Рішення № 3140561, 16.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.09 Справа № 20/519/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Марка”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алоінс-Промбуд”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 20 796,17 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Чеміріс М.А. (довіреність б/н від 27.10.2008р.);

Буслаков С.Б. (довіреність б/н від 21.10.2008р.);

Від відповідача –не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Алоінс-Промбуд” на користь ТОВ “Марка” суми 18 034,31 грн. основного боргу за договором субпідряду № 61/30-05 від 06.08.2005р., суми 528,93 грн. 3 % річних, суми 2 232,93 грн. пені, всього 20 796,17 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/519/08, судове засідання призначено на 24.11.2008р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.12.2008р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 09.12.2008р. строк вирішення спору у справі № 20/519/08 продовжено до 16.01.2009р., розгляд справи відкладено на 29.12.2008р. Ухвалою суду від 29.12.2008р. у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи № 20/519/08 відкладено на 16.01.2009р.

16.01.2009р. за згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 18 034,31 грн. основного боргу на підставі додаткової угоди №2 від 12.12.2006р. до договору субпідряду № 61/30-05 від 06.08.2005р., суму 2232,93 грн. пені за період з 10.04.2008р. по 09.10.2008р. У судовому засіданні позивач надав заяву про відмову від позову в частині стягнення суми 528,93 грн. 3 % річних, яка в порядку ст. 22 прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідно до укладеного між сторонами договору з додатковою угодою №2 позивачем виконано роботи на загальну суму 41999грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1 від 28.02.2007р. на суму 18964,69грн. і актом №2 від 31.10.2007р. на суму 23034,31грн. Відповідач зробив кілька проплат за цією угодою №2: 15.12.2006р. на суму 9102,53грн., 26.03.2007р. на суму 5000грн., 01.11.2007р. на суму 6960,95грн.,23.05.2008р. на суму 5000грн. У зв’язку з боргом позивач направив відповідачу претензії 15.01.2008р. на суму 23034,31грн. та 19.09.2008р. на суму 18034,31грн., однак станом на 08.10.2008р. заборгованість у сумі 18 034,31грн. не сплачена. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст.549,610,611,612,625,629 ЦК України

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 10.12.2008р. та 29.12.2008р. судом було отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з довгостроковою відсутністю директора, підписане директором. Зазначено, що друга особа не може представляти інтереси підприємства, щодо боргу 20796,17грн. вказано, що позовна заява до відповідача не надходила. Однак, в наступне судове засідання 16.01.2009р. відповідач не з’явився, заперечення щодо суті позову не надав. Суд бере до уваги, що по-перше, доказів довготривалої відсутності директора суду не надано. Незважаючи на посилання на цю обставину у клопотанні 10.12.2008р., інше клопотання, датоване 29.12.2008р., підписано тим же директором Приходько О.П., який не з’явився у судове засідання. По-друге, згідно з ст.28 ГПК України відповідач не був позбавлений можливості направити до суду іншого представника, надати витребувані судом документи. По-третє, у матеріалах справи є докази направлення відповідачу копії позовної заяви з розрахунками, у тому числі під час розгляду справи повторно на адресу, яка вказана у письмовому клопотанні відповідача як поштова адреса.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2005р. між ТОВ “Марка” (позивач, субпідрядник) та ТОВ “Алоінс-Промбуд” (відповідач, генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 61/30-05, відповідно до умов якого позивач зобов’язався виконати, а відповідач прийняти та оплатити роботи по монтажу структурованої кабельної системи в адміністративно-побутовій будівлі ЗАТ “Ферротрейдінг”. (п.п.2.1,5.1)

Згідно з додатковою угодою № 2 від 12.12.2006р.продовжено строки закінчення робіт до 31.05.2007р. Передбачено, що субпідрядник виконує роботи по монтажу СКС на 4 поверсі адміністративно –побутового корпусу ЗАТ “Ферротрейдінг” із врахуванням змін, передбачених проектом. Вартість робіт орієнтовно складає 43132,6 грн. Договірна ціна динамічна. Генпідрядник сплачує субпідряднику протягом 5 банківських днів з дня підписання додаткової угоди аванс на придбання матеріалів.

Відповідно до розділу 5 договору субпідряду оплата за виконані роботи повинна проводитися на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами, виставлених позивачем рахунків, в строк до 25 числа, наступного за звітним місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач належним чином виконав зобов’язання за договором субпідряду та додатковою угодою №2, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 від 28.02.2007р. на суму 19351,76 грн., № 2 від 31.10.2007р. на суму 23 034,40 грн., та довідками про вартість робіт форми №КБ-3 на суму 18964,69грн. та 23034,31грн., які підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень. На підставі цих документів позивач виставив відповідачу рахунки –фактури №494 від 28.02.2007р. на суму 9862,16грн. та №2883 від 31.10.2007р. на суму 23034,31грн..

Відповідач лише частково виконав свої зобов’язання, сплативши 15.12.2006р. –9102,53 грн., 26.03.2007р. – 5 000 грн., 01.11.2007р. –6 960,95 грн.

14.11.2007р. між сторонами підписано акт звірки, згідно з яким борг відповідача становив 23034,31грн.

15.01.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 15/01-6 на суму 23 034,31 грн.

23.05.2008р. відповідач сплатив 5 000 грн.

19.09.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 19/09-01 на суму 18 034,31 грн., яка залишилась без відповіді.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи слідує, що взаємовідносини сторін було врегульовано договором субпідряду. Відповідно до ст.11,509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків). Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки між сторонами було укладено договір субпідряду, суд застосовує спеціальні норми, які регулюють взаємовідносини за договором підряду (субпідряду). Згідно з ст.ст.837, 875 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 853 цього Кодексу передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як слідує із матеріалів справи, 28.02.2007р. між сторонами було підписано акт приймання виконаних робіт №1 на суму 18964,69грн. і 31.10.2007р. –акт приймання виконаних робіт №2 на суму 23034,31грн. В актах зазначено, що вони підписані за договором №61/30-05 від 06.08.2005р. та додаткової угоди №2 від 12.12.2006р. Акти підписані відповідачем без зауважень, роботи прийняті. Згідно з довідками форми №КБ-3 на підставі цих актів вартість робіт склала суму 41999грн.

Із позовної заяви, підтриманої у судовому засіданні, слідує, що предметом позову позивач обрав стягнення заборгованості саме за додатковою угодою №2 від 12.12.2006р., актів виконаних робіт №1 від 28.02.2007р. та №2 від 31.10.2007р. Позивач зарахував за цією угодою оплату15.12.2006р. –9102,53 грн., 26.03.2007р. –5 000 грн., 01.11.2007р. –6960,95 грн., 23.05.2008р. –5000грн., всього 26063,48грн. Таким чином, враховуючи ці проплати, борг відповідача за додатковою угодою №2 , актами виконаних робіт №1 за лютий 2007р. та №2 за жовтень 2007р. становить 15935,52грн. (41999 –26063,48).

Суд не може прийняти акт звірки як належний доказ заборгованості саме за додатковою угодою і актами виконаних робіт №№1,2, тому що акт звірки не містить на це посилання, фактично відображає стан взаєморозрахунків в цілому. Слід зазначити , що згідно з банківських виписок відповідач допускав помилкове зазначення рахунків, на підставі яких проводяться оплати, несвоєчасно сплачував кошти, у зв’язку з цим позивач зараховував проплати на свій розсуд. Таким чином, оцінуючи докази в сукупності, та беручи до уваги предмет позову, який змінити відповідно до ст.22 ГПК України має лише позивач, суд вважає, що борг відповідача за додатковою угодою №2 , актами виконаних робіт №1 за лютий 2007р. та №2 за жовтень 2007р. становить 15935,52грн., борг на іншу суму за додатковою угодою №2 не доведений, відповідач має борг за іншими актами виконаних робіт, які не вказані у підставі позову і до матеріалів справи не надані.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми 15 935,52 грн. Таким чином, вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково, у розмірі 15 935,52 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню по заборгованості за додатковою угодою №2 за період з 10.04.2008р. по 09.10.2008р. на суму 2232,93грн.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Факт порушення зобов’язання за додатковою угодою суд вважає доведеним, однак розглянути по суті позовні вимоги про стягнення пені суд позбавлений можливості у зв’язку з наступним.

Як вбачається із розрахунку, пеню за додатковою угодою позивач нараховує за період з 10.04.2008р. по 23.05.2008р. на суму боргу 23034,31грн. та за період з 24.05.2008р. по 09.10.2008р. на суму боргу 18034,31грн.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи, що ні в позовній заяві, ні в розрахунку пені не вказано дату порушення зобов’язання, а як слідує із умов договору, проплати повинні бути здійснені ще до 25 березня та 25 листопада 2007р., не вказано проплати у 2007р. і, відповідно, зменшення боргу, суд вважає, що позивачем без поважних причин не надано витребуваного судом обґрунтування позовних вимог в цій частині, тому суд залишає позов в частині стягнення пені без розгляду.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення суми 528,93 грн. 3 % річних, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, враховуючи, що наслідки відмови від позову позивачу відомі, що вбачається із змісту заяви про відмову від позову, та роз’яснені судом у судовому засіданні, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову в частині стягнення 3% річних, провадження у справі № 20/519/08 в частині стягнення суми 528,93 грн. 3 % річних на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України припинити.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, п.4 ст.80, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алоінс-Промбуд” (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-Б, поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул.Запорізька, 2 В, код ЄДРПОУ 32865257, р/р 2600813301179 у ЗФ АКБ “МТ –Банк”, МФО 313816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марка” (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 141, код ЄДРПОУ 20473108, р/р 26002031558700 в АКІБ “Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005) суму 15 935 грн. 52 коп. основного боргу, суму 159грн.36 коп. витрат на державне мито, суму 90 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову від позову в частині стягнення суми 528,93грн. –3% річних. Провадження у справі в частині стягнення суми 528,93грн. –3% річних припинити.

Позов у частині стягнення суми 2232,93грн. пені залишити без розгляду.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 02.03.2009 р.