Ухвала суду № 31404354, 21.05.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

21.05.2013 21.05.2013 103/1771/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - Атаманюка Г.С.,

при секретарі - Оленіній Д.Д.,

з участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради Бахчисарайського району АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення № 62-2 від 19 серпня 2011 року про оформлення на його ім'я документів на право приватної власності на 87/100 часток нежитлових будівель в АДРЕСА_1. Вимоги позову мотивовані тим, що внаслідок розпаювання майна ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» йому на майновий пай було виділено майно у вигляді тютюнового комплексу єдиним масивом, який складався з двох тютюнових сараїв загальною вартістю 25532 грн. Але при оформленні права власності відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав про те, що до тютюнового комплексу входить сторожка, яка розташована між даними двома сараями. Внаслідок цього він на теперішній час позбавлений можливості оформити право власності на земельну ділянку. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення селищної ради, а також поновити йому строк для оскарження даного рішення, оскільки він своєчасно почав його оскаржувати в різних інстанціях.

У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідач, сповіщений належним чином, у судове засідання не прибув.

У відповідності зі ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Стаття 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін з надання суду доказів, заслухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що рішеннями загальних зборів пайщиків ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» від 16 березня 2002 року та 25 вересня 2003 року ОСОБА_1 були виділені два тютюнових сараї вартістю 12766 гривень кожний. На підставі даних рішень виконавчий комітет Куйбишевської селищної ради 19 серпня 2011 року прийняв рішення № 62-2 про оформлення документів на право власності на нежитлові будівлі, згідно з яким ОСОБА_1 передаються у власність два тютюнових сараї.

На думку суду, оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності із законом, в межах наданих відповідачу повноважень і підстав для його скасування немає. До цього висновку суд приходить з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні, встановлених ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є законність.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач прийняв рішення у відповідності з рішеннями загальних зборів пайщиків ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча».

Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, колишній головний бухгалтер ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» показала, що сторожка, яка є предметом спору, будувалася без проектно-кошторисної документації і на балансі ТОВ «Агрофірма ім. Ілліча» не перебувала.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах його повноважень, законно, а тому підстав для його скасування немає.

Крім того, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду і підстав для поновлення строку у суду немає. Так, позивач у судовому засіданні пояснив, що оскаржував прийняте рішення спочатку до відповідача, а потім в порядку цивільного судочинства. Дані обставини на думку суду не є поважними, а тому відмовляє ОСОБА_1 у поновлені строку для звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 15, 71, 159-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя Атаманюк Г.С.