Рішення № 31407782, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4744/13 21.05.13р.

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Простягнення 13 694 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Гершам С.М.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13 694 грн.

Ухвалою від 14.03.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 26.03.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судових запит згідно ухвали про порушення провадження у справі.

Від позивача 27.03.2013р. через відділ діловодства суду надійшла заява згідно ухвали суду про порушення провадження у справі.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 02.04.2013р. суд призначив розгляд справи на 23.04.2013р.

Від відповідача 08.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 13.04.2013р. після виходу судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 23.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 21.05.2013р.

Від позивача 29.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшли пояснення по справі; від відповідача 17.05.2013р. надійшло клопотання слухати справу без участі повноважного представника за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 21.05.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Позивач, Страховик) та Каменцевим Денисом Олександровичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 57а/10кр (во) (Договір страхування), вигодонабувач за договором - АТ «ОТП Банк».

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

24.09.2010 року у м. Сімферополі на вул. С. Пінського, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу, автомобіля марки «ВАЗ-2115», д.р.н. АК 8871 АХ, під керуванням Дмитрієвої Олени Валентинівни та транспортного засобу, автомобіля марки «Тойота», д.р.н. АК 8136 ВВ (Застрахований автомобіль), що Страхувальнику, та був під його керуванням.

Внаслідок вказаної ДТП Застрахованому автомобілю було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та Висновком авто-товарознавчого дослідження транспортного засобу № 432-09/10 від 12.10.2010р., яким встановлювався розмір матеріального збитку, завданий Страхувальнику.

Відповідно до Рахунку-фактури № ДМ-СФ-0000006099 від 24.09.2010 року, вартість ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, склала 15 284 грн.

На підставі Страхового Акту № 57-а/10 кр (во)-1 від 28.10.2010 року та розрахунку страхового відшкодування, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 14 204 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3535 від 29.10.2010 року про виплату на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (згода Вигодонабувача на перерахування страхового відшкодування на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля передбачена розділом 25 Договору).

Відповідно до Постанови Центрального районного суду міста Сімферополя по адміністративній справі № 3-3685/10 від 26.10.2010 року, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ-2115», д.р.н. АК 8871 АХ, Дмитрієвої Олени Валентинівни.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Дмитрієвої Олени Валентинівни, яка є винною у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі Полісу типу № ВС/5873010, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, вина Дмитрієвої Олени Валентинівни у скоєнні ДТП встановлена постановою суду.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що оскільки згідно платіжного доручення Позивача виплата була здійснена 29.10.2010р., а Позивач звернувся до Відповідача з претензією лише 18.06.2012р., то він пропустив термін на звернення з приводу виплати страхового відшкодування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно ст. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 37.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.), а тому заперечення Відповідача щодо невчасного звернення до нього з регресною вимогою судом відхиляються.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, та при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем правомірно було враховано ліміт відповідальності за полісом № ВС/5873030, по майну - 25 500 грн. та віднято франшизу - 510 грн., і заявлено до стягнення 13 694 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі - в сумі 13694 грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 13 694 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.05.2013р.

Суддя І.О.Домнічева