Рішення № 31404122, 23.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2013 р.Справа № 916/767/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесакомунекологія"

До відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства „Південно - Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 69956,74 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Єлисєєва А.В. - довіреність

від третьої особи 1: Голенєва О.І. - довіреність

від третьої особи 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесакомунекологія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - відповідач, Фонд) та Головного управління державного казначейства в Одеській області про стягнення 68178,02 грн.

Заявою 20.05.2013 року позивач збільшив позовні вимоги до 69956,74 грн.

При порушенні провадження по справі суд залучив Державне підприємство „Південно - Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 11.04.2013 року суд припинив провадження у справі № 916/767/13 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесакомунекологія" до Головного управління державного казначейства в Одеській області про стягнення 68178,02 грн., на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

25.04.2013 року суд замінив головне управління Державного казначейства у Одеській області по справі на правонаступника - Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, та залучив вказану особу до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

20.05.2013 року суд одержав заяву позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату, проте, 25.05.2013 року закінчується строк розгляду справи, а клопотання про продовження строку розгляду від сторін не надходило.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 23.05.2013 року о 12:30.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області просить суд в задоволені позову відмовити, з підстав викладених у відзиві на позов від 24.04.2013 року.

В С Т А Н О В И В :

03.12.2007 року між відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та позивачем - ТОВ „Одесакомунекологія" було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства „Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно - налагоджувальне управління „Одесакомунекологія" згідно якого Фонд передав, а товариство прийняло у строкове платне користування державне нерухоме майно за адресою м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 40\42.

24.01.2011 року рішенням господарського суду Одеської області по справі № 3/129-10-4908 вказаний Договір оренди визнано недійсним на майбутнє.

14.04.2011 року Постановою Одеської апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. - скасовано частково. Повернуто цілісно - майновий комплекс Державного підприємства, „Державне спеціалізоване ремонтно-будівне та монтажно - налагоджувальне управління „Одесакомунекологія", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 40\42, з урахуванням невикористаних амортизаційних відрахувань, згідно Порядку, затвердженого наказом ФДМУ №847 від 07.08.1997 р. та зареєстрованого Мін'юстом України №446\2250 від 25.09.1997 р. до сфери управління Міністерству з питань житлово - комунального господарства України.

В решті рішення залишено без змін.

28.04.2011 року Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №34 „Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу ДП „Одесакомунекологія" на підставі Постанови від 14.04.2011 року у справі №3\129-10-4908 Одеського апеляційного господарського суду про визнання недійсним на майбутнє договору оренди від 03.12.2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області то ТОВ „Одесакомунекологія" було повернуто цілісний майновий комплекс ДП „Одесакомунекологія" до сфери управління Мінжитлокомунгоспу та передано на баланс до ДП «Південно - Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва» на правах структурного підрозділу.

16.06.2011 року Постановою Вищого господарського суду України вказану Постанову ОАГС від 14.04.2011 року залишено без змін.

11.11.2011 року на підставі Акта державного виконавця №В-8\580 при примусовому виконанні наказу виданого 04.05.2011 року Господарським судом Одеської області №3\129-10-490В ЦМК повернутий до сфери управління Міністерству з питань житлово -комунального господарства.

Позивач зазначає, що припинив сплачувати орендну плату за майно з моменту повернення цілісного майнового комплексу до сфери управління Міністерства, а саме, з листопада 2011р.

13.07.2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Іноземним підприємством „СЖС Україна" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та передано Орендарю загальною площею 2077,9 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул.. Отамана Головатого, 40\42, що перебувають на балансі ДП „Південно - Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва".

Пунктом 3.2. Договору визначено, що Орендар фактично користувався нерухомим майном, визначеним п.1.1. цього Договору, у період з 01.06.2010 року до моменту укладення цього договору, Сторони дійшли згоди про те, що Орендар компенсує Орендодавцеві та Балансоутримувачу орендну плату у співвідношенні 70% до 30% за період фактичного користування нерухомим майном: з 08 червня 2010 року до моменту підписання цього договору Сторонами.

Проте, як зазначає позивач, за період користування Іноземним підприємством „СЖС Україна" майном, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 40\42 орендну плату сплачувало ТОВ „Одесакомунекологія" згідно Договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.12.2007 року, що підтверджують надані позивачем копії платіжних доручень.

Тому позивач, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму сплаченої орендної плати, згідно Договору оренди від 03.12.2007 року - з червня 2010 року по 01.11.2011 року на суму 69956,74 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись у відзиві на те, що ТОВ „Одесакомунекологія" не виконувало рішення господарського суду Одеської області по справі № 3/129-10-4908 від 24.01.2011 року та фактично використовувало майно ЦМК, а тому відповідач повинен був сплачувати за об'єкт оренди до підписання акту прийому-передачі або складання акту про повернення.

Що стосується п. 3.2. укладеного договору оренди нерухомого майна с „СЖС Україна" від 12.07.2012 року, відповідач вказує, що спірний пункт було занесено в договір від 12.07.2012 р. для погашення шкоди заподіяної державному бюджету в результаті незаконного користування вказаними приміщеннями „СЖС Україна" та не стосується договору оренди ЦМК, який був передано в оренду ТОВ „Одесакомунекологія".

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Як зазначено вище, 03.12.2007 року сторони уклали між собою Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства „Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно - налагоджувальне управління „Одесакомунекологія" згідно якого Фонд передав, а товариство прийняло у строкове платне користування державне нерухоме майно за адресою м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 40\42.

Вказаний Договір було визнано недійсним на майбутнє рішенням господарського суду Одеської області по справі № 3/129-10-4908 від 24.01.2011 року, яке набрало законної сили 14.04.2011 року, після оголошення відповідної Постанови ОАГС.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, до 13.04.2011р. ТОВ „Одесакомунекологія" обгрунтовано сплачувало орендні платежі, оскільки вищезазначений договір був дійсним та обов'язковим до виконання.

А з 14.04.2011р. сплата орендних платежів здійснювалась без належних правових підстав, оскільки з цієї дати набрало чинності судове рішення про визнання, укладеного між сторонами по справі, Договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.12.2007 року недійсним на майбутнє.

Тобто, право на повернення безпідставно сплачених грошових коштів у позивача існує тільки щодо платежів, здійснених після вищевказаної дати, а саме - по платіжним дорученням з 18.05.2011р. по 27.02.2013р.

Однак, у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі з наступних підстав:

В позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, ТОВ „Одесакомунекологія" просить з стягнути 69956,74грн. безпідставно набутого майна - з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, посилаючись на вимоги статті 1212 ЦК України.

Зазначеною нормою Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

1) необхідно, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої;

2) необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої особи відбулось без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, або коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Тобто, головною умовою для можливого звернення до будь-якої особи з вимогами про повернення безпідставно набутого майна - є факт набуття або збереження такого майна (в даному випадку - грошових коштів) саме цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області не є набувачем спірних грошових коштів.

Так, відповідно п. 3.4. Договору оренди - орендна плата перераховується до державного бюджету.

Доданими позивачем до справи копіями платіжних доручень про сплату оренди за Договором, також, підтверджується сплата орендних платежів до держбюджету (отримувач: „ГУДКУ в Одеській області").

Тому, твердження позивача про те, що грошові кошти в сумі 69956,74 грн. безпідставно набуті саме Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області - не відповідають дійсності, оскільки вказані кошти надійшли до держбюджету України.

Ні в позовній заяві, ні в заяві про збільшення позовних вимог - позивач не просить про стягнення безпідставно набутих коштів з держбюджету України.

Більш того, саме з огляду на надані позивачем пояснення в судовому засіданні 11.04.2013р., про відсутність спірних правовідносин з Головним управління державного казначейства в Одеській області, правонаступником якого є Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області - стосовно вказаної особи провадження у справі було припинено на підставі п.1-1 частини першої статті 80 ГПК України по ухвалі господарського суду Одеської області від 11.04.2013р.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 24.05.2013р.

Суддя Демешин О.А.