Постанова № 31409775, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/620/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Державного підприємства «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» про стягнення заборгованості у сумі 133 676, 52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» про стягнення заборгованості у сумі 133 676, 52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року у сумі 121 767, 66 грн., в результаті чого до нього були застосовані штрафні санкції у розмірі 6 563, 76 грн. та пеня у сумі 1 444, 03 грн. Крім того, за Державним підприємством «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2012 року у сумі 3 901, 07 грн.

Просить суд: стягнути з Державного підприємства «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ - 36511461) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24604139) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року у сумі - 121 767, 66 грн. (сто двадцять одна тисяча гривень сімсот шістдесят сім гривень 66 копійок), штрафних санкцій та пені відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області № 234 від 08.05.2012 року за період з 20.03.2012 року до 11.04.2012 року у загальній сумі - 8 007, 79 грн. (вісім тисяч сім гривень 79 копійок), відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2012 року у сумі 3 901, 07 грн. (три тисячі дев'ятсот одна гривня 07 копійок), на загальну суму - 133 676, 52 грн. (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 52 копійки).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

На підставі вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив слухати дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Вимогами ст. 9 вищевказаного Закону (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) передбачено, що базовим звітним періодом для нарахування єдиного внеску є календарний місяць. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.

Роботодавці-страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Винятком можуть бути випадки, коли платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 цього Закону або якщо за страхувальником є переплата з єдиного внеску, яка перевищує суму цього внеску або дорівнює їй, згідно зі звіркою платника єдиного внеску з територіальним органом Пенсійного фонду України. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Зобов'язання зі сплати єдиного внеску повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із виплати заробітної плати (доходу) у тому числі і перед виконанням зобов'язань зі сплати податків.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) дано визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), а саме: підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах) нараховується на суму заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (база нарахування). Розмір єдиного внеску для вищезазначених платників встановлюється у відсотках до бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належить до 22 класу професійного ризику виробництва.

Так, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), розмір єдиного внеску для платників з 22 класом ризику виробництва складає - 37, 19 % від бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, за Державним підприємством «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року у сумі 121 767, 66 грн. Також рішенням від 08.05.2012 року № 234 за період з 20.03.2012 року до 11.04.2012 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) на підставі положень ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до відповідача були застосовані штрафні санкції у сумі 6 563, 76 грн. та пеня у сумі 1 444, 03 грн., на загальну суму - 8 007, 79 грн.

Також відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства та несплати ним в добровільному порядку у повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ним рахується заборгованість за червень 2012 року у сумі 121 767, 66 грн. та зі сплати штрафних санкцій у сумі 6 563, 76 грн., пені - у сумі 1 444, 03 грн. відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області № 234 від 08.05.2012 року за період з 20.03.2012 року до 11.04.2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за Державним підприємством «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» рахується заборгованість зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2012 року у сумі 3 901, 07 грн.

Так, Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пп. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Також п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вищевказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Тому, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що за Державним підприємством «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року у сумі - 121 767, 66 грн., штрафних санкцій та пені відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області № 234 від 08.05.2012 року за період з 20.03.2012 року до 11.04.2012 року у загальній сумі - 8 007, 79 грн., відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2012 року у сумі 3 901, 07 грн., на загальну суму - 133 676, 52 грн.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Державного підприємства «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» про стягнення заборгованості у сумі 133 676, 52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «АГРАРНИЙ ЦЕХ «ЖОВТОРІЧАНСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ - 36511461) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24604139) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2012 року у сумі - 121 767, 66 грн. (сто двадцять одна тисяча гривень сімсот шістдесят сім гривень 66 копійок), штрафних санкцій та пені відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області № 234 від 08.05.2012 року за період з 20.03.2012 року до 11.04.2012 року у загальній сумі - 8 007, 79 грн. (вісім тисяч сім гривень 79 копійок), відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2012 року у сумі 3 901, 07 грн. (три тисячі дев'ятсот одна гривня 07 копійок), на загальну суму - 133 676, 52 грн. (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 52 копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко