Рішення № 3140346, 30.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/281

30.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «ДОЛИНА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»

Про стягнення 1 289 390,61грн.

Та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «ДОЛИНА»

Про визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин "Вымпел" від 05.03.2007 р. недійсним.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Варічев М.Я. –предст. (дов. б/н від 15.09.2008 р.)

Від відповідача Бонтлаб В.В. –предст. (дов. від 01.10.2008 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»про стягнення заборгованості в розмірі 1 289 390,61 грн. (1 254 475,4 грн. –основний борг, 34 915,21 грн. –пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 128 788 грн., державне мито у розмірі 14 182 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/281 та призначено розгляд справи на 29.10.2008 р.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову про стягнення грошових коштів, відповідно до якого позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача. В даній заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначив про існування в нього достатньо обґрунтованих припущень, що невжиття Господарським судом м. Києва заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі, достатньому для задоволення позовних вимог та судових витрат, може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, оскільки сума заявлених вимог є досить значною.

Ознайомившись із клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що воно підлягає до задоволення.

Ухвалою суду від 03.10.2008 р. до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»у сумі 1 431 190,24 грн.

Судове засідання 29.10.2008 р. не відбулося у зв’язку з надісланням до Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 р. разом із справою № 12/281.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2008 р. апеляційну скаргу ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»задоволено частково, змінено Ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.10.2008 р. по справі № 12/281, а саме викладено її резолютивну частину в наступній редакції: „До вирішення спору по суті вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити відчуження будь-яким способом нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(код ЄДРПОУ 25591321, 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 3), а саме адміністративної будівлі та складу фітоцентру, що перебуває у власності ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004р. та знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Глібова, 2-а, ринкова вартість якого становить 2 086 100 гривень”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2008 р. розгляд справи № 12/281 призначено на 26.12.2008 р.

25.12.2008 р. відділом діловодства суду отримано від ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»зустрічну позовну заяву до ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.07р. недійсним. Зустрічний позов відповідача мотивований відсутністю у позивача на час укладення спірного договору ліцензії на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами, а також відсутністю у особи, що підписала спірний договір з боку ТОВ «НВ «ДОЛИНА»відповідних повноважень.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Оскільки позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»є взаємно пов’язаним з позовом ТОВ "НВ «НВ «ДОЛИНА», позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, то суд приймає до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», про що оголошено в судовому засіданні 26.12.2008 р.

В судове засідання 26.12.2008 р. представник ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»не з’явився, про причини нез’явлення представника суд не повідомлено, вимог ухвали суду від 02.10.2008 р. про порушення провадження у справі № 12/281 не виконано.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.12.2008 р. прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»про визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. недійсним та відкладено розгляд справи на 13.01.2009 р.

В судовому засіданні від 13.01.2009 р. представником позивача суду надано копію ухвали Господарського суду Луганської області від 05.01.2009 р. по справі № 13/209пд за позовом ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про розірвання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.07р., якою встановлено факт укладення між сторонами спору зазначеного договору та припинено провадження за відсутністю предмету спору у зв’язку зі спливом 31.12.2008р. строку дії ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. У зв’язку з вказаними обставинами судом залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі № 12/281 до розгляду по суті справи № 13/209пд.

Також, в судовому засіданні 13.01.09 р. представником позивача подано відзив на зустрічну позовну заяву відповідно до якого позивач проти задоволення зустрічного позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Представником відповідача заявлено клопотання про витребування від позивача для огляду в судовому засіданні оригіналу статуту ТОВ «НВ «ДОЛИНА», оригіналу довідки статистики про внесення ТОВ «НВ «ДОЛИНА»до ЄДРПОУ, оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «НВ «ДОЛИНА», оригіналу протоколу про призначення Лопаєнко Ю.О. директором ТОВ «НВ «ДОЛИНА», копії вказаних документів для залучення до матеріалів справи, довідку державного реєстратора про включення відповідача до ЄДР та пояснення щодо розбіжностей в оригіналах спірного договору.

Клопотання відповідача задоволено та оголошено перерву до 21.01.2009 р.

В судовому засіданні від 21.01.2009р. представник позивача надав для огляду в судовому засіданні оригінал статуту ТОВ «НВ «ДОЛИНА», оригінал довідки ГУ статистики у Луганській області № 50430 про внесення ТОВ «НВ «ДОЛИНА»до ЄДРПОУ, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «НВ «ДОЛИНА»від 29.11.2006 р., оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ «НВ «ДОЛИНА»від 22.11.2006 р. про обрання Лопаєнко Ю.О. директором ТОВ «НВ «ДОЛИНА», копії вказаних документів для залучення до матеріалів справи, довідку державного реєстратора про включення відповідача до ЄДР та пояснення щодо розбіжностей в оригіналах спірного договору.

Представником відповідача надано відзив на первісну позовну заяву в якому ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»заперечує проти позову ТОВ «НВ «ДОЛИНА»вказуючи на те, що здійснена позивачем поставка товару є позадоговірною, оскільки в платіжних дорученнях про оплату поставленого товару містяться посилання на видаткові накладні та не має жодних посилань на спірний договір, а в видаткових накладних позивача передбачено умови продажу: передплата, яка не була здійснена відповідачем.

Крім того представником відповідача заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою з’ясування ідентичності підписів директора ТОВ «НВ «ДОЛИНА»на екземплярах спірного договору. З врахуванням обставин справи суд визнав зазначене клопотання відповідача необґрунтованим та відмовив в його задоволенні.

В судовому засіданні 21.01.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши представників сторін, суд, –

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007р. між ТОВ «НВ «ДОЛИНА», як постачальником та ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», як дистриб’ютором, було укладено ексклюзивний дистриб’юторський договір № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вымпел»(надалі договір).

Згідно п. 3.3.1. та п. 5.2. вказаного вище договору, позивач зобов’язався поставити відповідачеві товар окремими партіями та в погоджені в додатках до договору строки, а відповідач в свою чергу згідно п. 7.1. договору зобов’язався сплатити на користь позивача вартість запланованого до поставки у 2007 р. товару за наступним графіком: до 07.03.2007 р. в порядку передплати –504 900 грн.; до 01.04.2007 р. –336 600 грн.; до 31.11.2007 р. –841 500 грн.

На протязі часу з березня по жовтень 2007 р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 405 475,4 грн.

Поставки здійснювались за видатковими накладними позивача, що мають всі необхідні реквізити, та були підписані повноважними представниками відповідача, що діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлених на бланках суворої звітності (типова форма № М-2).

Так позивачем було здійснено наступні поставки товару: відповідно до видаткової накладної № РН-000/3/1 від 12.03.2007 р. на суму 140 370 грн.; відповідно до видаткової накладної № РН-0000006 від 15.03.2007 р. на суму 81624,00 грн.; відповідно до видаткової накладної № РН-0000007 від 20.03.2007 р. на суму 72 504 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНК № 289995 від 12.03.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000008 від 26.03.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 113 220 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000010 від 27.03.2007 р. на суму 74 190 грн.; згідно видаткової накладної № РН-000/9/1 від 02.04.2007 р. на суму 22 755 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 188735 від 26.03.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-00/15/1 від 10.04.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 29325,00 грн.; згідно видаткової накладної № РН-00/17/1 від 13.04.07р. на суму 293430,00 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0/17/12 від 14.04.07р. на суму 73950,00 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 188785 від 05.04.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000022 від 03.05.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 209 694 грн. Зазначену партію товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 188889 від 27.04.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000024 від 14.05.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 51 000 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000025 від 17.05.2007 р. на суму 51 000 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000029 від 18.05.2007 р. на суму 45 900 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 188965 від 10.05.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000031 від 29.05.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 46 474,20 грн.; згідно видаткової накладної № РН-00/34/1 від 30.05.2007 р. на суму 5 622 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000036 від 05.06.2007 р. на суму 15 613,20 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 189014 від 29.05.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000037 від 08.06.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 10 440 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000039 від 11.06.2007 р. на суму 11 244 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000042 від 12.06.2007 р. на суму 10 200 грн.; згідно видаткової накладної № РН-0000043 від 14.06.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 5 100 грн. Зазначені партії товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ №189043 від 08.06.2007р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000048 від 09.07.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 1020,00 грн. Зазначену партію товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 189114 від 29.05.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000051 від 16.07.2007р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 15300,00 грн. Зазначену партію товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 189121 від 12.07.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 11.09.2007 р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 15300,00 грн. Зазначену партію товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 189215 від 11.09.2007 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000094 від 02.10.07р. позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 10200,00 грн. Зазначену партію товару було отримано повноважним представником відповідача, що діяв за довіреністю ЯНТ № 189233 від 02.10.2007 р.

Всі вище перелічені видаткові накладні містять посилання на спірний договір, як на підставу здійснення поставки товару.

Належним чином засвідчені копії видаткових накладних позивача та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом у судовому засіданні по справі.

Таким чином, суд встановив, що протягом часу з березня по жовтень 2007 року позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1 405 475,4 грн.

Вартість поставленого позивачем товару була оплачена відповідачем лише частково, а саме: 23.04.2007 р. –100 000 грн., 11.05.2007 р. –20 000 грн., 11.09.07р. –20 000 грн., 01.10.2007 р. – 11 000 грн., всього на суму 151 000 грн.

Отже, відповідач не сплатив вартість поставленого за вищевказаними накладними товару на суму 1 254 475,4 грн. та тим самим порушив умови ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р.

Станом на день розгляду справи вищезазначена заборгованість за договором відповідачем не погашена.

Крім суми основного боргу, позивач заявляє вимоги про стягнення пені, нарахованої на підставі п. 11.2 договору, розмір якої згідно розрахунку становить 34 915,21 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог ТОВ «НВ «ДОЛИНА»заперечував посилаючись на те, що первісні позовні вимоги обґрунтовані умовами ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р., який відповідно до вимог чинного законодавства України повинен бути визнаний судом недійсним. Зокрема відповідач зазначив, що спірний договір є недійсним оскільки на час його укладення ТОВ «НВ «ДОЛИНА» не мало ліцензії на здійснення оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами, особа, що підписала спірний договір від імені позивача не мала відповідних повноважень, у спірному договорі невірно зазначено код ЄДРПОУ позивача.

Посилаючись на вищевказані обставини відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача про визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. недійсним.

Крім того відповідач заперечував проти позовних вимог ТОВ «НВ «ДОЛИНА»вказуючи на те, що здійснена позивачем поставка товару є позадоговірною, оскільки в платіжних дорученнях відповідача відсутні посилання на ексклюзивний дистриб’юторський договір № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р., а видаткові накладні передбачають умови продажу: передплата, яка не була здійснена відповідачем.

Позивач проти задоволення зустрічних позовних вимог відповідача заперечував, посилаючись на те, що на час укладення спірного договору ТОВ «НВ «ДОЛИНА»мало ліцензію Міністерства аграрної політики України на здійснення оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) від 02.03.2007 р. Під час судового розгляду справи представник позивача надав суду для огляду оригінал зазначеної ліцензії, а її належним чином посвідчена копія була залучена до матеріалів справи.

Відносно відсутності у особи, що підписала спірний договір з боку ТОВ «НВ «ДОЛИНА»позивач зазначив, що спірний договір від імені ТОВ «НВ «ДОЛИНА»був підписаний його директором Лопаєнко Юрієм Олексійовичем, що діє від імені позивача без довіреності на підставі статуту товариства. Окрім того, представник позивача зазначив, що доводи відповідача про недійсність спірного договору з мотивів відсутності необхідних повноважень у представника, що його підписав від імені ТОВ «НВ «ДОЛИНА»є необґрунтованими, оскільки спірний договір був схвалений сторонами спору шляхом прийняття його до виконання, а саме поставкою товару, прийняттям поставленого товару та частковою оплатою поставленого товару.

Відносно неправильного зазначення в спірному договорі коду ЄДРПОУ ТОВ «НВ «ДОЛИНА», представник позивача зазначив, що вказана обставина згідно вимог чинного законодавства не є підставою для визнання договору недійсним та вказав, що інші умови договору дозволяють в повній мірі ідентифікувати позивача, як постачальника товару за спірним договором.

Окремо представник позивача зазначив про те, що обставини укладення між сторонами справи спірного договору встановлені ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.01.2009 р. по справі № 13/209пд та відповідно до ст. 35 ГПК України, зазначені обставини не підлягають доведенню.

Щодо доводів відповідача про позадоговірний характер поставок товару з посиланням на зміст власних платіжних доручень, представник позивача зазначив, що платіжні доручення, на які посилається відповідач, містять посилання на видаткові накладні позивача, як на підставу платежу, а саме видаткові накладні № РН-00/3/1 від 12.03.2007 р. та № РН-24 від 14.05.2007 р. В свою чергу вказані видаткові накладні містять посилання на спірний договір, як на підставу здійснення поставки товару, а отже твердження відповідача про позадоговірний характер поставок є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Зазначення у видаткових накладних умовою продажу: передплата та повідомлення відповідачем, що така передплата не була здійснена ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» не можуть свідчити про позадоговірний характер поставок товару та лише додатково підтверджують факт порушення відповідачем умов ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «НВ «ДОЛИНА»є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставами виникнення прав та обов’язків для їх сторін.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи 05.03.2007 р. сторонами був підписаний та посвідчений печатками ексклюзивний дистриб’юторський договір № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел”.

Відповідно до умов п. 3.3 вказаного договору позивач, як постачальник, зобов’язався надати у власність відповідача товар –регулятор росту рослин „Вымпел”, а відповідач, як дистриб’ютор, згідно п. 3.1. договору, зобов’язався прийняти, оплатити поставлений товар та вжити необхідних зусиль для подальшої максимальної реалізації товару на ринку України.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про те, що між сторонами спору було укладено договір, до якого повинні бути застосовані положення чинного законодавства України, що регулюють відносини з поставки товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання зобов’язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Як встановлено під час судового розгляду справи, відповідач лише частково сплатив на користь позивача вартість поставленого йому за договором товару та тим самим порушив умови п. 7.1. ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел”, укладеного сторонами від 05.03.2007 р.

Станом на 31.07.2007 р. сторонами спору було проведено звірку взаєморозрахунків та складено акт, у відповідності до змісту якого, відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем за товар, поставлений відповідно до умов ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК від 05.03.2007 р. в сумі 1 259 975,4 грн. Зазначений акт звірки взаєморозрахунків містить посилання на видаткові накладні, за якими було поставлено товар. В свою чергу видаткові накладні, що зазначені в акті звірки, містять посилання на ексклюзивний дистриб’юторський договір № 101ЄК від 05.03.2007 р.

В подальшому позивач додатково поставив відповідачеві товар на суму 25 500 грн. (видаткова накладна № РН-0000078 від 11.09.2007 р. та видаткова накладна № РН-0000094 від 02.10.2007 р.), а відповідач додатково сплатив позивачеві 31 000 грн. (платіжне доручення від 11.09.2007 р. та від 01.10.2007 р.)

Врешті сума основного боргу відповідача за ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК від 05.03.2007 р. на цей час складає 1 254 475,4 грн.

У відповідності зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Таким чином, судом було встановлено факт порушення відповідачем своїх грошових зобов’язань за ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел”, укладеного сторонами від 05.03.07р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на спростування обставин, на які посилається позивач.

Доводи відповідача про позадоговірний характер поставок товару з посиланням на зміст власних платіжних доручень, що не місять посилань на спірний договір, як на підставу платежу, суд визнає необґрунтованими, оскільки зазначені платіжні доручення містять посилання на видаткові накладні позивача, які в свою чергу містять посилання на спірний договір, як на підставу здійснення поставки товару.

Вказуючи на те, що згідно видаткових накладних позивача товар поставляється на умовах передплати та наголошуючи на те, що така передплата не була здійснена ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», а тому поставку товару потрібно розглядати як позадоговірну, представник відповідача лише додатково підтвердив обставини порушення ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»умов ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. та жодним чином не спростував доводи первісного позову.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ „НВ „Долина” про стягнення з ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»суми основного боргу за ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК від 05.03.2007 р. в розмірі 1 254 475,4 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про стягнення з ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно до умов п. п. 11.2 договору № 101ЄК від 05.03.2007 р. в разі порушення Дистриб’ютором (відповідачем) строків оплати товару, що передбачені цим договором, Дистриб’ютор сплачує Постачальнику (позивачеві) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочки.

Згідно до ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов п. 7.1. відповідач зобов’язався здійснити передплату товару у сумі 504900 грн. до 07.03.2007 р., однак з 07.03.2007 р. до 07.09.2007 р. (шість місяців з моменту, коли зобов’язання повинно було бути виконане) відповідач сплатив на користь позивача лише 120 000 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем свого грошового зобов’язання за договором, позивачем було нараховано пеню за період прострочки з 07.03.2007 р. по 07.09.2007 р. з врахуванням розміру облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки та розміру заборгованості відповідача у вказаний період.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 34 915,21 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку сум пені відповідачем суду не надано.

Виходячи з вказаних обставин та приймаючи до уваги те, що встановлений ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК від 05.03.2007 р. розмір пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань відповідає вимогам чинного законодавства України, суд визнає позовні вимоги ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про стягнення з ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК від 05.03.2007 р. в розмірі 34 915,21 грн. обґрунтованими та погоджується з наданим позивачем розрахунком.

Відносно зустрічних позовних вимог ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про визнання недійсним ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК від 05.03.2007 р., суд дійшов наступного висновку.

Відповідач обґрунтовує свої зустрічні позовні вимоги відсутністю у позивача на час укладення спірного договору ліцензії на здійснення оптової торгівлі агрохімікатами та пестицидами. В порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

В свою чергу позивач в спростування доводів зустрічного позову надав суду для огляду оригінал ліцензії Міністерства аграрної політики України від 02.03.2007 р., а також належним чином посвідчену копію цієї ліцензії для залучення до матеріалів справи. Дослідженням вказаних матеріалів в судовому засіданні встановлено, що 02.03.2007 р. позивачеві було видано Міністерством аграрної політики України ліцензію Серія АВ № 230492 на здійснення оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин), строк дії ліцензії: 14.02.2007 р. –14.02.2012 р.

Враховуючи те, що ліцензія позивачеві видана 02.03.2007 р., а спірний договір укладено сторонами спору 05.03.2007 р., зважаючи на те, що строк дії ліцензії становить з 14.02.2007р. до 14.02.2012 р., суд дійшов висновку про те, що на час укладення спірного договору та на час його виконання, позивач мав необхідну ліцензію для здійснення оптової торгівлі стимулятором росту рослин „Вымпел”.

Таким чином в судовому засіданні було спростовано доводи відповідача про відсутність у позивача на час укладення спірного договору ліцензії на здійснення оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

Крім вищевказаних доводів, свій зустрічний позов відповідач обґрунтовує відсутністю у особи, що підписала спірний договір з боку ТОВ «НВ «ДОЛИНА»відповідних повноважень на підписання спірного договору.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості доводів відповідача в цій частині, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 241 ЦК України, правочин, укладений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише в разі подальшого схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленими зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення правочину.

Відповідно до п. 9.2. Роз’яснень Вищого Арбітражного суду України з наступними змінами та доповненнями, внесеними Вищим господарським судом України від 12.03.99р. № 02-5/111, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути дії сторін щодо прийняття угоди до виконання, здійснення платежу другій стороні та інше. У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ексклюзивний дистриб’юторський договір № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.07р. був прийнятий сторонами спору до виконання. Зокрема позивач здійснив поставку у відповідності до умов спірного договору, а відповідач у відповідності до умов спірного договору прийняв та частково оплатив поставлений позивачем товар. Про те, що товар був поставлений та прийнятий на підставі умов спірного договору свідчить зміст видаткових накладних, за якими поставлено товар, які в свою чергу містять посилання на спірний договір, як на підставу здійснення поставки товару.

Таким чином спірний договір було схвалено сторонами спору шляхом прийняття його до виконання, та за таких обставин, вимоги відповідача про визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.07р. з мотивів відсутності належних повноважень представника позивача на його укладення, судом задоволені бути не можуть.

Стосовно невірного зазначення в спірному договорі коду ЄДРПОУ позивача, на яке відповідач посилається як на підставу визнання ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. недійсним, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач зазначив, що вищевказана помилка, яка на його думку є невиправною, призвела до введення в оману ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО». Однак відповідач жодним чином не конкретизує відносно яких саме обставин відповідач був введений в оману невірним зазначенням коду ЄДРПОУ позивача та до яких негативних наслідків призвела така помилка. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі часу з березня по жовтень 2007 року окремими партіями отримував від позивача товар відповідно до умов спірного договору, за видатковими накладними, які містять реквізити позивача у тому числі й його код ЄДРПОУ, частково сплатив вартість поставленого позивачем товару, вказавши при цьому в платіжних дорученнях реквізити позивача та підписав з позивачем акт звірення взаєморозрахунків, отримав від позивача податкові накладні, на підставі яких включив суму сплаченого ПДВ до складу свого податкового кредиту. Вказані податкові накладні, належним чином посвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, також містять посилання на спірний договір. Всі вище перелічені дії відповідача та обставини справи свідчать про відсутність будь-яких вад волевиявлення ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»під час укладення спірного договору та спростовують твердження відповідача про введення його в оману щодо умов спірного договору.

Також, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір з боку позивача був посвідчений печаткою ТОВ «НВ «ДОЛИНА»з зазначенням коду ЄДРПОУ № 34721115, що відповідає дійсному ідентифікаційному коду позивача. За вказаних обставин суд визнає доводи відповідача про його необізнаність про реквізити позивача необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Крім того, обставини укладення між сторонами ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. встановлені ухвалою господарського суду Луганської області від 05.01.2009 р. по справі № 13/209пд.

Згідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже факт укладення між сторонами спору ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007 р. є встановленим та не підлягає доведенню.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ТОВ «НВ «ДОЛИНА»про визнання недійсним ексклюзивного дистриб’юторського договору № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.2007р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу господарських витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ціна позову становить - 1 289 390,61 грн., а отже державне мито повинно бути сплачене у розмірі 12 893, 91 грн. Позивачем же сплачено 14 182 грн.

Таким чином, 1 288,09 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то державне мито у розмірі 12 893, 91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Згідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат також відносяться витрати на оплату послуг адвоката.

Зважаючи на те, що позивачем було понесені фактичні витрати на оплату послуг адвоката Варічева М.Я., який представляв інтереси позивача під час розгляду справи відповідно до умов угоди про надання адвокатом правової допомоги від 15.09.2008 р., що підтверджується оригіналом вказаної угоди, яка міститься в матеріалах справи, а також платіжним дорученням про сплату позивачем на користь Варічева М.Я. 128 788 грн. у якості оплати за правову допомогу, надану за угодою про надання адвокатом правової допомоги від 15.09.2008 р., яке теж міститься в матеріалах справи, суд визнає за необхідне включити до складу судових витрат, витрати позивача на оплату послуг адвоката.

Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат в частині оплати послуг адвоката, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 12 роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України (з наступними доповненнями та змінами)»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що позивачем до стягнення було заявлено значну суму, а саме 1 289 390,61 грн., зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, а також враховуючи, що умовами п. 1.2. угоди про надання адвокатом правової допомоги від 15.09.08р. було передбачено, що ця справа є пріоритетною та першочерговою у відношенні до інших справ адвоката, що обумовлює необхідність відмови адвоката від прийняття нових доручень, що можуть заважати виконанню доручення позивача, враховуючи те, що виконання адвокатом доручення позивача вимагало неодноразових відряджень з м. Луганська до м. Києва, що в свою чергу вимагало витрати додаткового часу, суд не вбачає підстав для визнання судових витрат в цій частині неспіврозмірними та такими, що потребують обмеження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82-85, 93 ГПК України, ст.ст. 11, 202, 205, 526, 527, 626, 629, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(код ЄДРПОУ 25591321, юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-а, фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3, п/р 26009100280101 в ЗАТ «Сведбанк Інвест»в м. Києві, МФО 320650, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «ДОЛИНА»(код ЄДРПОУ 34721115, юридична адреса: 91050, м. Луганськ, вул. Левченко, 1-а/18, фактична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 97, п/р 2600202936 в Східно-промисловому банку, МФО 306706) основний борг за ексклюзивним дистриб’юторським договором № 101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин „Вымпел” від 05.03.07р. в сумі 1 254 475 (один мільйон двісті п’ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят п’ять) грн. 40 коп., пеню в сумі 34 915 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот п'ятнадцять) грн. 21 коп., витрати на послуги адвоката в сумі 128 788 (сто двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн., державне мито у сумі 12 893 (дванадцять тисяч вісімсот дев’яносто три) грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «НВ «ДОЛИНА»(код ЄДРПОУ 34721115, юридична адреса: 91050, м. Луганськ, вул. Левченко, 1-а/18, фактична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 97, п/р 2600202936 в Східно-промисловому банку, МФО 306706) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 1 288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 09 коп., сплачене платіжним дорученням № 552 від 23.09.2008 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Прокопенко