Постанова № 31409276, 24.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 р. Справа № 804/4941/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з позовною вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованості в сумі 3 812,42 грн. на розрахунковий рахунок № 37199101000407, УДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3 812,42 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, позовну заяву підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку повернуто до суду з відмітною пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідача ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу - підприємця 30.03.2011 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

06 лютого 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська звіт за 2012 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому зазначив самостійно обчислені суми єдиного внеску на загальну суму 4572,42 грн.

Відповідач сплатив за 2012 рік частину єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті а лише частину її суми у розмірі 760 грн.(380 грн. + 380 грн.=760 грн.), що підтверджується копіями платіжного доручення № 02PL054486 та № 02PL164542, які міститься в матеріалах справи.

Відповідач, у зазначені Законом строки єдиний внесок не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто недоїмка, на загальну суму 3 812,42 грн., яка на момент подачі позивачем позову до суду залишається несплаченою.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску зокрема є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

Відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 5, 8, 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ч.16, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач, у зазначені Законом строки єдиний внесок не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто недоїмка, на загальну суму 3 812,42 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованості в сумі 3 812,42 грн. на розрахунковий рахунок № 37199101000407, УДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська