Рішення № 31405828, 22.05.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №1806/10223/12

Провадження №2/592/138/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Катрич О.М.

при секретарі - Гробовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг», ОСОБА_2 про визнання договору частково недійсними та заміну боржника у кредитному договорі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої доповнені та уточнюючі вимоги (а.с. 61-63) мотивує тим що 26.12.2007 року уклав з ПАТ "ОТП Банк" кредитний договір № CL-C01/014/2007 ,згідно якого ОСОБА_1 отримав 28 644, 66 швейцарських франків на термін до 26.12.2013 року на купівлю автомобіля марки «Ford C-Мах». Однак, дані кошти позивач взяв на прохання ОСОБА_2, який був засновником ПП « Лабірин» для потреб бізнесу, гарантувавши позивачу, банку та поручителю ОСОБА_4, що буде надавати кошти і сплачувати цей кредит. Однак, з листопада 2008 року відповідач припинив надавати кошти, і банк звернувся до суду про стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1, який є фіктивним позичальником. А тому просить суд визнати сторону договору ОСОБА_1 удаваною(удаваним боржником), а договір в цій частині недійсними та зобов»язати ТОВ «ОТП Факторинг» замінити боржника на ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, вважаючи, що обставини, на які вони посилаються у позові доведені, а тому просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ПАТ "ОТП Банк" позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_1, підписуючи договір про отримання коштів взяв на себе певні обов»язання, які повинен виконувати згідно умов, а законних підстав визнавати цей договір недійсним немає, а тому у задоволенні позову просить відмовити. (а.с. 122-123)

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в суд не з»явився, про причини неявки не повідомив, заперечень на позов не надав.

Свідок ОСОБА_5, яка є тещею позивача та його представником в суді, пояснила, що кредит брався для ОСОБА_2, який і сплачував кошти, що підтверджено копіями квитанцій. Вказує, що юридично договір оформлений правильно, але фактично ОСОБА_1 не є боржником, адже кошти брав не для власних потреб. Крім цього, зазначає, що позивач був вимушений підписати Меморандум , під час якого була присутня і свідок, яка також нею були складений текст угоди.

Свідок ОСОБА_6, який є товаришем позивача, в суді зазначив, що ОСОБА_1 укладав договір з банком для того, щоб ОСОБА_2 отримав кошти для комерційної діяльності.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.12.2007 року ОСОБА_1 з ПАТ "ОТП Банк" уклали кредитний договір № CL-C01/014/2007 ,згідно якого ОСОБА_1 отримав 28 644, 66 швейцарських франків на термін до 26.12.2013 року на купівлю автомобіля марки «Ford C-Мах». (а.с. 1)

28.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була складена угода з приводу отриманих позивачем у банку коштів, згіно якої відповідач визнав, що автомобіль, куплений за ці кошти був оформлений як власність ОСОБА_2 , який зобов»язувався сплачувати банку кошти, але обіцянки не виконав. (а.с. 26) Як свідчать копії квитанцій від 30.09.2011 року, 28.11.2008 року, 24.01.2011 року, 30.09.2011 року, певні суми коштів сплачувалися саме ОСОБА_2 на погашення кредиту перед банком. (а.с. 38-30)

30.09.2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 був укладений меморандум про співробітництво у сфері врегулювання спірних відносин, а саме визначено графік погашення заборгованості, розмір коштів, які необхідно сплатити, проценти та відповідальність за невиконання умов цього документу. (а.с. 64-66)

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зокрема такі підстави недійсності визначені у ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 223,ч.1 ст. 225 ЦК України тощо.

Статтею 626 ч.1 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 627 цього закону зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є стороною у договорі від 26.12.2007 року , фактів того, що він під примусом, шляхом обману або в стані недієздатності тощо підписував цей договір судом не встановлено, як і не встановлено змісту домовленості між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в момент підписання договору з банком, якщо така дійсно домовленість була, адже угода між позивачем і відповідачем була підписана вже після 26.12.2007 року, а саме 28.09.2011 року.

З урахуванням викладеного, законних підстав визнавати договір від 26.12.2007 року CL-C01/014/2007 частково недійсним у суду немає.

Що ж стосується вимоги позивача про заміну його у договорі від 26.12.2007 року належним боржником -ОСОБА_2 з підстав, зазначених у позові, то така вимога також не підлягає задоволенню, оскільки згідно до ст.. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. (ст.. 521)

В суді з»ясовано, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надає згоди на заміну боржника ОСОБА_1 на боржника ОСОБА_2, так як для цього відсутні правові підстави, встановлені Цивільним кодексом України. Слід зазначити, що ОСОБА_1 після виконання зобов»язань, які він має перед банком, підписавши договір від 26.12.2007 року, не позбавлений можливості звернутися до ОСОБА_2 з вимогою про повернення йому виплачених банку коштів, і в разі відмови -вирішити спір в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 611, 215, 626, 627, 520, 521 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Катрич