Рішення № 3141292, 04.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.09 р. Справа № 7/248

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод” м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м.Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м.Макіївка

Предмет спору: стягнення суми збитків у розмірі 28 538 грн. 54 коп.

За участю представників:

від позивача: Гусаченко І.А. - дов. №6 від 01.12.2008р.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Ахметова Н.В. – дов. №07-5641 від 29.12.2008р.

У судовому засіданні 29.01.2009р. на підставі ст..77 ГПК України оголошено перерву до 18.02.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м.Донецьк про стягнення суми збитків у розмірі 28 538 грн. 54 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р.; додаткову угоду №36 від 29.05.2007р. до договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р.; претензію на суму 28 538, 54 грн. №07-2683 від 01.08.2007р.; залізничну накладну №49458562; квитанцію про приймання вантажу №49855459; лист №1229 від 19.06.2007р.; платіжне доручення №39203 від 24.12.2007р. на суму 28 538, 54 грн.; розрахунок витрат, понесених ЗАТ „Макіївкокс”, при переадресації вугільного концентрату на ТОВ „Енергоімпекс” в червні 2007р.; відомість плати за користування вагонами (контейнерами) №2206658-07; калькуляцію плати за пропуск поїздів ЗАТ „Макіївкокс” по шляхам ЗАТ „ММЗ” від 01.01.2007р.; розрахунок собівартості та ціни тонно-кілометру ЖДЦ на 2006 рік; розрахунок вартості 1 ткм на 2007 рік по ДП „Макіїввантажтранс” для інших підприємств, які не входять в Міністерство вугільної промисловості України; акт виконаних робіт від 30.06.2007р.; претензію на суму 28 538, 54 грн. №17/17-536юр від 31.10.2007р.

У письмових поясненнях №17/17-496юр від 27.01.2009р. позивач зазначив, що у відповідності до умов договору, у разі, якщо фактичні показники якості по золі у сірі перевищують браковочні, то товар (вугілля) вважається браком та підлягає поверненню за рахунок продавця (відповідача). Позивач зазначив, що його фактично понесені витрати склали 28 538 грн. 54 коп. (у тому числі ПДВ), причиною понесення зазначеної суми витрат стала поставка неякісного вугілля відповідачем та повернення цього вугілля, у зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог у зазначених поясненнях, позивач послався також на ст..225 ГК України, ст..ст.610, 611, 623 ЦК України.

Відповідач у відзиві №17/1 від 12.01.2009р. визнав суму заявлену до стягнення частково, вважає, що податок на додану вартість, який входить до заявленої суми, не відноситься до доходів, які позивач міг би отримати, як би його права не були порушені, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми ПДВ у розмірі 4 756, 42 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.12.2008р. у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м.Макіївка.

У письмових поясненнях №07-90 від 14.01.2009р. третя особа повідомила, що в процесі приймання вугілля отриманого за залізничною накладною 49458562 в 6 вагонах, відправником яких є ТОВ „Енергоімпекс”, виявлено відхилення якості за сірою та викликані представники постачальника та відправника товару для здійснення сумісного відбору проб отриманої вугільної продукції. На підставі листа ЗАТ „Донецьксталь” –металургійний завод” №31/1433 від 19.06.2007р. на адресу ЗАТ „Макіївкокс”, останній направив вугілля новому отримувачу. Транспортні послуги за перевезення спірних вагонів та платі за користування вагонами здійснювалось за рахунок ЗАТ „Макіївкокс”, які склали 28 538 грн. 54 коп. та були відшкодовані ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”.

У запереченнях на відзив №07-384 від 29.01.2009р. третя особа зазначила, що предметом позовних вимог є стягнення суми реальних (фактичних) збитків у розумінні ст.. 22 ЦК України, понесених з вини відповідача. Враховуючи той факт, що до суми реальних (фактичних) понесених збитків у розмірі 28 538 грн. 54 коп. включений ПДВ у розмірі 4 756, 42 грн., третя особа підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представникыв сторын, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами.

Відповідно до п.1 договору, продавець (позивач) зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах цього договору вугільну продукцію, надалі товар. Номенклатура, марки, об’єм, ціни, якість, строки та умови поставки товару оговорюються сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Оплата товару здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки, які обумовлені сторонами в додаткових угодах до цього договору (пункт 2 договору).

Якість товару повинна відповідати ТУ, внутрішньовиробничим нормам, ГОСТам та марочній приналежності гідно ДСТУ 3472-96 та підтверджується посвідченням якості (пункт 3 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, указаний в цьому договорі товар поставляється на умовах, обумовлених сторонами в додаткових угодах до цього договору. Реквізити отримувача узгоджуються додатково.

За фактом відвантаження товару, продавець надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, посвідчення якості, залізнична квитанція про приймання вантажу, податкова накладна. Вищевказані документи подаються продавцем за реєстром, який підписується обома сторонами (пункт 4.3 договору).

Сторони узгодили у пункті 6.1 договору, що вони несуть відповідальність з завдані збитки один одному у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до п.7.2 договору, покупець та продавець є платниками податку на прибуток на загальних підставах у відповідності зі ставкою, встановленою п.п.10.1 ст.10 Закону України від 28.12.1994р. №334-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” з наступними змінами.

Згідно п.7.1 Договору, сторонами обумовлено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2005р. Додатковою угодою № 14 від 30.11.2006р. до договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р., сторони продовжили строк дії цього договору до 31.12.2007р.

Відповідно до додаткової угоди №36 від 29.05.2007р. до договору, підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленою печатками обох підприємств, продавець у червні 2007р. зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити вугільний коксовий концентрат марки К виробництва ЦЗФ „Пролетарська”, надалі товар, у кількості 22 000 тон за ціною 529, 17 грн. за 1 тн (без врахування ПДВ) на умовах поставки FCA ст.відправника (Інкотермс 2000 року) за наступними показниками якості (середні показники): зольність на сухий стан палива Аd – 8,1%; загальна волога на робочий стан палива Wr – 9,5%; сіра на сухий стан палива Sd – 1,8% (пункт 1 додаткової угоди №36).

Пунктом 2 додаткової угоди №36 визначено, що у разі відхилення фактичних показників якості о золі, вологі, сірі від середніх, товар приймається із застосуванням наступної системи приплат та знижок за ціною: за 0,1% збільшення (зниження) змісту золи – 0,25% зниження (збільшення) ціни; за 0,1% збільшення (зниження) змісту вологи – 0,20% зниження (збільшення) ціни; за 0,1% збільшення (зниження) змісту сіри – 0,05% зниження (збільшення) ціни. Товар повинен бути наступної якості (граничні показники): зола – до 8,7%, гранична – 9,2%; волога – до 12,0%, сіра – гранична – 2,30% на об’єм 17000 тн (поставка на адресу ВАТ „Ясиновський КХЗ та ЗАТ „Макіївкокс”); сіра – гранична – 2,50% на об’єм 5000тн (поставка на адресу ВАТ „Ясиновський КХЗ); вихід летючих – до 26%, Y – не менше 14 мм. У разі, якщо фактичні показники якості золи та сіри перевищують граничні, то товар вважається браком та підлягає поверненню за рахунок продавця. У разі оплати витрат з доставки товару до станції призначення продавцем покупець додатково відшкодовує їх вартість на підставі виставлених рахунків. Продавець відшкодовує покупцю всі витрати, які виникли з причини заадресації вантажу у зв’язку з ваговою недостачею та невідповідністю якості товару договірним умовам за всім переліком витрат та послуг транспортної складової.

Порядок приймання вантажу, у тому числі за якістю, передбачений сторонами у пункті 4 додаткової угоди №36, зокрема, приймання товару за якістю здійснюється згідно посвідченням вантажоотримувача, засвідченим печаткою Центральної лабораторії якості вугільної та коксохімічної продукції ЗАТ „ДМЗ”. Продавець (ТОВ „Енергоімпекс”) уповноважує вирішувати питання, пов’язані з прийняттям товару по якості та кількості у вантажоотримувачів (ЗАТ „Макіївкокс” та ВАТ „Ясинуватських КХЗ”) ТОВ „Інспекторат Україна”. Результати спільного опробування засвідчені у посвідчені якості печатками Центральної Лабораторії Якості та ТОВ „Інспекторат Україна” являються кінцевими та обов’язковими для взаєморозрахунків сторін за поставлений товар. Вантажоотримувач має право здійснювати аналіз проб відбору з верху вагонів. У випадку, якщо результат аналізу проб ручного відбору перевищує вищезазначені покази товару, здійснюється виклик представника продавця та ватнтажоотримувача. Виклик представника продавця здійснюється по факсу з приміткою „для ООО „Энергоимпекс”. Результати спільного опробування оформлюються актом та являються підставою для повернення або вивантаження та опробовування всієї партії механічним відбором за участю ТОВ „Інспекторат Україна”. Плата за простій та користування залізничними вагонами відноситься на винну сторону.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, відповідач поставив вугільний концентрат марки Ж на адресу вантажоотримувача ЗАТ „Макіївкокс” за залізничною накладною №49458562 в 6 вагонах, яка додана до матеріалів справи.

Позивач посилається на той факт, що за результатами ручного відбору проб при прийманні продукції за якістю у вантажоодержувача була встановлена невідповідність поставленого товару якісним показникам товару, передбаченим договором №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. та додатковою угодою №36, у зв’язку з чим відповідачем на адресу позивача був направлений лист №1229 від 19.06.2007р. із зазначенням реквізитів для переадресації вагонів №№67192336, 67846733, 65731465, 66207903, 65880874, 66727710 за залізничною накладною №49458562.

У позовній заяві позивач зазначив, що вугільний концентрат марки „Ж” отриманий ЗАТ „Макіївкокс” за залізничною накладною №49458562 з показниками якості, які не відповідають вимогам договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. з урахуванням додаткових угод та просить стягнути з відповідача збитки, пов’язані з переадресацією (поверненням) неякісної продукції в розмірі 25538,54 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку збитків, складеного ЗАТ „Макіївкокс”, витрати складаються з плати за користування вагонами в сумі 5 490, 00 грн. (6 588, 00 грн. з ПДВ), пересування по коліям ЗАТ „ММЗ” в сумі 1 267, 50 грн. (1 521, 00 грн. з ПДВ ), перевезення локомотивом ЗАТ „Макіївкокс” в сумі 7 604, 96 грн. (9 125, 95 грн. з ПДВ), перевезення локомотивом МПТУ в сумі 9 419, 66 грн. (11 303, 59 грн. з ПДВ) на загальну суму 23 782,12 грн. без ПДВ (28 538, 54 грн. з ПДВ).

У зв’язку з поверненням ЗАТ „Макіївкокс” неякісного вугільного концентрату в вагонах №№67192336, 67846733, 65731465, 66207903, 65880874, 66727710 ЗАТ „Донецьксталь – металургійний завод” були понесені збитки в сумі 28 538, 54 грн., які сплачені платіжним дорученням №39203 від 24 грудня 2007р. на користь ЗАТ „Макіївкокс” згідно претензії останнього № 07-2683 від 01.08.2007р. У зв’язку з цим позивач просить стягнути ці збитки з постачальника вугільного концентрату – ТОВ „Енергоімпекс”.

На виконання умов договору, відповідач поставив вугільний концентрат марки Ж на адресу вантажоотримувача ЗАТ „Макіївкокс” у вагонах №№67192336, 67846733, 65731465, 66207903, 65880874, 66727710 за залізничною накладною №49458562.

За результатами ручного відбору проб при прийманні продукції за якістю у вантажоодержувача була встановлена невідповідність поставленого товару якісним показникам, передбаченим додатковою угодою №36 до договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. Так, згідно п. 2 додаткової угоди № 36 зола у вугільному концентраті повинна бути до 8,7%, гранична – 9,2%, тоді як у вугільному концентраті, який надійшов у вищезазначених вагонах за залізничною накладною №49458562 фактичний показник золи був 10,0%, що підтверджується актом відбору проб № 37 від 18.06.2007р. та актом по результатам аналізу проби вугільного концентрату, складеними у відповідності до умов договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. з урахуванням додаткових угод та підписаними, в тому числі, представниками відповідача Мазур В.І., Логвиненко В.Н., Грековою О.Д. (довіреність № 08/672 від 18.06.2007р.), без зауважень.

Сума збитків в розмірі 28 538, 54 грн. підтверджується платіжним дорученням №39203 від 24.12.2007р. та складається з плати за користування вагонами в сумі 6 588, 00 грн., пересування по коліям ЗАТ „ММЗ” в сумі 1 521, 00 грн., перевезення локомотивом ЗАТ „ММЗ” в сумі 9 125, 95 грн., перевезення локомотивом МПТУ в сумі 11 303, 59 грн.:

- Витрати за користування вагонами №№67192336, 67846733, 65731465, 66207903, 65880874, 66727710 в сумі 5 490, 00 грн. без ПДВ (6 588, 00 грн. з ПДВ), які надані ВАТ „МКХЗ” для ЗАТ „Макіївкокс” на підставі договору № 124/826 від 01.09.2003р., підтверджуються відомістю плати за користування вагонами №2206658-07, переліком ТехПД № 169 від 27.06.2007р., актом виконаних робіт від 30.06.2007р. з додатком до цього акту, платіжними дорученнями №4337 від 26.07.2007р. та №8280 від 21.12.2007р.

- Витрати за пробіг по коліям ЗАТ „ММЗ” в сумі 1 267, 50 грн. без ПДВ (1 521, 00 грн. з ПДВ) (договір № 31/07 від 12.12.2006р.) підтверджуються рахунком ЗАТ „ММЗ” №940096 від 21.06.2007р. з додатком до нього та рахунком №940098 від 30.06.2007р. з додатком до нього, заявкою №235 від 16.06.2007р., вагонним листом від 16.06.2007р., платіжним дорученням №4568 від 01.08.2007р.

- Витрати за перевезення локомотивом ЗАТ „Макіївкокс” в сумі 7604,96 грн. без ПДВ (9125,95 грн. з ПДВ) підтверджуються розрахунком собівартості та ціни тонокілометру ЖДЦ ЗАТ „Макіївкокс”.

- Витрати за перевезення локомотивом МПТУ в сумі 9 419, 66 грн. без ПДВ (11 303, 59 грн. з ПДВ) (договір № 50/398 від 24.10.2003р.) підтверджуються рахунком №261 від 21.06.2007р., відомістю перевезення ДП „Макіїввантажтранс”, платіжним дорученням №3535 від 26.06.2007р., актом звірки заборгованості від 16.08.2007р., розрахунком ДП „Макіїввантажтранс” вартості 1 ткм на 2007р.

У відповідності до додаткової угоди №36, обов’язок відшкодування понесених у зв’язку з переадресацією вагонів витрат покладається на продавця товару – ТОВ „Енергоімпекс”.

Статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи той факт, що ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод”, який є позивачем у цій справі, відшкодувало ЗАТ „Макіївкокс” витрати пов’язані з переадресацією вагонів у розмірі 28538,54 грн., до ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування понесених збитків.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, тоді як відповідач не довів відсутність своєї вини у заподіянні збитків позивачу.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на неправомірність стягнення вартості податку на додану вартість, оскільки транспортні послуги, які надані у зв’язку з переадресацією вагонів у відповідності до п.3.1 Закону України „Про податок на додану вартість” є об’єктами оподаткування. Таким чином, оплата за вищевказані послуги здійснена з урахуванням ПДВ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст..129 Конституції України, ст.ст.22, 526, 527, 610, 623, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, Закону України „Про податок на додану вартість”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м.Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м.Макіївка про стягнення суми збитків у розмірі 28 538 грн. 54 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м.Донецьк, вул..Майська, 66, ЄДРПОУ 30962337, ІПН 309623305612) на користь Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул..Івана Ткаченка, 122, 83055, м.Донецьк, вул..Челюскінцев, 174, р/р 26006198028081 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178) – збитки у розмірі 28 538 грн. 54 коп., державне мито у сумі 285 грн. 39 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя