Рішення № 3140443, 11.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/423

11.12.08

За позовом

Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд»

До

військової частини 1498

Про

стягнення 5796,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Калінчук В.В. –дов.

Від відповідача Васильєв О.С. –дов.

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5796,00 грн. заборгованості за договором № 3995 оренди житлового приміщення від 01.12.2005

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиву на позовну заяву від 25.11.2008р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001р. № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд», будинок по вул.. Довженка, 10 використовується як будинок маневреного фонду комунального підприємства «Спецжитлофонд».

01.12.2005р. між комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фону спеціального призначення «Спецжитлофонд» та військовою частиною 1498 було укладено договір оренди житлового приміщення № 3995.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець надає, а орендар на визначений у п.5.1. термін, приймає в орендне користування житлове приміщення кімната № 127 у будинку № 10 по вул.. Борщагівській житлова площа 25,6 кв.м., загальною площею 41,4 кв.м.

Строк дії договору визначений з 01.12.2005р. по 01.05.2006р. (п.5.1.)

Факт передачі приміщення підтверджується, актом прийому-передачі житлового приміщення до договору № 3995 від 01.12.2004р.

Відповідно до п.2.3., орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Згідно п.2.6. договору, орендні платежі сплачуються орендарем, починаючи з моменту підписання цього договору та акту прийому-передачі житлового приміщення.

Крім того п.2.8. передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі.

Згідно п.5.3. договору, після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови орендаря від оренди житлового приміщення воно передається орендодавцю за актом прийому-передачі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Отже, заборгованість відповідача за період січень, лютий, березень, квітень 2008р. складає 5796,00 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.2.8. договору, орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідач звільнив орендоване приміщення 03.05.2008 не повідомивши про це позивача та не здав вказане приміщення по акту прийому-передачі. Про що комісією позивача було складено акт про звільнення орендованого житлового приміщення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини 1498 (03110, м. Київ, вул.. Народна, 54-А, код ЄДРПОУ 14321955) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул.. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 5798 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко