Ухвала суду № 31404576, 18.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/916/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Радзіковська І.Т., представник на підставі довіреності

відповідача - Загородній Є.С., законний представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон" про стягнення штрафних санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці (в результаті заміни - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Регіон» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що у оскаржуваній постанові суду є посилання на постанову від 10.10.2012 року у справі №2а/0270/3332/12, яка була оскаржена до апеляційного суду. Судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги. Апелянт також зазначає, що ним відновлено оскарження постанови від 10.10.2012 року у справі №2а/0270/3332/12.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскільки остання є необґрунтованою та не зазначено у чому полягає неправильність та неповнота дослідження доказів і встановлення обставин судом першої інстанції, а тому просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача залишив залу судового зсідання під час апеляційного розгляду справи 18.05.2013 року не оголосивши прохальної частини та доводів викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, 31 січня 2012 року на підставі акта перевірки №70/2201/36830254 від 12 січня 2012 року державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222340, яким за порушення вимог пунктів 2.8, 2.9, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, до ТОВ "Фінансова компанія "Регіон" застосовано штрафні санкції в розмірі 114535 грн. 64 коп.

Відповідач скористався наданим йому правом на оскарження прийнятого рішення в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №2а/0279/3332/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222340 від 31 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Регіон" повернуто особі, яка її подала.

З урахуванням положень частин 3 статті 254 КАС України постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року набрала законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що враховуючи набрання постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року законної сили, що, в свою чергу, свідчить про встановлення обставин обґрунтованості прийняття рішення про застосування штрафних санкцій №0000222340 від 31 січня 2012 року, позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 114535 грн. 64 коп. штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Колегією суддів з'ясовано, що 31.01.2012 року податковим органом, на підставі акта перевірки №70/2201/36830254 від 12.01.2012 року, було винесено податкове повідомлення рішення №0000222340, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114535,64 грн.

Відповідачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року у справі №2а/0270/3332/12 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Регіон". Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Регіон" повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, постанова від 10.10.2012 року у справі №2а/0270/3332/12 набрала законної сили, а тому у відповідача виник обов'язок сплатити суму узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п.п. 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу №440 від 31.05.2012 року, яка була отримана останнім 19.06.2012 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача 114535,64 грн.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, Вінницьким апеляційним адміністративним судом в ухвалі про відкриття провадження від 01.03.2013 року, відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" було відстрочено сплату судового збору до закінчення апеляційного розгляду справи.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

В силу ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 1073 грн. за подання апеляційної скарги на постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року, - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон" до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 (тисячу сімдесят три) грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 травня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.