Рішення № 31408861, 14.05.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2961/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі -Власенко Л. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія») про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних, відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що між нею та відповідачем 3 квітня 2008 року був укладений договір добровільного страхування автомобіля Сузукі, н.з. НОМЕР_1.

26 вересня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вона, керуючи автомобілем Сузукі, н.з. НОМЕР_1, не впоралася з його керуванням та здійснила наїзд на дерево, що призвело до механічного пошкодження автомобіля.

29 вересня 2008 року вона подала всі необхідні документи до страхової компанії про виплату страхового відшкодування.

Однак, у встановлений законом та договором строк, а саме - 8 грудня 2008 року, страхове відшкодування їй виплачено не було.

Статтею 625 ЦК України передбачено нарахування 3% річних та інфляційних у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Посилаючись на те, що страховиком їй виплата страхового відшкодування проведена не була, просила стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції у розмірі 177 060 грн. 05 коп. Крім того, просила стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3% річних, що складає 4 357 303 грн. 70 коп., пеню, передбачену договором страхування у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 95 502 грн. 55 коп.

Крім того, посилаючись на те, що протиправними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, на її відшкодування просила стягнути з відповідача на її користь 15 000 грн.

Також просила стягнути з відповідача на її користь 7 000 грн. витрат на правову допомогу.

У подальшому позивачем було подано заяву про зміну розміру позовних вимог, згідно якої ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування у розмірі 124 480 грн. 97 коп. та за період з 9 грудня 2008 року до вересня 2011 року - 34 540 грн. 09 коп. інфляційних, 83 078 грн. 25 коп. пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 7 000 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, у якій вона вказала на те, що позов підтримує у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що подію, яка мала місце 26 вересня 2008 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було визнано страховим випадком, відповідно до п. 17 договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі висновку експерта. Відповідно до звіту № 156 від 20 листопада 2008 року визначено вартість матеріально збитку у розмірі 62 389 грн. 29 коп., вартість відновлювального ремонту - 70 709 грн. 80 коп.

Пунктом 22.17 договору страхування передбачено, що після виплати страховиком страхового відшкодування, яке становить частину загальної страхової суми, цей договір зберігає чинність до закінчення строку його дії. При цьому, загальна страхова сума зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування і до наступних виплат страхових відшкодувань застосовується принцип пропорційності.

До настання події - 26 вересня 2008 року по даному договору страхування страховик здійснив дві виплати страхових відшкодувань: 5 червня 2008 року у сумі 3 629,03 грн. та 19 серпня 2008 року у сумі 14 987,00 грн. Таким чином, пропорційна відповідальність страховика складає 87% (124 480,97 (страхова сума з урахуванням проведений 2-х виплат) / 143 097,00 (страхова сума на початок дії договору страхування)) * 100). Франшиза по договору страхування складає 1 430,97 грн., а тому розмір страхового відшкодування був розрахований наступним чином: 70 709,80 * 87% == 61 517,53 - ПДВ (оскільки на момент виплати страхового відшкодування у страховика не було доказів наміру або уже проведеного ремонту ТЗ у платника ПДВ) 20% - 10 252,92 - 1 430,97 (франшиза) = 49 883,54 грн.

У відповідності до листа вигодонабувача від 26 листопада 2008 року останній просив суму страхового відшкодування сплатити на його користь. Платіжним дорученням № 429 від 10 червня 2009 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» перерахувало на користь ПАТ КБ «Надра» суму страхового відшкодування у розмірі 49 833,64 грн.

Виходячи з вищевикладеного, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання за укладеним договором страхування.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства право на отримання страхового відшкодування має виключно вигодонабувач, який доручення позивачу на представлення його інтересів у суді не давав, стягувати зі страховика суми страхового відшкодування чи ні є правом вигодонабувача, а тому позивач не є належним позивачем та у задоволенні позову їй слід відмовити.

Крім того, виплата інфляційних та відшкодування моральної шкоди договором страхування не передбачена та страховиком не було прострочено виплату страхового відшкодування за вказаним випадком, а тому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 3 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів - автомобіля Сузукі, н.з. НОМЕР_1 (а.с. 12-15) (далі - договір страхування).

Вигодонабувачем за вказаним договором визначено - ВАТ КБ «Надра».

26 вересня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1, керуючи автомобілем Сузукі, н.з. НОМЕР_1, не вибрала безпечну швидкість та безпечний інтервал між бордюрним каменем, здійснила наїзд на дерево (а.с. 17-20).

Відповідно до постанови судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 16).

28 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернулася до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 184).

Згідно з висновком спеціаліста від 20 листопада 2008 року № 156 розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Сузукі, н.з. НОМЕР_1 скаладає 62 389 грн. 29 коп., вартість відновлювального ремонту - 70 709 грн. 80 коп. (а.с. 185-208).

10 червня 2009 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено страхове відшкодування по страховому випадку, який мав місце 26 вересня 2008 року, вигодонабувачу за договором - ПАТ КБ «Надра» у розмірі 49 833 грн. 64 коп. (а.с. 180).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Із зазначеного випливає, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до умов укладеного 3 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем договору страхування транспортного засобу - автомобіля Сузукі, н.з. НОМЕР_1, вигодонабувачем є ВАТ КБ «Надра».

Право вимоги позивач (потерпілий, страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення.

Доказів того, що ПАТ КБ «Надра» наділило ОСОБА_1 повноваженнями права вимоги страхового відшкодування суду не надано, навпаки, судом установлено, що відповідно до листа АТ КБ «Надра» від 26 листопада 2008 року у зв'язку зі страховим випадком, що трапився за участю автомобіля Сузукі, н.з. НОМЕР_1, філія ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ просить виплатити страхове відшкодування на рахунок № 29092800002002, відкритий у Філії ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ, МФО 352770, ЄДРПОУ 26347899, отримувач - Філія ВАТ КБ «Надра» Херсонське РУ (а.с. 183), у зв'язку з чим, 10 червня 2009 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено страхове відшкодування по страховому випадку, який мав місце 26 вересня 2008 року, вигодонабувачу за договором - ПАТ КБ «Надра» у розмірі 49 833 грн. 64 коп.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення страхового відшкодування.

Не підлягає задоволенню позов і в частині стягнення пені, інфляційних та відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 23.6. договору страхування в будь-якому випадку не підлягають відшкодуванню непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути викликані страховим випадком (штраф, використовування орендованого транспортного засобу, проживання у готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, простій, матеріальні збитки, пов'язані з закінченням гарантійного терміну, моральна шкода, втрати, пов'язані з інфляційними процесами та інші можливі фінансові санкції тощо).

За загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або у випадках, передбачених нормами ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Частина 1 ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Види цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором страхування встановлені главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування» та Договором. Відшкодування моральної шкоди, як вид цивільної відповідальності, за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань за договором страхування нормами ЦК України, Закону України «Про страхування», а також договором страхування не передбачено, а тому підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди немає.

Ураховуючи те, що договором страхування було встановлено, що відповідно до п. 23.6. договору страхування в будь-якому випадку не підлягають відшкодуванню непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути викликані страховим випадком, зокрема, втрати, пов'язані з інфляційними процесами, підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних немає.

Не підлягає задоволенню позов і в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 83 078 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 21.1.4 договору страхування страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування протягом 20 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Ураховуючи те, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано з якої суми вона виходила визначаючи розмір пені у сумі 83 078 грн. 25 коп., у позові не зазначено чітко за який період була нарахована зазначена сума, підстав для задоволення позову немає.

Оскільки позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 7 000 грн. витрат на правову допомогу відповідно до ст. 88 ЦПК України, немає.

Керуючись ст. ст. 23, 611, 626, 625, 627, 629, 985 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. С. Захарчук