Рішення № 3140963, 06.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.09 р. Справа № 15/195пд

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Богатиря К.В.

судді Новікової Р.Г.,

судді Левшиної Г.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Акціонерна фінансова компанія “Система” м. Київ (код ЄДРПОУ 31776858)

до відповідача-1 відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 14300579)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю “Директ Інвестмент” м. Київ (код ЄДРПОУ 23508511)

про визнання недійсними договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11

за участю представників сторін:

від позивача: Бузік Ю.М. за довіреністю б/н від 01.12.2008 р.

від відповідача-1: Летченко Г.З. за довіреністю № 6752 від 07.10.2008 р.

від відповідача-2: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Акціонерна фінансова компанія “Система” м. Київ до відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк та до товариства з обмеженою відповідальністю “Директ Інвестмент” м. Київ про визнання недійсними договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11.

Ухвалою суду від 11.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/195пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою голови господарського суду Донецької області строк вирішення спору продовжений до 09.02.2009 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 09.02.2009 р. призначена колегія суддів для розгляду справи № 15/174пн у складі: головуючий суддя Богатир К.В., суддя Новікова Р.Г., суддя Левшина Г.В.

У порушення вимог ухвали суду від 11.11.2008 р., 11.12.2008 р., 05.01.2009 р., 28.01.2009 р., 09.02.2009 р., 25.02.2009 р. відповідач-2 в судові засідання 11.12.2008 р., 05.01.2009 р., 28.01.2009 р., 09.02.2009 р., 25.02.2009 р., 06.03.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача-2 про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштових відправлень з відміткою про вручення їх відповідачу-2 (його представнику).

У судовому засіданні представниками позивача, відповідача-1 було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача-1, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою та одним із акціонерів відповідача-1 як відкритого акціонерного товариства, що підтверджується завіреними копіями виписки № 1443 від 24.07.2008 р. з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку, виписки про стан рахунку у цінних паперах № 003386 станом на 24.07.2008 р. Також, позивач згідно протоколу загальних зборів акціонерів від 14.04.2006 р. був обраний членом Наглядової Ради ВАТ “Точмаш”. Наявність вказаних обставин станом вже на теперішній час підтвердили в усній формі представники позивача та відповідача-1 у судових засіданнях. Тобто вказані факти суд вважає доведеним, за яким у сторін спір відсутній.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

Між відповідачем-1 та відповідачем-2 були укладені договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11. Про існування вказаних договорів позивач дізнався випадково від іншого акціонера ВАТ „Точмаш”. У зв’язку з тим, що він не є стороною вказаних договорів, у позивача відсутні оригінали або завірені копії цих договорів.

Відповідно до підпункту “і” частини п’ятої статті 41 Закону України “Про господарські товариства” до виключної компетенції зборів учасників товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Позивач згідно до ст. 88 ГК України, ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” внаслідок статусу акціонера має певні права, серед яких:

1) брати участь в управлінні товариством;

2) брати участь в розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

На думку позивача предметом судового захисту виступають як його права, так і інтереси, що полягають у реалізації корпоративних прав відносно ВАТ „Точмаш” – брати участь в управлінні товариством в якості члена Наглядової Ради шляхом надання згоди на укладення угод від імені товариства у випадках, передбачених положеннями Статуту товариства.

Згідно п. 10 Статуту та Положення про Наглядову Раду ВАТ „Точмаш”, Рада товариства є органом товариства, який представляє інтереси акціонерів у проміжок часу між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної Статутом, контролює і регулює діяльність правління. Члени Ради обираються загальними зборами акціонерів в кількості п’яти осіб строком на п’ять років. Членами Ради можуть бути лише акціонери товариства або їх представники. Пунктом 3.3 вказаного Положення передбачено, що висновок Ради щодо вчинення посадовими особами або акціонерами товариства порушень вимог Статуту, вчинення дій, що суперечать цілям, завданням та меті діяльності товариства, є підставою для настання наслідків, передбачених Статутом та чинним законодавством України.

На чисельні вимоги суду позивач не надав жодного документу з висновком Ради як органу, який представляє інтереси акціонерів у проміжок часу між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної Статутом, контролює і регулює діяльність правління, про вчинення посадовими особами або акціонерами товариства порушень вимог Статуту в частині укладання договорів, які є предметом спору у даній справі.

Тобто Наглядова Рада, як орган товариства з відповідними повноваженнями, будь-яких порушень при укладанні спірних договорів на день подачі даного позову до суду не вбачала, захист порушеного права товариства у встановлений спосіб на здійснювала.

Згідно п. 10.9.18 Статуту товариства до компетенції Ради належить надання згоди на укладення угод від імені товариства, якщо ціна такої угоди перевищує суму, що дорівнює триразовому розміру статутного фонду товариства з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.5 Статуту у товаристві створюється статутний фонд у розмірі 1468608 грн. Статутний фонд розподіляється на акції, кількість 1468608 шт., номінальна вартість 1,00 грн. Із пояснень представника відповідача-1 в суді вбачається, що розмір статутного фонду товариства не змінювався.

Оскільки саме Наглядовій раді ВАТ “Точмаш” надане повноваження на надання згоди на укладення подібних договорів, позивач вважає, що єдиним належним доказом волевиявлення ВАТ “Точмаш” на вчинення спірних угод може бути відповідний протокол Наглядової ради. Відсутність відповідного рішення Наглядової ради товариства свідчить про дефект волевиявлення (його невідповідності внутрішньої волі, належного суб’єкта якої було проігноровано) та є самостійною та достатньою підставою для визнання договорів від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11 між ВАТ “Точмаш” та ТОВ “Директ Інвестмент” недійсними. Викладене, на думку позивача, достатньо підтверджує недійсність вищевказаних договорів згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, як таких, що не відповідають умовам чинності правочину, встановленим ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України.

До матеріалів справи долучені завірені копії договорів від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11, згідно яких відповідач-2 надав відповідачу-1 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу на певний строк у розмірі 1000000 грн. та 10000000 грн. відповідно.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що згідно умов вказаних договорів відповідач-1 повинен повернути відповідачу-2 отриману фінансову допомогу без будь-яких відсотків. У разі визнання спірних договорів недійсними усе отримане за вказаними договорами підлягає поверненню (двостороння реституція). Таким чином виконання сторонами спірних договорів та визнання їх судом недійсними фактично приводить до однакових наслідків для цих сторін. Згідно п. 2.1 договору № 26/09 від 26.09.2007 р. сума даного договору складає 1000000 грн., а розмір статутного фонду товариства становить 1468608 грн. Отже ціна даного договору не перевищує триразового розміру статутного фонду відповідача-1. Посилання позивача на порушення відповідачами положень статуту ВАТ “Точмаш” при укладанні договору № 26/09 від 26.09.2007 р. є необґрунтованим та таким, що суперечить дійсним обставинам справи. Крім того позивач звернувся до суду за відсутності порушення чи оспорювання його прав відповідачами, фактично в інтересах відповідача-1, який не наділяв позивача відповідними повноваженнями для вчинення таких дій. Відповідач-1 просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 до суду не з’явився, відзиву або інших документів не представив, тобто не скористався своїм правом на судовий захист. У даному випадку суд керуючись ст. 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них, суд дійшов наступного висновку:

Позивач не довів належним чином, що укладені спірні договори між відповідачами порушують його права та інтереси безпосередньо як акціонера однієї із сторін спірних договорів. В позовній заяві конкретно не визначено, в чому саме полягає порушення прав позивача як акціонера. За своє суттю сам факт укладання договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та їх виконання не може вплинути на процедуру отримання чи неотримання позивачем як акціонером товариства дивідендів при розподілі його прибутку. Поворотна безвідсоткова фінансова допомога є тимчасовою мірою, направленою на вирішення власних фінансових проблем за рахунок коштів іншої особи, тому не повинна негативно вплинути на фінансовий стан товариства. Крім того, така допомога надається на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Згідно пояснень представника відповідача-1 в судовому засіданні, отримані кошти за спірними договорами були направлені на виплату заборгованості по заробітній платі працівникам товариства, які відносяться до першочергових виплат. Щодо прав на участь позивача як члена Наглядової Ради у засіданнях цієї ради з метою управління акціонерним товариством, то скликання таких засідань входить до компетенції виключно голови Наглядової Ради. Наглядова Рада є колективним органом товариства, яка приймає рішення з будь-яких питань колективно від імені цього органу, а не від імені окремого її члена або акціонера товариства. Будь-які рішення колективного органу – Наглядової Ради щодо невідповідності спірних договорів положенням Статуту та вимогам чинного законодавства, у матеріалах даної справи відсутні, про наявність таких рішень сторонами не заявлялось.

При вирішенні даного спору між сторонами, суд, керуючись вимогами чинного законодавства, також приймає до уваги окремі положення Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, а саме:

1.2. До корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

2.2. Відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи з цього господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з’ясовувати, чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

2.2.1 Законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі № 1-10-2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що “акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом”. Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Із матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство не уповноважувало позивача як свого акціонера звертатися до суду з позовом про визнання спірних договорів недійсними в інтересах акціонерного товариства. Таке право акціонера не передбачено також Статутом акціонерного товариства (відповідача-1).

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору № 26/09 від 26.09.2007 р. з підстав перевищення суми договору триразового розміру статутного фонду відповідача-1, то таке ствердження позивача не відповідає дійсності (завірені належним чином копії Статуту та спірного договору є в матеріалах справи).

За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову по справі № 15/195пд за позовом закритого акціонерного товариства “Акціонерна фінансова компанія “Система” м. Київ до відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк та до товариства з обмеженою відповідальністю “Директ Інвестмент” м. Київ про визнання недійсними договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 26.09.2007 р. № 26/09 та від 26.11.2007 р. № 26/11.

У судовому засіданні 06.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією..

Суддя

Суддя Р.Г. Новікова

Суддя Г.В. Левшина

тел. 381-91-18

Надруковано у 4 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу-1

3 – відповідачу-2

4 – господарському суду Донецької області