Постанова № 31410102, 22.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа № 5015/2706/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Костів Т.С.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача з'явився,

від відповідача з'явився,

розглянув апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Затишне»,

на рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року, суддя П.Манюк

у справі за №5015/2706/12

за позовом: Львівського комунального підприємства «Затишне», м.Львів

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

про визнання недійсним протоколу №761 засідання комісії Львівських міських електромереж по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 01.06.2012 р.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року відмовлено у позові ЛКП «Затишне» до ПАТ «Львівобленерго» про визнання недійсним протоколу №761 засідання комісії Львівських міських електромереж по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 01.06.2012 року.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не представлено жодного доказу, який би підтверджував викладені в позовній заяві доводи про порушення відповідачем норм законодавства при оформленні акта та при прийнятті рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією, що оформлене протоколом №761 від 01.06.2012 року.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що 26.12.2011 року між ЛКП «Затишне» та ТОВ «Ліфт-Еко» укладено договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем. У вказаному договорі такого об'єкта як окремий ліфт в будинку №18 на вул. Г.Чупринки у м.Львові не відображено.

Скаржник зазначає, що 29.01.2013 року на адресу ЛКП «Затишне» надійшов лист від ТОВ «Ліфт-Еко» про те, що ліфт по вул.Г.Чупринки,18 не знаходиться на обслуговуванні у ТОВ «Ліфт-Еко».

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в ході проведеної перевірки було виявлено такі порушення як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі електропостачання, про що у відповідності з п.6.41 Правил користування електричною енергією було складено акт про порушення. Позивач зазначає, що на час складання акту ліфт був підключений до електромережі та знаходився в робочому стані.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 25.05.2012 р. представниками енергонагляду відповідача було складено Акт № 026068 (надалі -Акт) про порушення Правил користування електричною енергією, в якому зазначено про самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки позивача (споживача) до електричної мережі відповідача (електропостачальника).

14.06.2012 р. на адресу позивача надійшов Протокол № 761 засідання комісії Львівських міських електромереж ПАТ "Львівобленерго" по розгляду актів про порушення Правил від 01.06.2012 р. який складений на підставі Акта, згідно якого комісією прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу недооблікованої електричної енергії та зроблено висновок про те, що позивачем до сплати відповідачу підлягає сума в розмірі 29 955, 55 грн.

Не погодившись з даним протоколом, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав шляхом подання позову про визнання недійсним протоколу № 761 засідання комісії Львівських міських електромереж по розгляду актів про порушення Правил від 01.06.2012 р.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливо лише на підставі договору з електропостачальником.

Як вбачається із позовної заяви, позивач посилається на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р.№ 1357 (із відповідними змінами та доповненнями). Однак відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених вказаною постановою КМУ, ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі-споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками, тобто позивачем позов обґрунтовано правовими нормами, які на правовідносини сторін не поширюються.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, правове регулювання відносин позивача та відповідача здійснюється Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, із відповідними змінами та доповненнями (надалі - Правила), про що зазначено у п. 1.1. Правил.

Пунктом 5.1 Правил встановлено, що договір, про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території та споживачем, і визначає зміст правовідносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

06.05.2004 р. між ПАТ «Львівобленерго» та ЛКП «Затишне» було укладено договір на постачання електричної енергії № 63021. За умовами договору відповідач зобов'язувався постачати електричну енергію на об'єкти споживача, визначені в додатку № 9 до договору № 63021. Ліфт, що знаходиться в житловому будинку по вул. Чупринки, 18, що у м. Львові не було включено у додаток № 9.

25.05.2012 р. при здійсненні перевірки представниками відповідача було виявлено порушення яке полягало у самовільному підключенні позивачем вищевказаного ліфта до мереж ПАТ «Львівобленерго». Дане порушення було зафіксовано у Акті № 026068.

Згідно з п. п. 16 п. 8.1 Правил, відповідач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог діючого законодавства України в сфері електроенергетики.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без укладення відповідного договору.

Як вбачається із протоколу № 761, представник позивача (директор ЛКП Венгринович П.М.) був присутній на засіданні комісії по розгляду Акту, що відбулося 01.06.2012 року.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 237 Господарського Кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 15.03.2011р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» повідомлено правову позицію Верховного Суду України про те, що у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодуванням збитків, завданих її застосуванням.

Враховуючи викладені обставини, рішення постачальника електричної енергії викладене в протоколі № 761 про нарахування вартості недорахованої спожитої електричної енергії є саме оперативно - господарською санкцією, порядок та підстави застосування якої передбачені ст.235-237 ГК України.

Щодо доводів скаржника про те, що ліфт по вул. Г.Чупринки,18 не знаходиться на обслуговуванні у ТОВ «Ліфт-Еко» не беруться судом до уваги, оскільки в процесі проведеної перевірки встановлено порушення, яке полягало у самовільному підключенні ліфта до мереж ПАТ «Львівобленерго». На час складання акту ліфт був підключений до електромережі та знаходився в робочому стані. Окрім того, вищевказаний акт було складено в присутності представника ЛКП «Затишне» - Венгриновича П.М.

Скаржник також покликається на договір про технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем, укладений між позивачем та ТОВ «Ліфт-Еко» від 26.12.2011 року. Однак, суд зазначає, що даний договір не стосується спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки він передбачає лише ремонт та технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчерських систем на об'єктах замовника.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ЛКП «Затишне» витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику. Згідно із платіжного доручення про сплату судового збору №3616 від 04.02.2013 року скаржником сплачено 804,75 грн. Зважаючи на те, що за подання апеляційної скарги немайнового характеру сплачується 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (573,50 грн.), скаржнику належить повернути з спеціального фонду Державного бюджету України 231,25 грн. зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року в справі №5015/2706/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ЛКП «Затишне» без номера від 13.03.2013 року - без задоволення.

Повернути з спеціального фонду Державного бюджету України на користь Львівського комунального підприємства «Затишне» (7913, м.Львів, вул. Котляревського, 37б, код 22380285) 231,25 грн. (двісті тридцять одну гривню двадцять п'ять копійок) зайво сплаченого судового збору.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.С.Костів

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 24.05.2013р