Рішення № 3140933, 29.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/409

29.01.09

За позовом Донецького державного науково-дослідного інституту чорної

металургії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал-Україна»

про стягнення 2814,40 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не викликався

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал-Україна» про стягнення заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, а також індексу інфляції, 3% річних та пені, всього в розмірі 2814,40 грн.

Ухвалою від 11.11.2008 суд порушив провадження у справі та призначив судове засідання.

Позивачем 16.12.2008 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання, відповідно до кого позивач в повному обсязі підтримує заявлені вимоги та просить справу розглядати без участі його повноважного представника.

Одночасно позивач повідомляє суд, що в провадженні Господарського суду Донецької області з 25.04.2006 перебуває справа № 42/74Б про визнання банкрутом Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії.

Ухвалою від 23.12.2008 суд відклав розгляд справи в зв’язку з необхідністю витребування від позивача нових письмових доказів.

Позивачем вимоги ухвали суду від 23.12.2008 не виконано, а тому розгляд справи було відкладено.

На день розгляду справи позивач на вимогу суду надав додаткові документи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився; про поважні причини неявки суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

На підставі договору суборенди № 97/02 від 01.02.2007 р. відповідач орендував нежитлове приміщення загальною площею 62,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, Майно передавалось в оренду з метою розміщення офісу.

Як свідчать матеріали справи, балансоутримувачем даного нежитлового приміщення є позивач.

01.02.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг № 80-эу.

У відповідності із п.1.1. даного договору, виконавець надає послуги по забезпеченню електропостачання, теплопостачання, телефонним зв’язком, експлуатації та утриманням допоміжних приміщень в чистоті, охороні, здісненню поточних ремонтів приміщень та комунікацій.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що розмір плати за надані послуги є договірним та стан ость 29 грн. за 1 кв.м.; додатково замовник сплачує спожиту електроенергію по діючому тарифу згідно з показниками лічильника або по встановленій потужності.

За умовами п. 2.3.3. договору відповідач зобов’язаний здійснити оплату до 20 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором складає 2507 грн. 52 коп. та підтверджується виставленими до оплати рахунками № ЧМ-0000178 та № ЧМ-0000720.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.3.3. договору, за несвоєчасне здійснення розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (ч.2) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за таких обставин з відповідача підлягає стягненню сума індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персонал-Україна»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, оф. 914; рахунок № 2600240928 в ТОВ «СЕБ Банк», МФО 300175, код 34647440) на користь Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії (73017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26; рахунок № 26003018926980 в філії РУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 335816, код 00193714) 2507 (дві тисячі п’ятсот сім) грн. 52 коп. боргу, 173 (сто сімдесят три) грн. 70 коп. суму індексу інфляції, 113 (сто тринадцять) грн. 44 коп. пені, 19 (дев’ятнадцять) грн. 74 коп. три відсотки річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.О.Домнічева