Рішення № 31407474, 21.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.2013Справа № 901/1102/13За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»,

До відповідача Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, м. Сімферополь,

про стягнення 245 783,90 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Шереметьєва Л.О., представник, довіреність №687-Д від 26.12.2012.

Від відповідача - Григор'єв І.О., представник, довіреність №50/10.1 від 17.04.2013.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з вимогами про стягнення з останнього заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 197 176,09 грн., інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 5 466,52 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 305.82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн., а також 24 315,33 грн. за перевищення об'єму договірної величини споживання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1953 від 21.10.2004, укладеного між ПАТ «Крименерго» та Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в частині розрахунків за спожиту активну, реактивну електроенергію та перевищення договірної величини споживання електроенергії, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 197 176,09 грн., за спожиту реактивну електроенергію в сумі 5 466,52 грн. та 24 315,33 грн. за перевищення об'єму договірної величини споживання. Зазначене й стало причиною звернення позивача із позовом до суду

У судове засідання 16.05.2013 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, просить суду стягнути з відповідача на його користь 24319,33грн. суму за перевищення договірної величини, інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн.

Дана заява оглянута судом у судовому засіданні та долучена в матеріали справи, однак її розгляд перенесено судом на наступне судове засідання.

За результатами судового засідання 16.05.2013 оголошено перерву в засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У продовженому судовому засіданні 21.05.2013 позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, проте письмового відзиву на позов суду так і не надав.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами при неподанні відповідачем відзиву на позов, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неподання відзиву не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (постачальник за договором) та Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (споживач за договором) укладений договір про постачання електричної енергії № 1953 (далі договір, а.с.13-16), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, відповідно до умов цього договору та додаткам до договору, які є його невід'ємними частинами.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Вказаний договір укладений на строк до 31.12.2004, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання чи перегляд (п. 9.5 договору).

З наведеного витікає, що договір № 1953 від 21.10.2004 про поставку електричної енергії є діючим, доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, сторонами, під час розгляду справи, суду не надано.

Відповідно до пункту 2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 2.2.2 договору споживач зобов'язався додержуватись режиму споживання електричної енергії згідно умов розділу 5 цього договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно умов додатків №4.1, або №4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.2.4 договору, споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею споживача і електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

Згідно п. 1 додатку №4 до договору, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються згідно п. 6.6 ПКЕЕ, одним платежем за фактичними показниками засобів обліку, в дату оплати, встановлену цим порядком.

Розрахункова дата (день, коли споживач надає «Акт про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» (додаток №2 до договору, далі - Акт), а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 05 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 05 числа місяця до такого ж наступного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку згідно з переліком об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 05 числа кожного місяця і оформлюються «Актом про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Дата кінцевого розрахунку - до 10 числа кожного місяця (а.с. 21).

Пунктом 18 додатку № 5 до договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду 05 числа постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електричної енергії. Кошти за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 5 днів з дня отримання розрахункових документів (а.с. 22-23).

Відповідно до п.5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У випадку ненадання споживачем вказаних відомостей в установлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Відповідно до п.5.2 договору порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатку №4.1, 4.2 до договору.

Пунктом 5 додатку № 4 до договору сторони визначили, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підведення підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або «Акту». Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника за коректуванням договірних величин споживання електричної енергії. Звернення споживача з корегування протягом розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником згідно передбаченої ПКЕЕ процедурою. Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення.

Позивач виконував взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 11.02.2012 по 05.03.2013 за активну електроенергію у розмірі 197176,09грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 5466,52грн.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунками - накладними за кожний розрахунковий період окремо (а.с. 27-50, 52-57).

Рахунки відповідачем отримані, про що свідчать підписи представника споживача на рахунках.

Крім того, як свідчать матеріали справи, додатком №1 до договору сторони на 2012 рік визначили договірні величини споживання електричної енергії, зокрема по об'єкту 2. - вул. Набережна, 85 а - офіс на лютий 2012 року встановлено об'єм 6000 кВт/год.; на березень 2012 року - 6000 кВт/год.; на листопад 2012 року - 6000 кВт/год; по об'єкту 1. - вул. М. Залки, 1/9, на лютий 2012 року встановлено об'єм 37000 кВт/год.; на квітень 2012 року - 37000кВт/год; на серпень 2012 року - 41000кВт/год; на вересень 2012 року - 41000кВт/год (а.с.18).

Однак відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії по об'єкту 2. - вул. Набережна, 85 а - офіс за лютий 2012 року в об'ємі 591 кВт/год на суму 529,65грн.; за березень 2012 року - в об'ємі 1682кВт/год на суму 1564,60грн.; за листопад 2012 року - в об'ємі 379кВт/год на суму 358,80грн.; по об'єкту 1. - вул. М. Залки, 1/9 відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2012 року в об'ємі 200кВт/год на суму 179,24грн.; за квітень 2012 року в об'ємі 327кВт/год на суму 305,61грн.; за серпень 2012 року в об'ємі 18445кВт/год на суму 17461,88грн.; за вересень 2012 року в об'ємі 4136кВт/год на суму 3915,55грн.

Загальна сума боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії відповідача склала 24315,33грн., про що складені окремі акти та виставлено відповідачеві до сплати рахунок-накладну на загальну суму - 24315,33грн., який отриманий останнім, про що свідчить підпис представника споживача (а.с. 51)

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання договірних зобов'язань щодо своєчасності та повноти оплати наданих послуг, останньому постачальником електроенергії були виставлені рахунки до сплати санкцій, а саме 3% річних, інфляційних втрат та пені (а.с. 58, 59-60).

Відповідачем виставлені рахунки сплачені не були, сума заборгованості добровільно не погашена, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми перевищення ліміту споживання електричної енергії, заборгованості за спожиту активну електроенергію та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії, а також інфляційних втрат, 3% річних та пені в примусовому порядку.

В процесі розгляду справи позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ПАТ «ДТЕК Крименерго» просить суд стягнути з відповідача на його користь 24319,33грн. суму за перевищення договірної величини, інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн.

Оскільки право позивача до прийняття рішення по справі щодо зменшення розміру позовних вимог прямо передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Таким чином на розгляду суду поставлено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24319,33грн. суму за перевищення договірної величини, інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002р. (далі - Правила) визначено, що ці Правила регулюють відносини між споживачами і постачальниками електричної енергії.

Відповідно до п. 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

У відповідності до п.п.5, 6 ст. 26. Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Згідно п.п. 5.1 та 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 р., постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Відповідно до п.7.26 Правил обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та/або рівня потужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом.

Аналогічні умови узгоджені сторонами в п. 5 додатку №4 до договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував договірні зобов'язання та поставив відповідачеві електричну енергію у розрахунковому періоді у перевищеному об'ємі договірної величини споживання електроенергії та виставив рахунок до сплати. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за перевищення договірної величини по виставленому рахунку оплату не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 24315,33грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За викладених обставин, позов ПАТ «ДТЕК Крименерго» в частині стягнення з відповідача 24315,33грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн., то суд, дослідивши обставини справи, приходить до висновку про їх обґрунтованість, з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачем рахунки, виставлені позивачем за період з 06.02.2012 по 25.02.2013 за активну електроенергію на загальну суму 197176,09грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 5466,52грн., оплачені в порушення умов договору лише після подачі позивачем позову до суду, в період з 05.04.2013 по 23.04.2013 (а.с. 105-107).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу наведених норм Закону, у відповідача виник обов'язок щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення сплати рахунків.

Крім того, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу пунктом 4.2.1 договору про поставку електричної енергії №1953 від 21.10.2004 сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням строків, визначених додатками №4.1, №4.2, споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Крім того, пунктом 6 додатку №4 до договору, визначено, що у випадку несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла в період, на який нараховується; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% і інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в платіжному документі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн. обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 27.05.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, 95000, Україна, ЄДРПОУ 368222070) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, МФО 324805 на р/р 26009300517847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк») інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в сумі 1 341,34 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію - 4 613,38 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за активну електроенергію в розмірі 11 919,70 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 110,76 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в сумі 305,82 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за реактивну електроенергію в розмірі 534,96 грн., 24315,33грн. за перевищення об'ємів договірних величин споживання електроенергії, 4915,68грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі