зазначалось вище, спірним договором № 20/2162-МТР передбачено штрафні санкції за певні порушення допущені під час здійснення поставки. Зокрема, у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення продавцем покупця інформації про дату відвантаження товару або надання відвантажувальних документів продавець сплачує на користь покупця штраф в розмірі 1,5 % від суми вартості товару, про відвантаження якого не було своєчасв повідомлено.

У випадку коли продавець здійснить повідомлення покупцю про готовність до відвантаження товару, отримає від покупця повідомлення (згоду) про готовність до одержання товару, проте не здійснить поставки товару на адресу вантажоодержувача в терміни та в обсягах погодженого сторонами в таких повідомленнях, продавець в такому випадку виплачує покупцю штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого товару.

Позивачем стверджується, що ПАТ «Івано-Франківськцемент» не надавало останньому жодних повідомлень про готовність до відвантаження решти товару. Однак, за це порушення, у випадку його доведеності, договором передбачено штраф у розмірі 1,5% від суми вартості товару, про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено, а не 15% як того вимагає позивач.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» про стягнення з ПАТ «Івано-Франківськцемент» 26 413,52грн. неустойки згідно п. 7.7. договору № 20/2162-МТР купівлі-продажу від 16.07.2010р. судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обумовленим сторонами у договорі заходам відповідальності за невиконання та неналежне виконання ними своїх зобов`язань, відтак рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013р. слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідно, його слід скасувати, а апеляційну скаргу ПАТ «Івано-Франківськцемент» - задоволити .

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Івано-Франківськцемент» - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013р. у

справі № 5010/1632/2012-28/109 скасувати та прийняти нове рішення, яким

у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (77422, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код 00292988 ) - 860,25грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

6. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

судді Дубник О.П.

Матущак О.І.