Рішення № 31407503, 21.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.13р. Справа № 904/3167/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА", м. Антрацит Луганської області

До відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення вартості втраченого вантажу в сумі 5 304,87 грн.

Суддя: Колісник І.І.

Представники:

Від позивача: Орлов В.В., довіреність № 3 від 08.02.2013 року, представник.

Від відповідача: Селяков О.В., довіреність № 82 від 01.01.2013 року, юрисконсульт 2 категорії юридичного сектора.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість втраченого вантажу у сумі 5 304,87 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 16.10.2012 року на адресу Бердянського морського торгового порту позивачем було направлено вугілля антрацит відповідно до залізничної накладної № 53540456. Позивач зазначає, що 17.10.2012 року на станції Штерівка Донецької залізниці був складений комерційний акт АQ № 642754/11/55 про виявлення недостачі вантажу. Як вбачається з акту, у вагоні № 60505633 виявлені поглиблення розміром 2800х1700 см, в місці поглиблення відсутнє маркування, виявлена недостача вантажу та зазначено, що вказаний вагон у технічному стані справний.

Позивач вважає, що відповідачем не забезпечено збереження вантажу під час перевезення, внаслідок чого в спірному вагоні виникла недостача вантажу, вартість якої просить стягнути з урахуванням природної втрати вантажу. Оскільки залізнична накладна № 53540456 містила переуступний підпис на право пред'явлення позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА", позивачем заявлений позов на підставі статті 133 Статуту залізниць України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідальність у даному випадку має покладатись на вантажовідправника, оскільки останній, не виконав вимоги статті 31 Статуту залізниць України, пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу в частині належної підготовки вагону до перевезення сипучого вантажу, не вжив достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.

У судовому засіданні 21.05.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2012 року за залізничною накладною № 53540456 зі станції Карахаш Донецької залізниці здійснено відправлення Бердянському морському торговому порту (станція призначення Бердянськ (експ.) Придніпровської залізниці) вугілля антрацит ГНГ-270111 навалом, вантажовідправником якого є Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (а.с. 8).

Залізнична накладна № 53540456 містить переуступний підпис - право на пред'явлення претензії та позову передано Публічному акціонерному товариству "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА".

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту (зареєстрований державним реєстратором 26.12.2012 р., номер запису 13791450000000872) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" створено відповідно до чинного законодавства внаслідок реорганізації шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" у Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" та є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (а.с. 12).

17 жовтня 2012 року на станції Штерівка Донецької залізниці складений комерційний акт № АQ642754/11/555, відповідно до якого на доповнення до актів № 1671, 1672 станцією Штерівка Донецької залізниці від 17.10.2012 року, зазначених на лицьовій стороні комерційного акту, було проведене контрольне зважування вагону 60505633 за відправкою 53540456. За документом значиться тара 24 000 кг, нетто 66 000 кг, завантаження нижче бортів, маркування вапняком жовтого кольору. Фактично при переважуванні виявилось: тара з документа 24 000 кг, нетто 60 000 кг. Тобто, менше ваги, зазначеної у документі, на 6 000 кг. Завантаження нижче бортів над 2-7 люками на 300 мм, над 1-им люком за рухом поїзду поглиблення 2800х1700 мм до дна вагону, в місці поглиблення маркування відсутнє. Контрольне переважування проводилось на 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції Штерівка Донецької залізниці (Держповірка 10.10.2011 року) комерційним агентом у присутності начальника станції, оператора ОПД. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі. Недостача підтвердилась.

21.10.2012 року вагон 60505633 за досилкою Штеховка - Бердянськ 53582912 до основної Карахаш - Бердянськ 53540456, при переважуванні різниці проти цього акту не виявилось.

У комерційному акті № АQ642754/11/555 від 17.10.2012 року зазначено, що вагон 60505633 справний.

Акт складений у відповідності з правилами складання актів.

Згідно з актом № 8 про технічний стан вагону (контейнера) від 17.10.2012 року при огляді вагону № 60505633 (вісний вагон вантажопідйомністю 70 т) виявлені експлуатаційні несправності: втрата вантажу можлива внаслідок виникнення конструктивних зазорів 20-25 мм, які вантажовідправник міг бачити, однак заходів до усунення не вжив.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, проти чого відповідач заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 60505633, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом № АQ642754/11/555 від 17.10.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту № АQ642754/11/555 від 17.10.2012 року, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 6 000 кг.

Позивач правомірно розрахував вартість нестачі спірного вантажу з урахуванням природної втрати ваги - 2% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зар. в МЮ Укр. 24.11.2000 р. за № 862/5083) та вартості 1 тони вантажу у сумі 1 133,20 грн. (а.с. 10).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас частиною 5 статті 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Відповідно до статті 133 Статуту залізниць передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

У відповідності до статті 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порядок складання комерційних актів передбачено Правилами складання актів. Якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено (пункт 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334).

Як вбачається з комерційного акту № АQ642754/11/555 від 17.10.2012 року, вагон 60505633, у якому виявлена недостача вантажу, справний. Крім того, з комерційного акту № АQ642754/11/555 від 17.10.2012 року вбачається наявність поглиблень та відсутність маркування в місцях поглиблення.

У разі витікання, псування або підмочування вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акту, складається також акт про технічний стан вагона (додаток 2 до Правил складання актів) (абзац 4 пункту 3.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Зважаючи на викладене, суд вбачає вину відповідача - залізниці в нестачі вугілля та відхиляє доводи відповідача щодо технічного стану вагону (експлуатаційної несправності), оскільки в комерційному акті зазначено про справність вагону № 60505633.

Вартість нестачі вантажу з урахуванням природної втрати ваги 2% - 1 320 кг (66000 кг х 2%:100% = 1320 кг) та вартості 1 тони вантажу у сумі 1 133,20 грн. складає 5 303,38 грн. (66000 кг - 60000 кг = 6000 кг; 6000 кг - 1320 кг = 4680 кг; 4680 кг х 1133,20 грн. : 1000 кг = 5303,38 грн.).

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 5 303,38 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 720,02 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94638, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648) вартість втраченого вантажу у сумі 5 303,38 грн., судовий збір в сумі 1 720,02 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013 року.

Суддя І.І. Колісник