Рішення № 3140946, 26.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/75

26.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис і компанія»

про стягнення 470,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис і компанія»попередньої оплати, сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІРС»згідно з рахунком-фактурою № СФ-00721 від 18.07.2008р. за надання послуг з дизайну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/75, розгляд справи призначено на 08.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р, у зв’язку з нез’явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали про порушення провадження у справі, розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 12.01.2009р.

12.01.2009р. представник позивача в судове засідання з’явився, але частково не виконав вимоги ухвали суду, а саме не надав довідку з органу статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідача станом на день вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду від 14.11.2008р. та від 08.12.2008р. не виконав.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог попередніх ухвал, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р. розгляд справи було відкладено на 26.01.2009р.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі сторони в судове засідання не з’явилися.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від представників сторін не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у місті Києві № 13-229 від 22.01.2009р. про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис і Компанія»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

18.07.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Борис і компанія»була направлена пропозиція у вигляді рахунку-фактури № СФ-00721 від 18.07.2008р. про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІРС»послуг з дизайну вартістю 470,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРС», прийнявши пропозицію, перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача по справі кошти в розмірі 470,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 430 від 25.07.2008р., належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача вимоги від № 31 від 21.08.2008р. та № 33 від 01.09.2008р. про виконання взятого на себе обов’язку по наданню послуг з дизайну, вартість яких становить 470,00 грн. В підтвердження направлення вказаних вимог відповідачу позивач долучив до позовної заяви належним чином завірені копії описів вкладення у цінний лист від 22.08.2008р. та від 02.09.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надавав, взяті на себе зобов’язання не виконав.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача становить 470,0 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 57 від 05.12.2008р. за підписами генерального директора та головного бухгалтера позивача.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по наданню послуг з дизайну, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 470,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 470,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис і компанія»(м. Київ, вул. Леніна, 64, корп.. А, кв. Б., номер свідоцтва 38841674 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРС» (17100, Чернігівська обл., м. Носівка, вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 32631784) основний борг в сумі 470 (чотириста сімдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.