Рішення № 3140378, 25.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2009

Справа №2-26/9619-2008

За позовом ТОВ «Промислово-будівельне об’єднання «Кіфа», м. Харків, пров. Шпаковський, 12; адреса для кореспонденції: м. Алушта, вул. Тавричеська, 1 – ПП «Юридичне Агентство»,

До відповідачів 1. Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія», м. Алушта, вул. Октябрська, 7/5;

2. Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, м. Алушта, пл.. Радянська, 1.

Про визнання права власності.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Столярова О.М., предст., дов. від 21.10.08р.

Від відповідачів – не з’явились

Сутність спору:

Позивач - ТОВ «Промислово-будівельне об’єднання «Кіфа» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності за позивачем на нерухоме майно: мансардний поверх в будинку № 7/5 по вул. Октябрській у м. Алушта, АР Крим.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що ним було здійснено будівництво мансардного поверху у відповідності з укладеним із Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія» договором підряду. Як наслідок було створено нову річ – об’єкт нерухомості, право власності на який згідно ст. 331 ЦК України має визнаватися за позивачем.

Відповідачем - Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія» позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у позовній заяві.

Ухвалою від 23.10.2008р. суд зупинив провадження по справі та призначив будівельно-технічну експертизу.

Після проведення експертною установою призначеної по справі судом будівельно-технічної експертизи та поверненню матеріалів справи до суду, ухвалою від 29.01.2009р. провадження у справі було поновлено.

Розгляд справи відкладався.

Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради позивні вимоги також не визнавались з підстав наведених у відзиві на позов.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 25.02.2009р. позовні вимоги підтримав повністю, відповідачі у судове засідання не з’явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія» є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Октябрська, 7/5 у м. Алушта.

Земельна ділянка на якій знаходиться вказаний будинок є у власності Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія», про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 335976.

01.03.2008р. між ТОВ «Промислово-будівельне об’єднання «Кіфа» та Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Гліцинія» було укладено договір підряду за № 7, предметом якого є виконання позивачем робіт по реконструкції крівлі та ремонту фасаду з становленням пластикових вікон та дверей за адресою: м. Алушта, вул. Октябрська, 7/5.

У відповідності із умовами п. 3.3 договору, позивачем господарським способом було здійснено будівництво приміщень на мансардному поверсі будинку, що знаходиться у м. Алушта по вул. Октябрська, 7/5, даний факт підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 392е від 20.01.2009р.

Той факт, що спірне майно є об'єктом нерухомості в розумінні чинного законодавства, також підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 392е від 20.01.2009р.

Так згідно вказаного висновку, об’єкт нерухомості: мансардний поверх, розташований за адресою: м. Алушта, вул. Октябрська, 7/5, є капітальною спорудою з п’ятою групою капітальності, відповідає технічним нормам та правилам, що пред’являються до громадських та житлових будівель, збудований з дотриманням будівельних, санітарних та протипожежних норм, є завершеним будівництвом об’єктом,, є нерозбірною конструкцією та має зв'язок з земле, перемістити який у просторі без його суттєвого знецінення та зміни цільового призначення неможливо, що у відповідності з вимогами ст. 181 Цивільного кодексу України є об’єктом нерухомого майна.

У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, що створена особою, здобувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. В даному випадку перешкоди для придбання позивачем права власності на спірне майно відсутні.

Та обставина, що відомостей про прийняття об'єкту у встановленому порядку в експлуатацію, про що йдеться у ч. 2 ст. 331 ЦК України, не має, ще не свідчить про неможливість набуття права власності на зведений об’єкт. Так, згідно з абзацу 2 ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України не виключається у разі необхідності реєстрація прав власності щодо об’єкта який не введено до експлуатації при наявності документів, які підтверджують права на землю, проектно-кошторисної документації, документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

У інформаційному листі Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» за N 01-8/98 від 31.01.2001р. наведено, що вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 ( z0157-02) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 (z0066-03). Також зазначається, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Як вже зазначалося вище спірне майно збудоване позивачем за власні кошти, що підтверджується експертним висновком за № 392е від 20.01.2009р.

З матеріалів справи не вбачається наявності спору стосовно майна по якому заявлено вимоги позивачем зі сторони третіх осіб, власника земельної ділянки, що свідчить про правомірність володіння майном.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ТОВ «Промислово-будівельне об’єднання «Кіфа», м. Харків, пров. Шпаковський, 12; код ЄДРПОУ 33815144) право власності на нерухоме майно: мансардний поверх в будинку № 7/5 по вул. Октябрській у м. Алушта, АР Крим.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.