Рішення № 31410230, 21.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/11524/12

Номер провадження № 2/522/2790/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Суворової О.В.

при секретарі - Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про спонукання до виконання умов договору та за зустрічним позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Теплопостачання міста Одеси» про спонукання до виконання умов договору, у якому просить зобов'язати КП «Теплопостачання міста Одеси» на підставі п.п. 1.1 Додатка за № 3 до укладеного між ним та відповідачем договору призупинити подачу теплової енергії в належне йому приміщення.

КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 84626,94 гривень, посилаючись на те, що така заборгованість виникла у ОСОБА_1 на підставі договору № 432164 від 1 червня 2006 року на постачання теплової енергії на об'єкт споживача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за період з 1 жовтня 2006 року по 1 лютого 2012 року.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2012 року зустрічний позов КП «Теплопостачання міста Одеси» було об'єднано в одне провадження із первісним позовом.

Ухвалою суду від 21 травня 2013 року провадження по зустрічному позову комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 1 жовтня 2006 року по 1 жовтня 2010 року закрито.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у частині періоду з 1 жовтня 2010 року по 1 лютого 2012 року.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили позов задовольнити, проти зустрічного позову заперечували, просили відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» у судовому засіданні проти первісного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні первісного позову, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив зустрічний позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі необхідно постановити із відмовою у задоволенні первісного позову та із задоволенням зустрічного позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів, пояснень позивача та представників сторін.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2006 року, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі під № 2513, є власником нежилого приміщення технічного поверху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН» 18 квітня 2006 року під № 3081 в книзі 51неж-175, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10426296 від 18 квітня 2006 року.

1 червня 2006 року між ОСОБА_1 та КП «Одесатеплоенерго» було укладено договір № 432164 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого КП «Одесатеплоенерго» взяло на себе зобов'язання постачати ОСОБА_1 теплову енергію для об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а останній зобов'язався оплачувати фактично отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.1 додатку 3 до вказаного договору, теплопостачаюча організація припиняє постачання теплової енергії в разі, зокрема, письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.

17 вересня 2006 року ОСОБА_1 звертався до КП «Теплопостачання міста Одеси» із заявою, у якій просив відключити належне йому нежиле приміщення технічного поверху від системи опалення будинку.

16 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Теплопостачання міста Одеси» із заявою, у якій просив тимчасово призупинити йому подачу тепла.

Листом № 13/4-2371 від 23 серпня 2011 року КП «Теплопостачання міста Одеси» повідомило ОСОБА_1 про неможливість тимчасового припинення подання йому теплової енергії у зв'язку із тим, що система опалення належного йому приміщення є невід'ємною системою централізованої системи опалення будинку, у якому воно розташоване, а також у зв'язку із тим, що у відповідності до наказу Міністерства з питань ЖКГ України № 169 від 6 листопада 2007 року відключення окремих приміщень житлового будинку від централізованої системи палення не передбачено.

Рішенням Одеської міської ради № 101-V від 27 червня 2006 року було вирішено реорганізувати КП «Одестеплокомуненерго» та КП «Одесатеплоенерго» шляхом злиття та створення на їх базі КП «Теплопостачання міста Одеси».

Згідно п. 1.10 статуту КП «Теплопостачання міста Одеси» підприємство є повним правонаступником прав та обов'язків КП «Одестеплокомуненерго» та КП «Одесатеплоенерго».

Суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

6 листопада 2007 року наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 затверджено Зміни до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Пунктом 1 цих Змін назву Порядку викладено в такій редакції: «Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».

Іншими пунктами цих Змін вказаний порядок змінено таким чином, який виключає можливість відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача за первісним позовом на те, що наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 6 листопада 2007 року був скасований постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2008 року, оскільки та у свою чергу була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року. На теперішній час наказ є чинним.

За таких обставин, на теперішній час чинним законодавством України відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення виключається.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем доказів на підтвердження факту технічної можливості відключення належного йому приміщення від мережі централізованого опалення будинку, у якому воно знаходиться, суду не надано.

Суд не може прийняти у якості такого доказу технічний висновок «Відключення стояків системи опалення нежилих приміщень, розташованих на технічному поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 виконаного Одеською філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», оскільки даний доказ суперечить іншим доказам, які наявні у матеріалах справи.

Так, у даному висновку зазначено, що на стояках встановлена запірна арматура для відключення та спуску води, у той час як актом № 15/02-06-3-36 від 5 лютого 2013 року, складеного тепловою інспекцією КП «Теплопостачання міста Одеси» встановлено, що запірна арматура відсутня.

Крім того, іншим технічним висновком, виконаним Одеською філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» встановлено, що проект улаштування самостійної системи опалення з встановленням приладу комерційного обліку тепла нежитлових приміщень технічного поверху не є можливим, оскільки власник будинку - ОСББ «Іділія» не надає дозволу на проведення робіт з реконструкції системи опалення будинку та технічного поверху.

Суд зазначає, що відсутність підстав для припинення теплопостачання ОСОБА_1 повністю узгоджується з умовами договору, оскільки відповідно до п. 3.2.3 договору № 432164 на постачання теплової енергії від 1 червня 2006 року, ОСОБА_1 зобов'язався додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією, та іншими нормативними актами.

Одночасно з цим, відповідно до п. 30 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 року, такої підстави для припинення теплопостачання як заява споживача не передбачено.

Таким чином, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_3 за первісним позовом та відсутність підстав для їх задоволення.

Стосовно зустрічного позову КП «Теплопостачання міста Одеси» суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Факт надання йому послуг з теплопостачання у повному обсязі за період з 1 жовтня 2010 року по 1 лютого 2012 року ОСОБА_1 не заперечується, визнається, та фактично є підставою первісного позову, з огляду на що в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України суд вважає цей факт встановленим.

Факт оплати послуг теплопостачання за цей період відповідачем за зустрічним позовом не доведено.

Згідно наданого КП «Теплопостачання міста Одеси» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за послуги теплопостачання за період з 1 жовтня 2006 року по 1 лютого 2012 року складає 84626,94 гривень. З урахуванням того, що судом закрито провадження у справі у частині вимог зустрічного позову у розмірі 52678,30 гривень, суд доходить до висновку, що стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає сума в розмірі 84626,94 - 52678,30 = 31948,64 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про спонукання до виконання умов договору - відмовити.

Зустрічну позовну заяву комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 31948,64 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Суворова

21.05.2013