Постанова № 31411662, 21.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №805/2715/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Ратманський Є.О. - довір. від 12.03.2013 року № 38, Гораль О.П. - довір.

від 12.03.2013 року № 38, Непотачова Л.О. - довір. від 05.03.2013 року № 34, Коренєва

Л.М. - довір. від 19.03.2013 року № 40, Матвієнко С.Р. - довір. від 19.03.2013 року №

41

від відповідача - Голубєва Н.В. - довір. від 18.03.2013 року № 4147/9/10-013,

Грищенкол А.О. - довір. від 13.08.2012 року № 6759/10/10-015,Чирикіна Н.В. - довір.

від 23.01.2013 року № 1054/9/10.1-13

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного

товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод»

до відповідача Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 року № 0000031503 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6533996 грн. та від 21.02.2013 року № 0000021503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4527321 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 113830 грн. 25 коп.

Ухвалою від 04.03.2013 року відкрите провадження у справі № 805/2715/13-а.

14.03.2013 року Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2013 року № 0000041503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2006675 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 501668 грн. 75 коп.

Ухвалою від 18.03.2013 року відкрите провадження у справі № 805/3323/13-а.

Ухвалою від 20.03.2013 року адміністративна справа № 805/2715/13-а та адміністративна справа № 805/3323/13-а за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень об'єднані в одне провадження, справі присвоєний № 805/2715/13-а.

Доводи позовних заяв обґрунтовані тим, що приймаючи податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує, що під час перевірки фахівцям податкового органу були надані оригінали усіх ВМД, тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

Наполягає на тому, що відповідачем не наведено жодних розрахунків звичайної ціни, яка б мала бути застосована позивачем при проведенні спірних операцій, тобто, як вважає позивач, не доведений факт заниження цін реалізації на підставі п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, податковий орган діяв в межах повноважень, податкові повідомлення - рішення прийняті по факту встановленого порушення, оскільки під час перевірки позивачем не надані у повному обсязі оригінали вантажно - митних декларацій.

Щодо застосування звичайних цін, вказує на те, що митна вартість сировини була вищою за договірну вартість, що, як вважає відповідач, свідчить про заниження собівартості товару, що в свою чергу призвело до заниження ціни на реалізовану продукцію.

Представники позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечували, просили в задоволені позовної заяви відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00191787), місцезнаходження: 84695, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Карла Маркса, будинок 2 (а.с. 15).

Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка правильності нарахування ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191787) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складений акт від 08.02.2013 року № 145/15.3/00191787.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог:

- п. 188.1, 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ПАТ «ПВЗ»:

завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації з ПДВ):

за вересень 2012 року - на 746802 грн.;

за жовтень 2012 року - на 3780519 грн.;

за листопад 2012 року - на 2006675 грн.;

занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації з ПДВ):

за вересень 2012 року - на 4439 грн.;

за жовтень 2012 року - на 274966 грн.;

за листопад 2012 року - на 17243 грн.

- п.188.1 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ПАТ «ПВЗ» завищені:

суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації з ПДВ):

за жовтень 2012 року - на 746802 грн,;

за листопад 2012 року - на 3 780519 грн.;

залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 декларації з ПДВ):

за вересень 2012 року - на 41459 грн.;

за жовтень 2012 року - на 316405 грн.;

за листопад 2012 року - на 333648 грн.

- п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме, ПАТ «ПВЗ» у листопаді 2012 року не нараховане податкове зобов'язання в сумі 2133 грн. 33 коп. на реалізоване вугілля, операції з придбання та продажу вугілля здійснювались без господарської мети, тільки для отримання податкової вигоди, оскільки види діяльності позивача, зазначені в довідці з ЄДРПОУ та статуті, не містять такого виду діяльності як торгівля паливом.

Як вбачається з акту перевірки, зазначений висновок податкового органу ґрунтується на наступному:

- відповідна сума податкового кредиту сформована без наявності оригіналів митних декларацій (до перевірки надані ксерокопії митних декларацій):

- за вересень 2012 року - на суму ПДВ 600871 грн.71 коп. по ВМД:

№ 700010000/2012/002560 від 13.09.2012 року, ПДВ 208345 грн. 86 коп.,

№ 700010000/2012/002641 від 18.09.2012 року, ПДВ 155975 грн. 41 коп.,

№ 700010000/2012/002642 від 18.09.2012 року, ПДВ 211322 грн. 13 коп.,

№ 700010000/2012/002644 від 18.09.2012 року, ПДВ 25228 грн. 31 коп.,

- за жовтень 2012 року - на суму ПДВ 3510676 грн. 71 коп. по ВМД

№ 70012080/2012/008088 від 26.10.2012 року, ПДВ 3510675 грн. 71 коп.,

- за листопад 2012 року - на суму ПДВ 1507822 грн. 67 коп. по ВМД:

№ 700010000/2012/003156 від 02.11.2012 року, ПДВ 200012 грн. 02 коп.,

№ 700010000/2012/003157 від 02.11.2012 року , ПДВ 208345 грн. 86 коп.,

№ 700010000/2012/003280 від 13.11.2012 року, ПДВ 236257 грн. 26 коп.,

№ 700010000/2012/003376 від 21.11.2012 року , ПДВ 212151 грн. 64 коп.,

№ 700010000/2012/003377 від 21.11.2012 року. ПДВ 212165 грн. 53 коп.,

№ 700010000/2012/003495 від 29.11.2012 року, ПДВ 206436 грн. 02 коп.,

№ 700010000/2012/003243 від 09.11.2012 року, ПДВ 232454 грн. 34 коп;

- встановлене відхилення з наявною в базі АРМ - «Митниця» інформацією про фактичне ввезення товару на митну територію України;

- товариство обліковувало товар, отриманий згідно вантажно-митних декларацій на рахунку 632 за договірними (контрактними) цінами, при цьому договірна вартість товару була нижчою за митну вартість товару, після отримання товару його було використано як сировину для виробництва продукції.

На підставі зазначеного акту перевірки Горлівською ОДПІ винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 21.02.2013 року № 0000031503 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6533996 грн. ;

- від 21.02.2013 року № 0000021503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4527321 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113830 грн. 25 коп.

Надалі Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок, за результатами якої складений акт від 20.02.2013 року № 78/15.3/00191787.

Під час перевірки встановлене завищення ПАТ «ПВЗ» суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за грудень 2012 року на 2006675 грн. та завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 333648 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення - рішення від 06.03.2013 року № 0000041503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2006675 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 501668 грн. 75 коп.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Східна митниця надала на адресу Горлівської ОДПІ лист від 05.04.2013 року № 11/4-27/4244, в якому повідомила, що на митному посту «Горлівка» Східної митниці здійснене митне оформлення товарів ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» в митному режимі «імпорт (випуск для вільного обігу)» за митними деклараціями:

№ 700010000/2012/002560 від 13.09.2012 року, ПДВ 208345 грн. 86 коп.,

№ 700010000/2012/002641 від 18.09.2012 року, ПДВ 155975 грн. 41 коп.,

№ 700010000/2012/002642 від 18.09.2012 року, ПДВ 211322 грн. 13 коп.,

№ 700010000/2012/002644 від 18.09.2012 року, ПДВ 25228 грн. 31 коп.,

№ 70012080/2012/008088 від 26.10.2012 року, ПДВ 3510675 грн. 71 коп.,

№ 700010000/2012/003156 від 02.11.2012 року, ПДВ 200012 грн. 02 коп.,

№ 700010000/2012/003157 від 02.11.2012 року , ПДВ 208345 грн. 86 коп.,

№ 700010000/2012/003280 від 13.11.2012 року, ПДВ 236257 грн. 26 коп.,

№ 700010000/2012/003376 від 21.11.2012 року , ПДВ 212151 грн. 64 коп.,

№ 700010000/2012/003377 від 21.11.2012 року. ПДВ 212165 грн. 53 коп.,

№ 700010000/2012/003495 від 29.11.2012 року, ПДВ 206436 грн. 02 коп.,

№ 700010000/2012/003243 від 09.11.2012 року, ПДВ 232454 грн. 34 коп (т. 4 а.с. 4 - 5).

Листом від 09.04.2013 року № 11/2-23/4342 Східна митниця повідомила, що спірні митні декларації наявні в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби (т. 4 - а.с. 27 - 28).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог законодавства з питань оподаткування, тому просить визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі, щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дата виникнення податкових зобов'язань, порядок формування податкового кредиту та пільги з оподаткування податком на додану вартість визначені Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є, в тому числі, й операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію країни в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, суми сплаченого податку, віднесені позивачем до податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими митними деклараціями, оригінали яких надані у судовому засіданні та копії приєднані до матеріалів справи.

Суд вважає необґрунтованим довід відповідача щодо того, що під час перевірки позивачем не надавались оригінали усіх ВМД, оскільки у пункті 2.3 акту серед переліку використаних документів податковим органом вказано «оригінали імпортних ВМД», наявність спірних ВМД підтверджена у додатку № 4 до акту перевірки - перелік імпортних ВМД ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод».

Щодо посилання відповідача на відхилення з наявною в базі АРМ «Митниця» інформацією про фактичне ввезення товару на митну територію України», суд враховує, що згідно листа Східної митниці від 09.04.2013 року № 11/2-23/4342 спірні митні декларації наявні в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби.

Суд вважає, також, неправомірним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України щодо заниження ціни товару, що реалізується, внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2012 року, з наступних підстав.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Пунктом 1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України визначено, що з 1 квітня 2011 року втрачає силу Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 цього Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що звичайна ціна має визначатися на ідентичні товари та на момент продажу таких товарів.

Згідно п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, податковим органом договори на реалізацію продукції, укладені позивачем з контрагентами не аналізувались, механізми ціноутворення, що застосовані у цих договорах, не досліджувались, розрахунків звичайної ціни, яка б мала бути застосована позивачем при проведенні спірних операцій не проводились.

Враховуючи наведене, суд вважає факти заниження цін реалізації недоведеними.

Щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2012 року на суму 2133 грн. 33 коп., суд враховує наступне.

Як зазначено в акті перевірки, в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України позивачем у листопаді 2012 року не нараховане податкове зобов'язання в сумі 2133 грн. 33 коп. на реалізоване вугілля, операції з придбання та продажу вугілля здійснювались без господарської мети, тільки для отримання податкової вигоди, оскільки види діяльності позивача, зазначені в довідці з ЄДРПОУ та статуті, не містять такого виду діяльності як торгівля паливом.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що законодавець не обмежує господарську діяльність видами діяльності, зазначеними в установчих документах підприємства чи довідці з ЄДРПОУ щодо підприємства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, які оскаржуються, в розумінні зазначеної норми Закону.

Згідно ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оскільки під час розгляду справи встановлена неправомірність висновків відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, які оскаржуються, суд вважає позовну заяву про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень - рішень такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 року № 0000031503 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6533996 грн., від 21.02.2013 року № 0000021503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4527321 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113830 грн. 25 коп. та від 06.03.2013 року № 0000041503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2006675 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 501668 грн. 75 коп. - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 21.02.2013 року № 0000031503 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6533996 грн. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від від 21.02.2013 року № 0000021503 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4527321 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113830 грн. 25 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 06.03.2013 року № 0000041503 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2006675 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 501668 грн. 75 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 4588 грн.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 21.05.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 24.05.2013 року.

Суддя Давиденко Т.В.