Рішення № 3140715, 26.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/204

26.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ББМ-Київ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс-1»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Ігнатова Т.О. (довіреність № 6 від 01.12.2008р.);

від відповідача не з’явились;

26.01.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ББМ-Київ»(надалі ТОВ «Торговий дім «ББМ-Київ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс-1»(надалі ТОВ «Украгроресурс-1», відповідач) заборгованості з врахуванням пені та штрафних санкцій в сумі 23 729, 52 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 1-01/2005 від 17.01.2005р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3 процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Украгроресурс-1»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.12.2008р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами про що відповідача попереджено ухвалою від 05.12.2008р..

В ході розгляду справи у зв’язку з частковою сплатою заборгованості сума боргу зменшилась та станом на час вирішення складала 11 809, 32 грн.. Сплата коштів в сумі 1 000 грн. підтверджується банківською випискою за 05.08.2008р., яка у належним чином засвідченій копії залучена до матеріалів справи, що свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження в цій частині підлягає припиненню.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2005р. між ТОВ «Украгроресурс-1»та ТОВ «Торговий дім «ББМ-Київ»укладено договір поставки № 1-01/2005 за умовами якого останнє зобов’язувалось передати у власність покупцю товари визначені з п. 1.2 договору, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці вимірювання і загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, його співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору. (п. 1.1, 1.2 договору).

Специфікація до договору є додатком до нього та містить погоджені між сторонами номенклатуру, асортимент та ціну товару, яким є цегла керамічна рядова повнотіла та цегла керамічна рядова пустотіла різних марок.

За умовами договору (п. 9.3) договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє на протязі одного календарного року, а в частині розрахунків до повного виконання своїх зобов’язань сторонами по ньому.

На виконання договору позивачем в періоді з 19.01.2005р. по 14.03.2005р. передано відповідачу продукції (цегла керамічна рядова), яка згідно видаткових накладних що наявні у матеріалах справи, у повному обсязі не оплачена. Отримання товару за наявними у справі накладними підтверджується довіреностями про що зазначено у накладних, довіреності залучені до справи.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник взяв на себе зобовязання з моменту здійснення покупцем 100% передоплати грошовими коштами за товар на розрахунковий рахунок постачальника, передати товар покупцю. Перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент 100% оплати постачальнику за поставлений покупцю товар. У п. 2.2 сторони визначили, що договором передбачена передоплата вартості товару що вивозиться покупцем зі складу постачальника. В термін до 24 числа кожного місяця покупець здійснює оплату за отримання від постачальника в наступному місяці партії товару згідно затвердженим сторонами місячним графіком поставки товару. Покупець зобов’язується здійснити повну оплату за партію товару у вказаний вище термін.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково (виписки з банківського рахунку на підтвердження часткової сплати залучені до матеріалів справи). За актом заліку взаємної заборгованості від 12.05.2005р., який в силу положень ст. 601 ЦК України є підставою для припинення зобов'язання, сторонами узгоджено погашення заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 21 344, 56 грн. у зв’язку з чим, внаслідок взаємозаліку станом на 12.05.2005р. заборгованість ТОВ «Украгроресурс-1»перед ТОВ «Торговий дім «ББМ-Київ» складала 18 769, 32 грн.. Як про те зазначає позивач відповідно до накладної № РН-000098 від 21.06.2005р. позивачем від відповідача отримано товар на загальну суму 3 960 грн. у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась та становила 14 809, 32 грн., що також підтверджується актом звірки станом на 27.06.2006р..

Після отримання в рахунок оплати поставленої цегли, грошових коштів в сумі 2 000 грн. (банківська виписка за 05.07.2006р.), заборгованість відповідача перед позивачем склала 12 809, 32 грн. про що також сторонами підписано акт звірки станом на 27.10.2006р.. Зазначені акти звірки розрахунків, акт заліку зустрічних вимог підписані обома сторонами та скраплені печатками підприємств, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Банківською випискою за 05.08.2008р. підтверджено сплату 1 000 грн., у зв’язку з чим, заборгованість відповідача на час вирішення спору становить 11 809, 32 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У договорі (п. 2.2) сторони погодили розрахунок за товар шляхом здійснення попередньої оплати товару. Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу –вих. 56 від 29.05.2006р. (отримана відповідачем 02.06.2006р. підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа); вих. 82 від 27.06.2006р. (поштовим повідомленням про вручення цінного листа підтверджується отримання його відповідачем 03.07.2006р.); вих. № 23 від 26.02.2007р. (отримано відповідачем 02.03.2008р. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа). Враховуючи, що строк виконання зобовязання по здійсненню остаточних розрахунків з продавцем, умовами договору № 1-01/2005 від 17.01.2005р. укладеним між сторонами не передбачений, строк оплати переданого товару (цегли керамічної) в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК України настав 07.06.2008р., заборгованість відповідача складає 11 809, 32 грн. та станом на час розгляду справи не погашена, що дає підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.4 Договору за прострочення платежу за поставлену, але неоплачену партію товару з простроченням терміном більше ніж п’ять банківських днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в день надсилання постачальником претензії за несплату в адресу покупця, щодо суми такого боргу, за кожен день такого прострочення, починаючи з моменту несплати за поставлену партію.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Таким чином, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені.

Умовами договору (п. 5.4) договору визначено розмір пені, який становить подвійну облікову ставку НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та жодним чином не встановлює строк її нарахування.

З урахуванням наведеного, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором від 17.01.2005р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені, що розраховується за період з 08.06.2006р. (день коли зобовязання мало бути виконано) по 08.12.2006р. (протягом шести місяців) в розмірі подвійної облікової ставки встановленої згідно листа НБУ від 09.08.2005р. № 14-011/2644-7872–9, 5 % у періоді з 08.06.2006р. по 09.06.2006р., та за обліковою ставкою встановленою Листом НБУ від 06.06.2006р. № 14-011/1373-6039 - 8, 5% (строк нарахування пені з 10.06.2006р. по 08.12.2006р.. Загальний розмір пені становить 1 099, 15 грн., та підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням строку настання обов’язку по сплаті боргу за поставлений по договору № 1-01/2005 від 17.01.2005р. товар, сума інфляційних збитків та 3% річних за період з 08.06.2006р. по 20.10.2008р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) складають 5 159, 97 грн. та 904, 67 грн. відповідно.

Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки здійснені з порушенням наведених норм та без урахування настання строку платежу за отриманий по договору товар, який настав згідно надісланої вимоги про сплату боргу вих. 56 від 29.05.2006р. (отримано відповідачем 02.06.2006р.) –07.06.2006р. з чого випливає, що саме з 08.06.2006р. позивач має право на нарахування штрафних санкцій в разі невиконання заявлених вимог.

Позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 1-01/2005 від 17.01.2005р. у відповідності з положеннями договору суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 11 809, 32 грн. основного боргу, 1 099, 15 грн. пені та 5 159, 97 грн. –інфляційних збитків та 904, 67 грн. - 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 237, 29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати за розгляд вимог про стягнення 1 000 грн. покладаються на позивача, оскільки часткове погашення заборгованості в сумі 1 000 грн. (05.08.2008р.) здійснено відповідачем до подання позовної заяви до суду (позов подано 28.10.2008р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс-1»1 000 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс-1»(04113, м. Київ, пр. Перемоги 82-А, р/р 26001197 в ТОВ КБ «АРМА»м. Київ, МФО 380300, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21664106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ББМ-Київ»(юрид. адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна 21/71; факт. адреса: 77500, Івано-Франківська обл., вул. 8 Березня 10, п/р 26003300003715 у АКБ «Форум», МФО 336956, ідент. код 32910200) 11 809, 32 грн. (одинадцять тисяч вісімсот девять гривень 32 копійки) основного боргу, 1 099, 15 грн. (одну тисячу дев’яносто дев’ять гривень 15 копійок) пені та 5 159, 97 грн. (п’ять тисяч сто п’ятдесят дев’ять гривень 97 копійок) –інфляційних збитків та 904, 67 грн. (дев’ятсот чотири гривні 67 копійок) - 3% річних.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс-1»(04113, м. Київ, пр. Перемоги 82-А, р/р 26001197 в ТОВ КБ «АРМА»м. Київ, МФО 380300, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21664106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ББМ-Київ»(юрид. адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна 21/71; факт. адреса: 77500, Івано-Франківська обл., вул. 8 Березня 10, п/р 26003300003715 у АКБ «Форум», МФО 336956, ідент. код 32910200) 284,23 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні 23 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.02.2009