Постанова № 31412235, 21.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2013 р. № 820/3116/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до

Філії "ЄВРО СІТІ" ТОВ

про

накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Філії "ЄВРО СІТІ" ТОВ (код 26149633), що знаходяться в банках: р\р 26003200000381, МФО 380537, відкритий у ПАТ "ВіЕйБі Банк" м.Київ, вул.Зоологічна,5; р\р 260523001365, МФО 380537, відкритий у ПАТ "ВіЕйБі Банк" м.Київ, вул.Зоологічна,5; р\р 26003405426001, МФО 351533 відкритий у м. Харків, ГРУ ПАТ КБ №ПРИВАТБАНК", адреса банку: м.Харків, вул.Червоношкільна набережна,16; р\р 26057405426002, МФО 351533, відкритий у м. Харків, ГРУ ПАТ КБ №ПРИВАТБАНК", м.Харків, адреса банку: м.Харків, вул.Червоношкільна набережна,16, для погашення боргу у розмірі 34.319,37 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Філія "ЄВРО СІТІ" ТОВ, пройшла державну реєстрацію, у порядку, визначеному ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", про що свідчить відповідне Свідоцтво № 13544 від 05.04.2002 року. Підприємство з 05.04.2002 року перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова. Оскільки Філія "ЄВРО СІТІ" ТОВ не виконує свій податковий обов'язок щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, дане підприємство має податковий борг перед бюджетом у сумі 34.319,37 грн. Посилаючись на приписи ст. 20 п.п. 20.1.17 Податкового кодексу України, та вказуючи на те, що балансова вартість майна Філії "ЄВРО СІТІ" ТОВ менше ніж податковий борг, ДПІ просить суд накласти арешт кошти та інші цінності підприємства, що знаходяться у банках.

Представник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прибув у судове засідання та склав на адресу суду клопотання, у якому просив суд розглядати справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Філія "ЄВРО СІТІ" ТОВ, повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом в установленому законом порядку, відповідно до ст.ст. 33-35 КАС України. Конверт із судовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання” (а.с.102-104).

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь – якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Філія "ЄВРО СІТІ" ТОВ, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання – юридичної особи, код ЄДРПОУ 26149633, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що суб’єктом владних повноважень до суду заявлена вимога про накладення арешту на кошти та цінності платника податків на банківському рахунку, тобто вимога, котра передбачена п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

За таких підстав, заявлена суб’єктом владних повноважень вимога підлягає розгляду по суті.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що підставами для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку є 1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг, 2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, 3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки перелічені підстави не тотожні підставам для застосування адміністративного арешту платника податків згідно з ст.94 Податкового кодексу України, то суд доходить висновку, що арешт коштів в порядку п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та арешт коштів в порядку ст.94 Податкового кодексу України є різними процедурами реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції.

Розв’язуючи спір суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведених норм процесуального права, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав належних доказів відсутності у відповідача майна, доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Самостійне добуття судом таких доказів на виконання приписів ст.11 КАС України в даному випадку прямо суперечить ст.ст.6, 8, 19 Конституції України, ч.ч.1, 3 ст.2 КАС України, оскільки є нічим іншим, як додатковим обґрунтуванням з боку суду безпідставно заявленої суб’єктом владних повноважень вимоги.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що суб’єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Розв’язуючи спір, суд також бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб’єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб’єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення адміністративного арешту на майно платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, то у задоволенні даного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Філії "ЄВРО СІТІ" ТОВ про накладення арешту - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.