Постанова № 31407236, 27.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2013 року Справа № 812/4417/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Скляровій І.А.

за участю:

представника позивача: Бухорського К.П. (дов. № 3/9/10 від 04.01.2013),

представника відповідача: Чернеги М.С. (дов. № 28 від 08.01.2013).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податк вої інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 535846,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2013 року позивач звернувся з позовом до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» в якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» перебуває на обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби з 09.01.1992 за №29, з 11 липня 2003 року є платником податку на додану вартість.

Станом на 30.04.2013 за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 535846,00грн., з яких 535828,00 грн. - за основним платежем, 18,00 грн. - штрафні санкції. Заборгованість утворилась, внаслідок несплати самостійно визначених сум у уточнюючих розрахунках з ПДВ від 15.04.2013 № 9020486169, № 9020491357 та податковій декларації з податку на додану вартість № 9022781496 від 22.04.2013.

Також сума заборгованості підтверджена зворотнім боком облікової картки платника податків.

Антрацитівською ОДПІ Луганської області ДПС з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме - згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/22; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків вручено другу податкову вимогу від 11.11.2001 № 2/189.

Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні наявність податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн. визнав, пояснив, що борг виник через те, що АМКП «Теплокомуненерго» здійснює діяльність щодо надання послуг з теплопостачання населенню та організаціям, є збитковим підприємством та отримує державну дотацію, має велику заборгованість перед бюджетом. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу, а також суму нарахованих після його сплати штрафних санкцій. У зв'язку з цим просив суд встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 535846,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом наступних п'яти років.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області від 21.05.1996 за № 13791200000000481 та є юридичною особою (а.с.27-30), перебуває на обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби з 09.01.1992 за №29, що підтверджується довідкою № 471 від 15.09.2011 (а.с. 26). З 11 липня 2003 року є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №16146474 від 11.07.2003, індивідуальний податковий номер 030766112022 (а.с.25).

Антрацитівським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» подано до податкового органу уточнюючі розрахунки з ПДВ від 15.04.2013 № 9020486169, № 9020491357 та податкову декларацію з податку на додану вартість № 9022781496 від 22.04.2013 на загальну суму 535846,00 грн. (а.с.10-22).

Самостійно визначені у вказаних уточнюючих розрахунках та податковій декларації суми податкових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим станом на 30.04.2013 за відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн.

Наявність заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн. також підтверджена даними облікової картки платника податків, відповідно до якої станом на 17.05.2013 відповідач має заборгованість у сумі 741040,49 грн. (а.с. 39-45).

До цього часу податковий борг за вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість відповідачем не сплачений.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковим органом уповноваженій особі відповідача вручено першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/22; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків вручено другу податкову вимогу від 11.11.2001 № 2/189. (а.с. 24, 46).

Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувалися, тобто сума податкового боргу є узгодженою.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Представник відповідача, визнаючи позовні вимоги зазначив, що АМКП «Теплокомуненерго» здійснює діяльність щодо надання послуг з теплопостачання населенню та організаціям, є збитковим підприємством та отримує державну дотацію, має велику заборгованість перед бюджетом. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу, а також суму нарахованих після його сплати штрафних санкцій. У зв'язку з цим просив суд встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 535846,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом наступних п'яти років.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення та надав суду відповідну письмову заяву (а.с. 61)

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто, інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.

Представником відповідача надано суду лише докази наявності заборгованості АМКП «Теплокомуненерго» перед бюджетом, Пенсійним фондом та іншими організаціями, зокрема надано постанову ВДВС про арешт коштів відповідача у сумі понад 10 млн. грн.. Однак, жодних доказів можливого поліпшення економічного стану АМКП «Теплокомуненерго» в майбутньому представником відповідача не надано.

Крім того, дослідженням даних зворотнього боку облікової картки за даним видом платежу судом встановлено, що судовими рішеннями раніше АМКП «Теплокомуненерго» вже встановлено спосіб та порядок виконання шляхом розстрочення податкового боргу, у зв'язку з чим відповідачу щомісячно збільшуються податкові зобов'язання на суму понад 125 тис. грн. Однак, дані про своєчасну сплату вказаних сум в обліковій картці відповідача відсутні.

Згідно пояснень представника позивача АМКП «Теплокомуненерго» дійсно несвоєчасно виконує зобов'язання по раніше розстроченим сумам податкового боргу. Загальна сума розстрочених податкових зобов'язань з ПДВ становить понад 1 млн. грн.

Крім того, суд зазначає, що процесуальна дія відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у адміністративному судочинстві можливі тільки на стадії виконання судового рішення, яка є завершальною стадією судового процесу. Зазначена стадія починається з винесення державним виконавцем (у випадку примусового виконання рішення суду) постанови про відкриття виконавчого провадження, такої постанови під час розгляду заяви судом першої інстанції, та впродовж апеляційного перегляду заявник не надав, що унеможливлює вирішення питання по суті.

Тому суд вважає, що відповідач передчасно звернувся до суду першої інстанції з заявою про розстрочку виконання судового рішення строком на 60 календарних місяців.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача про надання розстрочки сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 535846,00 грн. строком на п'ять років.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03076618, 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Гірничорятувальна, 4) відкритих у банках, обслуговуючих Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» на користь Державного бюджету України (р/р 31114029700010, код платежу 14010100, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача 37983403, банк: ГУДКСУ Луганської області, МФО804013) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 535846,00 грн. (п'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.В. Смішлива