Ухвала суду № 31407603, 23.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.05.2013р. Справа № 5006/24/155/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

про визнання дій заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови від 25.03.2013р. ВП № 37082862 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2013р. по справі № 5006/24/155/2012 такою, яка не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження від 25.03.2013р. за наказом господарського суду Донецької області по справі № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р., винесену заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області.

стягувач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

боржник : Відкрите акціонерне товариство «ЛІТОС», с. Дмитрівка, ЄДРПОУ 05420480

про: стягнення 154 384,14 грн.

Представники сторін:

від позивача (стягувача): Колотілін О.В. - за дов. № 431-13 «Д» від 26.02.2013р.

від відповідача (боржника): не з'явився

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької знаходилась справа № 5006/24/155/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка до Відкритого акціонерного товариства «Літос», с. Дмитрівка про стягнення боргу у розмірі 154 384,14 грн. за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію за договором № 48 від 02.01.2003р., з яких: 148 624,88 грн. - заборгованість за активну електроенергію за період серпень-жовтень 2012р., 1 283, 32 грн. - заборгованість за реактивну електроенергію за вересень 2012р., 3 730,32 грн. - пеня, 745,62 грн. - 3% річних, крім того судові витрати.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.02.2013р. по справі № 5006/24/155/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Відкритого акціонерного товариства «ЛІТОС» про стягнення боргу у розмірі 154 384,14 грн. за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію за договором № 48 від 02.01.2003р., з яких: 148 624,88 грн. - заборгованість за активну електроенергію за період серпень-жовтень 2012р., 1 283, 32 грн. - заборгованість за реактивну електроенергію за вересень 2012р., 3 730,32 грн. - пеня, 745,62 грн. - 3% річних - задоволені частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Літос» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за активну електроенергію за серпень-жовтень 2012р. у розмірі 148 624,88 грн., заборгованість за реактивну електроенергію за вересень 2012р. у розмірі 1 283,32 грн., 3% річних в сумі 464,37 грн., пеню в сумі 2 321,84 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 3053,88 грн.

На виконання цього рішення господарським судом виданий відповідний наказ від 22.02.2013 р. № 5006/24/155/2012.

11.04.2013р. до канцелярії суду надійшла скарга № 52юр-2432 Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови від 25.03.2013р. ВП № 37082862 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2013р. по справі № 5006/24/155/2012 такою, яка не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження від 25.03.2013р. за наказом господарського суду Донецької області по справі № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р., винесену заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області.

Мотивуючи скаргу стягувач посилається на те, що державним виконавцем протиправно зупинено виконавче провадження на підставі до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до цієї норми закону, виконавче провадження підлягає зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах. Скаржник наполягає на тому, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів, тобто до тих вимог кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі про банкрутство ВАТ «Літос» порушено ухвалою господарського суду від 18.01.2010р., цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. по справі № 27/10б відкрито процедуру санації боржника. Термін виконання вимог позивача щодо стягнення з ВАТ «Літос» заборгованості за спожиту електроенергію, відповідно до наказу суду № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р. виданого на підставі рішення господарського від 07.02.2013р. настав після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Літос», а отже дія мораторію на вимоги позивача не поширюється. На підставі цих обставин ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції.

На підтвердження таких обставин надав суду копію наказу суду № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р., постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2013р., копію ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство від 18.01.2010р. та копію ухвали суду від 28.03.2012р. про введення процедури санації боржника.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, що відбулось 23.05.2013р. позивач (стягувач) на задоволенні скарги наполягав, до канцелярії суду надав письмові пояснення № 52юр-3589/13 від 23.05.2013р. з урахуванням заперечень Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області.

Відповідач (боржник) у судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті скарги не надав.

Представник Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області у судове засідання не з'явився, у попередньому засіданні до канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи та пояснення скаржника, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається, 25.03.2013р. постановою Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції на підставі п. 8 ч.1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р. у зв'язку з винесенням господарським судом Донецької області ухвали про порушення справи про банкрутство боржника від 18.01.2010р. по справі № 24/10б.

Згідно частини 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Копію постанови про зупинення виконавчого провадження із супровідним листом 25.03.2013р. було надіслано сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією. Стягувач звернувся з даною скаргою до суду 11.04.2013р. та зазначив, що отримав оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження 01.04.2013р. Такі обставини не підтверджуються матеріалами справи, проте не спростовуються державним виконавцем, а тому суд вважає, що скаргу на дії державного виконавця № 52юр-2492/13 від 11.04.2013р. подано з додержанням строку, встановленого нормами ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Що стосується доводів скаржника про те, що державним виконавцем протиправно зупинено виконавче провадження на підставі до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п.8 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарських судів, ухвал судів у господарських справах.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Слід зазначити, що окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, який є офіційним і загальнодоступним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України згідно Закону України від 22 грудня 2005 року N 3262-IV «Про доступ до судових рішень», ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2010р. порушено провадження у справі № 27/10б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Літос» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.92). Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. по справі про банкрутство № 27/10б введено процедуру санації боржника - Відкритого акціонерного товариства «Літос» строком на 6 місяців - до 28.09.2012р. (а.с.93) та ухвалою від 20.12.2012р. строк процедури санації продовжено до 28.03.2013р. (а.с.108).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом» (в редакції станом на момент порушення провадження про банкрутство) встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», порушення господарським судом справи про банкрутство боржника, є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно п. 3.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, зведене виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», зупиняється лише в частині стягнень, які підлягають під дію запровадженого господарським судом мораторію, зокрема не зупиняються провадження про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, стягнення невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втирати працездатності, а також у випадку перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та у разі звернення стягнення на заставлене майно і виконання рішень у немайнових спорах.

До компетенції державного виконавця не віднесено встановлення якими саме є вимоги кредитора (стягувача за наказом) - поточними чи конкурсними.

Відповідно до правової позиції, викладеної судовою палатою у господарських справах Верховного суду України у постанові від 12.03.2013р. по справі № 29/5005/16170/2011, яка в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, зміст статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом» не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань безвідносно до часу виникнення кредиторських вимог.

Враховуючи вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області правомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі, п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, а тому підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що орган ДВС діяв в межах повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження", а доводи скаржника є неправомірними, тому скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови від 25.03.2013р. ВП № 37082862 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2013р. по справі № 5006/24/155/2012 такою, яка не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження від 25.03.2013р. за наказом господарського суду Донецької області по справі № 5006/24/155/2012 від 22.02.2013р., винесену заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - стягувачу

1 - ВДВС

(062) 381-91-20