Рішення № 3140758, 29.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09 Справа № 17/116.

За позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова Компанія „ПРОВІДНА”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” в особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк”, м. Луганськ

про витребування 100000 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача – Панков Д.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 08/2761 від 19.12.2008;

від відповідача – Палажченко О.О., довіреність № 772 від 15.12.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми вкладу у розмірі 99 487 грн. 70 коп. та пені у розмірі 456 грн. 66 коп.

У судовому засіданні 15.01.2009, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 29.01.2009 на 10 год. 50 хв.

Представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог та відмови від частини позову від 18.12.2008, в якій позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги та просить суд витребувати з відповідача на користь позивача суму вкладу у розмірі 100000,00 грн. і стягнути витрати по сплаті державного мита у розмірі 1000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відносно раніше заявлених вимог щодо стягнення пені у розмірі 456,66 грн. позивач, керуючись ст. 78 ГПК України відмовляється, з положеннями передбаченими ст.80 ГПК України щодо наслідків припинення провадження по справі в частині стягнення пені ознайомлений та згоден.

Вказана заява розглядалась судом у засіданні 22.12.2008, відмову від позову в частині стягнення пені судом було прийнято, а заяву позивача про збільшення позовних вимог суд відхилив у зв’язку з несплатою державного мита в частині збільшення.

Представником позивача в судовому засіданні15.01.2009 надано докази доплати державного мита в необхідному розмірі.

Розглянувши вищевказану заяву в частині уточнення позовних вимог, з урахуванням доданих доказів сплати державного мита, суд дійшов висновку, що позивачем по суті змінює предмет позову, оскільки первісно було заявлено стягнення суми вкладу у розмірі 99 487 грн. 70 коп., в даній заяві позивач просить витребувати на власну користь суму вкладу у розмірі 100000,00 грн.

Дані вимоги не суперечать приписам статті 22 ГПК України, подані з дотриманням вимог чинного законодавства, тому приймаються судом.

З огляду на вказане, позовними вимогами слід вважати витребування з відповідача на корить позивача вкладу у розмірі 100000,00 грн. та стягнення пені у розмірі 456 грн. 66 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2008 надав суду відзив на позовну заяву №б/н від 08.12.2008, згідно якої просить суд залишити позовну заяву без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” в особі керуючого Луганською філією (відповідач у справі), як Банком та Закритим акціонерним товариством „Страхова Компанія „ПРОВІДНА” (позивач у справі), як Вкладником, укладено договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи –резидента № 330/Д-13 від 14.09.2007 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Вкладник передає Банку, а Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок № 265251330 грошові кошти в розмірі 100000 грн. (далі - Вклад) строком до 17 вересня 2009 року та зобов’язується повернути Вкладнику суму Вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленими Договором (пункт 1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.09.2008).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що повернення вкладу та виплата процентів Вкладнику здійснюється Банком в строки та в порядку, встановлених Договором. на поточний рахунок Вкладника. Повернення Вкладу зі спливом строку, визначеного у п.1.1 Договору, або до спливу цього строку, здійснюється Банком шляхом договірного списання коштів з рахунку, про що Вкладник доручає Банку здійснити таке договірне списання.

У пункті 1.5. Договору встановлено, що витребування Вкладником Вкладу або його частини допускається за згодою Банку та за умови надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за три робочих дні до запропонованої дати повернення.

Згідно пункту 2.5 Договору Банк на повний строк зберігання вкладу, вказаний у п. 1.1 Договору, нараховує Вкладнику 16,5 % річних (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.09.2008).

Відповідно до пункту 4.4.3 Договору, Вкладник має прав вимагати повернення Вкладу до спливу строку, передбаченому у п. 1.1 Договору в порядку. визначеному у п. 1.5 Договору.

На виконання Договору, 17.09.2007 позивачем було перераховано відповідачу вклад у сумі 100000грн.

Листом від 03.10.2008 № 21-16/7128 позивач звернувся до відповідача з вимогою достроково припинити дію Договору та повернути банківський вклад у сумі 100000 грн. та закрити строковий депозитний рахунок № 265251330.

Відповідач листом № 4847/06-1731-01 від 15.10.2008 відмовив у достроковому поверненні суми вкладу.

У зв’язку з зазначеним позивач звернувся до суду з вимогою про витребування вкладу у розмірі 100000 грн.

Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що умовами Договору передбачений конкретний порядок дострокового повернення вкладу, а саме, за згодою Банку та за умови надання письмової вимоги позивачем. Дія статті 1060 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), на яку посилається позивач, не розповсюджується на випадки укладення договору банківського вкладу з юридичною особою на інших умовах повернення.

Крім того, пунктом 1.5. Договору встановлено, що витребування Вкладником Вкладу або його частини допускається за згодою Банку та за умови надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за три робочих дні до запропонованої дати повернення. Однак у листі позивача не міститься жодної дати, коли слід повернути вклад.

Відповідачем також зазначено, що він, окрім недосягнення домовленості щодо дострокового повернення вкладу, не мав можливості достроково припинити дію Договору, оскільки 13.10.2008 набрала чинності постанова Правління НБУ від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, відповідно до якої банки повинні виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише у разі настанні строку завершення зобов’язань.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Позивачем було перераховано відповідачу на строковий депозитний рахунок № 265251330 грошові кошти у розмірі 100000 грн., що не заперечується відповідачем. Крім того, відповідачем, згідно виписок з особового рахунку позивача, щомісячно починаючи з 01.10.2007 по 01.10.2008 сплачувались проценти згідно п. 2.5 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 15.09.2008.

Діючим законодавством, зокрема, частиною 2 статті 1060 ЦК України, передбачений окремий порядок повернення строкових банківських вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором для юридичних осіб.

Так, договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи –резидента № 330/Д-13 від 14.09.2007, пунктом 1.5. передбачено, що витребування Вкладником Вкладу або його частини допускається за згодою Банку та за умови надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за три робочих дні до запропонованої дати повернення.

Таким чином, в Договорі встановлені інші умови повернення банківського вкладу.

Заслуговують на увагу також заперечення відповідача щодо відсутності у листі позивача від 03.10.2008 № 21-16/7128 жодної дати, коли слід повернути вклад, тоді як пунктом 1.5. Договору передбачено дві умови дострокового повернення вкладу: 1) згода Банку та 2) надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за три робочих дні до запропонованої дати повернення.

Посилання відповідача на постанову Правління НБУ від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, відповідно до якої банки повинні виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише у разі настанні строку завершення зобов’язань, судом до уваги не беруться.

Відповідно до статті 56 Закону України „Про Національний банк України” нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України”.

Дана постанова Правління НБУ є нормативно-правовим актом, тому підпадає під дію статті 56 Закону України „Про Національний банк України”.

Згідно пункту 1 указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації

Пунктом 3 даного Указу зазначено що нормативно-правові акти, вказані у статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Офіційних відомостей щодо реєстрації вищевказаної постанови НБУ не має, тому слід вважати, що вона не набрала чинності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статтю 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Однак, сторони в Договорі добровільно передбачили такий порядок дострокового повернення вкладу, згідно якого для цього необхідна згода відповідача. Крім того, дане положення відповідає приписам частини 2 статті 1060 ЦК України. Таким чином, відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на протиправне позбавлення позивача права власності.

З огляду на вищевикладене, дії відповідача є законними, такими, що відповідають умовам Договору та вимогам закону. Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо витребування у Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” в особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” вкладу у сумі 100000 грн. за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи –резидента № 330/Д-13 від 14.09.2007, слід відмовити.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв’язку з чим господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Стосовно стягнення пені у сумі 456,66 грн. представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз’яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 456,66 грн. слід припинити.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 100456,66 грн., отже державне мито складатиме 1004,56 грн., тоді як позивачем сплачено 1005 грн. Зайве сплачене держане мито у сумі 0,44 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, п. «а» ч. 2 ст. 3, 8 Декрету КМ України «Про державне мито», суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову щодо витребування у Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” в особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” вкладу у сумі 100000 грн. за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи –резидента № 330/Д-13 від 14.09.2007, відмовити.

2. В частині стягнення пені у сумі 456,66 грн. провадження у справі припинити.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Повернути Закритому акціонерному товариству „Страхова Компанія „ПРОВІДНА”, м. Київ, бульвар Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137, зайве сплачене державне мито у сумі 0,44 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 03.02.2009.

Суддя О.С. Фонова