Рішення № 31407027, 27.05.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Cтаростіна В.В.

при секретарі - Машура А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визначення місця мешкання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визначення місця мешкання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова в якому просить суд визначити із ним місце мешкання його сина малолітнього - ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що з липня 2003 року по червень 2008 року він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 перевезла сина ОСОБА_4 та його особисті речі до позивача. З цього часу позивач ОСОБА_1 без будь-якої матеріальної або моральної допомоги з боки колишньої дружини ОСОБА_2 займався лікуванням дитини. З цією метою проводив його обстеження і лікування у медичних закладах м. Харкова, за свої кошти купував необхідні ліки, сплачував проведення медичних процедур і дитяче харчування. Під час проживання ОСОБА_4 з позивачем з червня 2008 року до початку травня 2011 року, позивач ОСОБА_1 створив всі необхідні умови для його нормального і гармонійного розвитку. У середині 2010 року позивач з метою підготовки дитини до школи, направив сина ОСОБА_4 у дитячий садочок № 88, де він сплачує вартість утримання дитини у садку.

Відповідач, ОСОБА_2 не погодилась з позовом та звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визначити із нею місце мешкання її сина малолітнього - ОСОБА_3.

В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 зазначила, що фактично розірвала шлюбні відносини з ОСОБА_1 та переїхала від відповідача в 2007 році, внаслідок того факту, що останній зволікав інтересами сім'ї, ніде не працював, зловживав наркотичними речовинами, весь час проводив, витрачаючи сімейні кошти у гральних автоматах. Син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого вона народила від шлюбу з ОСОБА_1, з моменту народження обстежувався неврологом та педіатром внаслідок післяродових травм та захворювань, періодично проводилося лікування дитини. З дня народження дитини та до цього часу ОСОБА_2 займається виключно питанням здоров'я, розвитку та вихованням свого сина, який з дня народження та по сьогодення знаходиться під наглядом спеціалістів в галузі неврології та нейрохірургії, постійно займається лікуванням та обстеженням стану здоров'я дитини. З метою приділяти весь свій час та опіку улюбленій дитині, вона звільнилися з роботи. Разом з тим ОСОБА_2 не заперечує проти того факту, що ОСОБА_1 теж супроводжував сина при лікуванні у медичних закладах, так як не дивлячись на розірвання шлюбних відносин, завжди поважала почуття відповідача, як батька дитини, та повністю довіряла йому, як рідному батьку сина, стосовно всіх питань щодо лікування та виховання дитини. Також вказала, що ніколи не заперечувала проти відвідувань та зустріч сина з відповідачем.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що його син повинен проживати з ним, тому що, він має постійну роботу, робочий день в нього нормований з 09-00 до 15-00 годин, тому позивач має час відводити сина до садка або школи, займатися із сином вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про нього. Також повідомив що, він має постійний власний дохід, яким він може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Крім того, він проживає разом з цивільною дружиною, ОСОБА_6, яка має сили і бажання доглядати за його сином, ОСОБА_4, доки його нема вдома, що вона й робила у той час, коли син перебував у нього, коли він знаходився на роботі. Також має комфортабельну трьохкімнатну квартиру з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. В цій квартирі також обладнана кімната для дитини, щоб син міг мати здоровий сон, навчатися та гратися.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав первісний позов та просив його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Відповідач та її представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, та просили відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримали у повному обсязі, та зазначили, що ОСОБА_2 на даний час мешкає разом з сином та цивільним чоловіком ОСОБА_7 в його власному будинку за адресою: АДРЕСА_4 характеризується тільки з позитивної сторони, займається вихованням сина, турбується про сім'ю, утримує дім та ділянку в порядку та чистоті, активно приймає участь в суспільному житті вулиці і дома, допомагає пенсіонерам, регулярно займається спортом. Так, ОСОБА_2 не працює, не має самостійного доходу, але вона та її дитина живуть в атмосфері любові, турботи, моральної та матеріальної забезпеченості, яку їм надає цивільний чоловік Відповідача. Також зазначили, що ОСОБА_1 психічно не врівноважений, має прихильність до насильства, про що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до органів міліції із заявами про застосування до неї фізичного насильства з боку ОСОБА_1 Крім того зазначили, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку, матеріальну допомогу на утримання дитини не оказує, має заборгованість по аліментах, а тому на їх думку не можна визначати місце мешкання дитини із Позивачем. З цих же причин рідні ОСОБА_1 до нього ставляться з недовірою, та у разі бажання допомогти дитині спілкуються лише з ОСОБА_2, та при даруванні Позивачу квартири, де зараз зареєстрована дитина, сім'я ОСОБА_1 наполягала на обов'язковій реєстрації дитини, аби упередити можливе відчуження квартири ОСОБА_1

Представник третьої особи в судовому засіданні поклалась на розсуд суду при вирішенні даної справи.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_7, який вказав, що є цивільним чоловіком ОСОБА_2, та мешкає разом з нею та її сином ОСОБА_4 у своєму власному будинку за адресою: АДРЕСА_4 в якому створені всі умови для дитини. Також зазначив, що він має достатній дохід, щоб утримувати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Щодо ОСОБА_1, то свідок зазначив, що йому відомо що позивач проводить багато часу у гральних автоматах, та винен йому грошові кошти за борговою розпискою. Натомість сам ОСОБА_7 маж добрі характеристики, та під час хвороби дитини приймав участь у її лікуванні та сплачував відповідні витрати, на відміну від ОСОБА_1

Також в судовому засіданні була допитана у якості свідка ОСОБА_8, яка вказала, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 та зазначила, що ні яких умов, при укладенні договору дарування квартири АДРЕСА_1, які не вказані у договорі не було, у тому числі й щодо обов'язкової реєстрації малолітнього сина в цій квартирі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, свідків, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що з липня 2003 року по червень 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він перебували у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 11.07.03 року). Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 22.04.08 року).

Згідно ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України - місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони намагались вирішите питання щодо визначення місця мешкання дитини у Службі у справах дітей Жовтневого району м. Харкова, якою було зроблено висновок №97 від 07.03.2012 року, згідно якого проживання малолітнього ОСОБА_4 можливе як з батьком - ОСОБА_1 так і з матір'ю - ОСОБА_2

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проживає з сином та цивільним чоловіком ОСОБА_7 в його власному будинку за адресою: АДРЕСА_4 що підтверджується довідкою №34 від 30.01.2012р., що видана Комітетом району в місті жителів приватного сектору Жовтневого району м. Харкова, ділянка НОМЕР_3, а також Актом обстеження за №34 від 30.01.2012 року за підписом сусідів. Відповідно характеристики, що затверджена майстром приватного сектору ділянки НОМЕР_3 ОСОБА_9, ОСОБА_2 характеризується тільки з позитивної сторони, відмічено, що в неї міцна сім'я, вона займається вихованням сина, турбується про сім'ю, утримує дім та ділянку в порядку та чистоті, активно приймає участь в суспільному житті вулиці і дома, допомагає пенсіонерам, регулярно займається спортом.

Як вбачається з копій характеристик з місця проживання, з культурно-оздоровчого центру «Дозвілля», довідок з місця роботи і проживання, ОСОБА_1 активно займається спортом, має 1-й спортивний розряд з кікбоксінгу, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно. Приймає активну участь у культурному житті міста, та має грамоту депутата Харківської міської ради за підготовку і проведення фестивалю живої музики «Баварські струни», копія якої наявна в матеріалах справи.

Щодо характеристик наданих Позивачу під час судового розгляду Відповідачем та її представником, а також свідком ОСОБА_7, то суд оцінює їх критично, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, а згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявні копії медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів №858300 від 27.05.2011 р. і сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду №308740 від 30.05.2011 р., з яких вбачається, що ОСОБА_1 не має наркологічних залежностей та психічних захворювань.

Крім того з постанов Жовтневого РВ ХМУ УМВС України Харківської області та довідки №68/637 від 06.11.2012 року вбачається що ОСОБА_1 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, у тому числі і за заявами ОСОБА_2

Також суд зазначає, що ст.2 Закону України «Про заборону грального бізнесу України» - в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Проте відповідачем не надано будь якої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за участь в азартних іграх, а також постанови адміністративного суду про застосування фінансових санкцій або вироку суду за організацію та проведення ОСОБА_1 азартних ігор.

Крім того абзацом 2 частини 1 статті 161 СК України визначено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається із виписки Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська дитяча поліклініка №2" щодо історії розвитку дитини: в 2,5 роки було відмічено перші проявлення судорог, які інколи повторювалися, коли дитина проживала за адресою: АДРЕСА_2.

З копій копії витягів з історії хвороби № 7711 і № 2836 вбачається, що з 8 серпня по 13 серпня 2008 року і з 16 серпня по 26 серпня 2008 року, позивач перебував з дитиною на лікуванні у обласній дитячій клінічній лікарні, з 4 вересня по 6 жовтня 2008 року перебував з ним на лікуванні і обстеженні у нейрохірургічному відділенні Інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України.

Згідно ч.2 ст.161 СК України, - орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Судом встановлено, що сторонам по справі належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2, яка на час розгляду справи було продана, у зв'язку з чим на теперішній час ОСОБА_2 не має власного житла, однак маж депозитний рахунок

На підставі договору дарування від 09.04.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_3, в якій було зареєстровано малолітнього ОСОБА_4 з дозволу Служби у справах дітей Жовтневого району м. Харкова, що підтверджується листом від 13.12.2012 року №1214, та відповідно знято з реєстрації в квартирі АДРЕСА_2.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 працює продавцем-консультантом музичних товарів у ФОП ОСОБА_10, згідно довідки №1 від 12.03.2012 року, та отримує заробітну плату.

Суд зауважує, що надані представником Відповідача довідки Східної МДПІ м. Харкова про доходи ОСОБА_1, не спростовують тверджень Позивача про отримання ним доходів у розмірах вказаних самим ОСОБА_1, оскільки данні які містяться в довідках складені на підставі податкової звітності (декларацій) які за ОСОБА_1, як найманого працівника, зобов'язаний подавати його працедавець як податковий агент, що відповідає вимогам Податкового кодексу України та Декрету «Про податок на доходи фізичних осіб» (що діяв до набрання чинності ПКУ), а визначення достовірності даних у деклараціях не є предметом розгляду даної справи.

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_2 не працює та не має самостійного заробітку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.21 СК України, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Тому суд вважає, що проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_7 не створює для ОСОБА_2 та її сина будь-яких прав у тому числі майнових та житлових по відношенню до особистого майна та доходу ОСОБА_7, як і не створює для ОСОБА_7 обов'язку утримувати ОСОБА_2 та її сина.

З цих же підстав суд критично оцінює Акт обстеження житлово-побутових умов гр. ОСОБА_2, складений Службою у справах дітей Жовтневого району м. Харкова, оскільки обстежений був будинок АДРЕСА_5 який належить ОСОБА_7, та в якому не зареєстровані ані ОСОБА_2 ані її син ОСОБА_4

Таким чином суд дійшов висновку, що сторони по справі загалом характеризуються позитивно, до дитини ставляться відповідально, проте ОСОБА_2 не має змоги самотужки утримувати дитину, створювати необхідні умови для її всебічного виховання, оскільки не має власного житла не працює, та не має самостійного заробітку. Тоді як ОСОБА_1, працевлаштований, має трикімнатну квартиру, в якій, як вбачається з акту обстеження житлових умов від 16.03.2012 року складеного Службою у справах дітей у Московському районі м. Харкова: санітарний стан задовільний, чисто охайно, замінено вікна, санвузол та кухня обкладені кахлем, обладнано дитячу кімнату в якій зроблено ремонт, замінено вікно, балкон засклений, є комп'ютерний стіл, комп'ютер, ліжко, шафа для одягу та необхідні речі.

За таких обставин, враховуючи позитивні характеристики, ставлення до дитини та майновий стан ОСОБА_1, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, та відмови у задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57, 212, 213, 292, 294 ЦПК України, чч. 4,5 ст.19, ч.1,2 ст. 161 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визначення місця мешкання дитини - задовольнити.

Визнати місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова з його батьком ОСОБА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визначення місця мешкання дитини - відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Старостін