Рішення № 31407837, 20.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.13 Справа № 914/1097/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2", м.Львів

про стягнення 62 944,83 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача: Грицак Г.І. - юрисконсульт (довіреність б/н від 03.01.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор міста Львова звернувся з позовом в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до відповідача Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2" про стягнення 62 944,83 грн., з яких 61 967,79 грн. основний борг, 1 541,17 грн. пеня, 57,60 грн. інфляційні нарахування та 378,27 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 22.03.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.04.2013р. Ухвалою суду від 10.04.2013р. розгляд справи відкладено на 24.04.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі. 24.04.2013р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 29.04.2013р. розгляд справи відкладено на 20.05.2013р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні просили позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 22.03.2013р., 10.04.2013р. та 29.047.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79037 0265146 3 від 30.04.2013р. - вручено 07.05.2013р.

Станом на 20.05.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, встановив:

01.07.2008р. між Дочірнім підприємством "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2" (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) було укладено договір №4277/А про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту - договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2.2. договору споживач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Облік споживання гарячого теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим (п.6.3. договору).

Згідно п.7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежі за кожен день прострочення.

Позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином.

ДП Житлово-експлуатаційна контора ВАТ "Львівський ДБК-2" має заборгованість перед ЛМКП „Львівтеплоенерго" за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.05.2012р. по 31.01.2013р. в сумі 61 967,79 грн.

Позивач, на підставі п.7.2.3. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 541,17 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 57,60 грн. інфляційні втрати та 378,27 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 62 944,83 грн., з яких 61 967,79 грн. основний борг, 1 541,17 грн. пеня, 57,60 грн. інфляційні нарахування та 378,27 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Факт постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за теплову енергію не здійснив, відтак станом на 20.03.2013р. (дата подання позовної заяви) у відповідача існує борг в сумі 61 967,79 грн. за період з 01.05.2012р. по 31.01.2013р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 61 967,79 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57,60 грн. інфляційних нарахувань та 378,27 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежі за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 1 541,17 грн. пені згідно поданого позивачем розрахунку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 275 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2" (79037, м.Львів, Шевченківський район, вул.Творча, 8; р/р 26006610371621 в АКБ «Укрсоцбанк»; МФО 325019; ко ЄДРПОУ 32327736) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1; р/р 26000130262 в Львівському ЦРВ ПАТ "Мегабанк"; МФО 351629; код ЄДРПОУ 05506460) 61 967,79 грн. основного боргу, 1 541,17 грн. пені, 57,60 грн. інфляційних нарахувань та 378,27 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівський ДБК-2" (79037, м.Львів, Шевченківський район, вул.Творча, 8; р/р 26006610371621 в АКБ «Укрсоцбанк»; МФО 325019; код ЄДРПОУ 32327736) в дохід Державного бюджету 1 720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 27.05.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.