Рішення № 31412112, 20.05.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 рокуСправа № 912/384/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/384/13-г

за позовом: Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", м.Кіровоград

про стягнення 165 933,29 грн.

Представники:

від прокуратури - Боруш А.О., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Кіровограда, наказ № 694 к від 23.10.12 р.;

від позивача - Воробйов С.В., довіреність № 04-4/2584 від 25.09.12, головний спеціаліст юридичного сектору - юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" 165 933,29 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Созидатель-1" виявлено факт засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Радянська, 3/28, яка перебуває в користуванні ТОВ "Созидатель-1".

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області позовні вимоги прокурора підтримано в повному обсязі (а.с. 29-30).

Відповідач позов заперечив та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що прокурором не обґрунтовано належними доказами факт здійснення (вчинення дій) ТОВ "Созидатель-1" засмічення земельної ділянки та завдання шкоди (пошкодження, псування земельної ділянки) інтересам держави. В судовому засіданні, що проводилось у даній справі 19.04.2013 р., відповідачем заявлено письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Кіровоградським окружним адміністративним судом справи про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції із розрахунку шкоди (а.с. 73).

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 27.03., 19.04., 15.05.2013 р. В судових зсіданнях оголошувалась перерва з 11.04. до 19.04.2013р.

В судовому засіданні 20.05.2013 р. представниками прокуратури та позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі; представник відповідача в судове засідання 20.05.2013р. не з'явився. Поряд з цим, господарський суд враховує, що представник відповідача приймав участь в інших судових засіданнях, що проводились у даній справі, в яких заслуховував пояснення прокурора і позивача з приводу поданого позову і його обґрунтування та наводив свої заперечення на позовні вимоги, про що надано до справи письмовий відзив і доповнення до відзиву. За даних обставин, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора, позивача і відповідача, оцінивши надані до справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2012 р. проведено перевірку дотримання ТОВ "Созидатель-1" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області складено акт, в якому зафіксовано виявлене під час перевірки засмічення побутовими відходами земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ "Созидатель-1" згідно договору суборенди землі №3/86 від 27.06.2007 р. (а.с. 9-10, 20-24).

Місцезнаходження земельної ділянки, на якій виявлено засмічення - вул. Радянська, 3/28, м. Кіровоград.

Згідно акту перевірки та акту обстеження засміченої земельної ділянки, площа засміченої земельної ділянки становить - 10 кв.м. (висота шару відходів 0,1 м) та 9 кв.м. (висота шару відходів 0,6 м.) (а.с. 12).

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією винесено припис про усунення порушення, яким зобов'язано ТОВ "Созидатель-1" ліквідувати виявлене засмічення; складено протокол про адміністративне правопорушення відносно посадової особи відповідача та винесено постанову про накладення на таку посадову особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с. 11-14).

Також за наслідками перевірки інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок ТОВ "Созидатель-1" твердими побутовими відходами за адресою: вул. Радянська, 3/28 в м. Кіровограді (а.с. 19). Розрахунок шкоди проведений за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. N 149 (надалі - Методика). Розмір завданої шкоди склав 165 933,29 грн., яку прокурор просить стягнути згідно поданого позову.

При вирішені спору господарський суд враховує, що відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси

Як встановлює Земельний кодекс України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 1).

В силу приписів статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

З приписів ст. 1, пункту "б" ст. 16 Закону України "Про відходи" вбачається, що підприємство має право зберігати відходи у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій, які забезпечують захист навколишнього середовища від забруднення.

Згідно Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів (п. "а" ч. 1 ст. 17), не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах (п. "з" ч. 1 ст. 17).

За вимогами ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Пункти 2, 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149), визначають, що засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Як зазначено вище, під час перевірки ТОВ "Созидатель-1" виявлено засмічення земельної ділянки, що перебуває в користуванні даного товариства, побутовими відходами, та що зафіксовано в акті перевірки від 25.09.2012 р.

Згідно Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з пунктом "л" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до пунктів 3.3., 5.1. Методики факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, на основі яких обчислюються розміри шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земель.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначена Порядком, що затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 та який поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції в областях.

Названий Порядок встановлює, що факт проведення перевірок суб'єктів господарювання фіксується актом перевірки. При цьому, акт перевірки складається державним інспектором за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю).

В свою чергу нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Згідно Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок (ст. 20 Закону). Законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону). Слід відмітити, що Закон України "Про прокуратуру" у редакції, яка діяла під час проведення перевірки ТОВ "Созидатель-1" не передбачав необхідності для здійснення перевірки прийняття прокурором постанови.

Дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення прокурорського нагляду (ст. 2 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, наданих прокурором і позивачем пояснень, перевірка дотримання ТОВ "Созидатель-1" вимог природоохоронного законодавства проводилась прокуратурою м. Кіровограда в порядку прокурорського нагляду із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області. Так, прокуратурою м. Кіровограда 24.09.2012 р. направлено лист начальнику управління Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про направлення спеціалістів (інспекторів) управління для організації 25.09.2012 р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі на земельних ділянках по вул. Фрунзе та по вул. Радянській, 3/28 у м.Кіровограді (а.с. 85-86). Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 25.09.2012 р. видано наказ №592 про направлення для участі у перевірках відповідних інспекторів (а.с. 87-88) та складено акт по перевірці, яка проведена спільно, що відповідає Порядку проведення перевірок. Перевірку проведено в присутності директора ТОВ "Созидатель-1", який підписав та отримав примірник акта перевірки.

Наведене вище спростовує доводи відповідача, які викладені у відзиві, що уповноваженими особами з дотриманням вимог чинного законодавства України не було встановлено факту засмічення земельної ділянки по вул. Радянській, 3/28 в м. Кіровограді, а перевірку проведено з порушенням вимог законодавства і всі документи, складені за наслідками перевірки не можуть бути належними доказами.

Приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" саме власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок зобов'язано при здійсненні господарської діяльності проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу. Отже, забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням та їх захист від засмічення є обов'язками відповідача, як користувача земельної ділянки, а невиконання цих обов'язків є порушенням законодавства України про охорону земель, за що передбачена відповідальність.

Відтак, твердження відповідача, що ним не вчинялись активні дії, що призвели до утворення відходів, відхиляються судом. Крім того, як зафіксовано в акті перевірки, земельні ділянки огороджені суцільним парканом, на території знаходиться охоронець, доступ сторонніх осіб обмежений.

Засмічення земель, як визначає Методика, полягає в наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Відповідно до пункту 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Тобто, умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, є факт виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів. Отже, вказане є достатнім для кваліфікації відповідного правопорушення і визначення розміру шкоди внаслідок засмічення земель. Усунення засмічення земельної ділянки після перевірки не позбавляє особу, яка допустила порушення, від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну до моменту видалення відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок ТОВ "Созидатель-1" обчислено уповноваженими особами в межах шести місяців з дня виявлення правопорушення у відповідності до розділу 5 Методики. Розрахунок розміру шкоди є правильним та відповідає вимогам Методики і матеріалам справи. В протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення адміністративного стягнення у відповідних розділах міститься посилання на розрахунок.

На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 165 933,29 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поміж тим, прокурор просить стягнути шкоду на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області без урахування, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством розподіляються між відповідними бюджетами.

Так, статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відповідно до ст.47 Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

В статті 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно пункту 7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

В п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи наведені положення законодавства, шкода, завдана навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України, міського та обласного бюджетів.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Кіровоградським окружним адміністративним судом справи про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції із розрахунку шкоди відхиляється господарським судом, виходячи з наступного.

Порядок зупинення провадження у справі регламентується ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч.1 якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до зазначеної норми зупинення провадження у справі допускається у випадку, якщо справи є пов'язаними між собою і розгляд однієї унеможливлюється без розгляду іншої. Так, неможливість розгляду справи може бути обумовлена тим, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у клопотанні не вказав чим обумовлюється неможливість надання господарським судом оцінки наявним у даній справі доказам та встановлення на їх підставі відповідних обставин до розгляду справи іншим судом. Крім того, як повідомлено сторонами в судовому засіданні, на час розгляду даної справи Кіровоградський окружний адміністративний суд вже розглянув відповідну справу та відмовив у задоволенні позову.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (25006, м.Кіровоград, просп. Комуністичний, 1-б, ідентифікаційний код 33316395) на користь спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради і Кіровоградської міської ради на р/р 33112331700002, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, одержувач коштів УК у м. Кіровограді, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 38037409 - 165 933,29 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (25006, м.Кіровоград, просп. Комуністичний, 1-б, ідентифікаційний код 33316395) в доход Державного бюджету (отримувач коштів: УККК у м. Кіровограді /м. Кіровоград/; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; рахунок №31211206783002; МФО 823016; ідентифікаційний код 38037409; код бюджетної класифікації 22030001) - 3 318,66 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" за адресою: 25006, м.Кіровоград, просп. Комуністичний, 1-б.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська