Рішення № 3140627, 23.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

До Державного територіально-галузевого підприємства «Південно-Західна залізниця»

Про стягнення 36 079,45 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Булій Т.В. по довіреності № ЦХП-18/5 від 05.01.2009р.

Від відповідача Никипорець І.Ф. по довіреності № 4208-НЮ від 27.11.2008р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»про стягнення з Державного територіально-галузевого підприємства «Південно-Західна залізниця»36 079,45 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням умов договору поставки № ЦХП-40206 від 30.12.2005р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2008р. порушено провадження у справі № 36/463, розгляд справи призначений на 19.11.2008р.

В засіданні суду 19.11.2008р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов договору поставки № ЦХП-40206 від 30.12.2005р. у випадку виявлення нестачі товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювання, покупець надає постачальнику претензію. Покупцем після виявлення при прийманні товару нестачі вантажу виставлено претензії. Оскільки відбулася часткова поставка товару, були виставлені претензії по нестачі, тому оплата була здійснена тільки за фактично отриманий товар.

В судовому засіданні 19.11.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі № 36/463, оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2009р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 11 580,05 грн. у зв’язку з тим, що відповідач частково оплатив заборгованість.

В судовому засіданні 28.01.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2008р. уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в засіданні суду 04.02.2008р. проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 04.02.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 23.02.2009р.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі позивач, постачальник) та Державним територіально-галузевим підприємством «Південно-Західна залізниця»(далі відповідач, покупець) 30.12.2005р. було укладено договір № ЦХП-40206.

За умовами договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач –прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому товар, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товару, в тому числі в наступних вагонах: №74045188, 72808017, 74204553, 74729310, 72887037, 72322944, 73748451, 74956186, 73949828, 72784424, 74201724, 72865058, 79561338, 79504650, 79721734, 79710083, 74707159, 74705864, 73947384, 73948002, 72850845, 77501237, 74210261, 73947541, 73948143, 74251422, 74030610, 74707050, 73992323, 74028051. Факт прийняття товару відповідачем підтверджується відповідними квитанціями про приймання вантажу, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.1 договору для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення «авізо»на товар, який було виставлено покупцю в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 6.2. договору покупець протягом 10 банківських днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1. цього договору, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.

Сторони домовились (п. 6.4 договору), що розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004р. «Про затвердження «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи»(далі Порядок).

Пунктом 1.1. Порядку визначено, що на Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» покладені функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які закуповуються Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»у постачальників, відвантажуються постачальниками безпосередньо підприємствам залізничного транспорту, тобто транзитом.

Згідно з п. 1.2. Порядку відносини між залізницями та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»щодо постачання товарно-матеріальних цінностей регулюється шляхом укладання договорів. Також вказано, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»виписує авізо (повідомлення) у 6 примірниках і надсилає їх безпосередньо структурному підрозділу залізниці-вантажоодержувачу. Відпрацювання вхідних документів та відправка 5-ти примірників акцептованого авізо здійснюється протягом 2 днів після отримання відповідних документів на поставлену продукцію.

За поставлений на виконання умов договору товар позивач 20.08.2006р. виставив відповідачу рахунок-фактуру ТОП 06-832 на суму 1 143 516,23 грн., 15.07.2006р. - № ТОП 06-693 на суму 1 586 506,35 грн., 31.01.2006р. –на суму 5 031 369,90 грн., а також відповідні сповіщення «авізо»на товар на загальну суму 7 725 313,06 грн.

Відповідач виставлені сповіщення оплатив лише частково, і станом на день розгляду справи не доплатив суму 11 580,05 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Це стосується відповідача, який належними засобами доказування повинен був довести, що ним умови договору виконані належним чином.

Заперечення відповідача проти наявності вказаної заборгованості з огляду на те, що порушення зобов'язання відбулося саме з боку позивача, що полягає в недопоставці товару згідно умов договору, а відповідач фактично отриманий товар оплатив судом не приймаються з наступних підстав.

Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 6.2. договору покупець протягом 10 банківських днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1. цього договору, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.

Як відзначалось судом, сторони домовились (п. 6.4 договору), що розрахунок за товар здійснюється відповідно до Порядку.

Згідно з п.п. 2.6.1 п. 2.6 Порядку структурний підрозділ –вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих товарно-матеріальних цінностей, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій.

Таким чином, акцептування повинно бути здійснено на суму фактично отриманих товарно-матеріальних цінностей, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій.

Акт про виявлення недостачі повинен бути складений виключно у відповідності з вимогами договору, що укладений між сторонами, та нормами діючого законодавства України.

Як вбачається з п. 3.4 договору, покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено постачальником.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122, зареєстрованою Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999р. із складанням акта приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП.

Вказана Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України (розділ 1 Інструкції).

Пунктом 4.1.3.19 Інструкції передбачено, що на всі нафтопродукти, що надійшли, складається «Акт приймання нафтопродуктів за кількістю»за формою №5-НП. При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п. 12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п. 12.2 цього додатка.

Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо неоплати товару на суму 11 580,05 грн., яку просить стягнути позивач відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, надані суду претензії № НЮ-16-12/06л від 27.02.2006р. на суму 9 786,48 грн. та № НЮ-16-310/06 на суму 1 793,57 грн. та додані до них документи.

Як встановлено судом, Акт № 13 від 30.012.006р. та Акт від 18.07.2006р., додані до претензій, підписані бригадирами, майстром, завідувачем хімічної лабораторії, техніком локомотивного депо.

Згідно п.4.1.3.21 Інструкції у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта.

Керівник підприємства повинен призначити комісію, з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів .

Судом встановлено, що зазначені вимоги п.4.1.3.21 Інструкції відповідачем виконані не були, зокрема, відсутні належні докази припинення приймання вантажу; вчасного повідомлення представника відправника про виклик для приймання продукції; докази забезпечення зберігання одержаної продукції у період з моменту її отримання до моменту приймання нафтопродуктів.

Таким чином, Акт № 13 від 30.012.006р. та Акт від 18.07.2006р. складені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів факту наявності нестачі.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 11 580,05 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого підприємства «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) 11 580 (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 05 коп. заборгованості, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 80 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.