Постанова № 31402845, 07.05.2013, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1588/13-п

3/323/6296/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2013 року м.Оріхів

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Н.В.Фісун, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Оріхівського відділення Пологівської МДПІ Запорізької області ДПС про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 Алай-Огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює: директора ТОВ «Алайтехсервіс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2013 року о 10.00 годині, м. Оріхів, по вул. Елеваторній, 2а, встановлено завищення податку на додану вартість за жовтень 2011 року та завищення податку на додану вартість податкового зобовязання за жовтень 2011 року, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КР №110476.

У судове засідання правопорушник не зявився, надав заперечення, у якому зазначено, що 15 березня 2013 року ним отримано копію Акту від 15.05.2013 року № 160/2201/34960760 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Алайтехсервіс» (код ЄДРПОУ 34960769) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Україна ойл» (код ЄДРПОУ 37359046) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року.

З висновками, що викладені в Акті не згоден з наступних підстав.

Старший державний податковий ревізор - інспектор з посиланнями на ч.1, 2 ст. 215 та ч.5 ст. 203, 216 Цивільного кодексу України робить висновки про те, що правочини між TOB «Алайтехсервіс» та TOB «України ойл» та далі по ланцюгах постачання не мали на меті настання реальних наслідків, а, отже, вони є недійсними. Однак таких висновок не ґрунтується на вимогам закону.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є:

1)зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5)правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6)правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Всі вимоги до чинності правочину, перераховані у ст. 203 Цивільного кодексу України, при купівлі продажу товару TOB «Алайтехсервіс» у підприємства «Україна ойл» були дотримані, товар дійсно передавався, підтвердженням чому є надані документи. Більш того, реальну наявність товару можна перевірити у кінцевого покупця.

На підставі ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Однак також слід враховувати вимоги ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з положеннями, закріпленими у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ст.656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Нормами ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок продавця передати товар покупцеві, визначений договором купівлі-продажу.

Тому з урахуванням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а також презумпції правомірності правочину, закріпленій у ст. 204 Кодексу, з урахуванням наявності товару у продавця, його реального передання покупцеві відповідно до ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, правочини між ТОВ «Алайтехсервіс» та TOB «Україна ойл» є дійсними.

Також особа, що здійснювала перевірку, з посиланнями на ст.ст. 198, 204 Податкового кодексу України робить висновки про те, що TOB «Алайтехсервіс» документувались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єктів оподаткування, несплати податків.

Так, відповідно до ст. 201.4 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Посилання на ст. 204 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки вказана стаття виключена на підставі закону від 07.07.2012 року (а перевірка проводилася 07.03.2013 року).

Згідно зі ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, оскільки отримання керівником TOB «Алайтехсервіс» товару підтверджено податковою накладною, він не вбачає у вказаних правовідносинах порушень податкового законодавства.

Так, в акті зазначено про те, що продавець товару TOB «Україна ойл» за юридичною адресою не знаходиться, не має основних фондів, у підприємства відсутній чи орендований автотранспорт, відсутні власні чи орендовані промислові офісні приміщення, а також керівник підприємства уникає спілкування зі співробітниками ВПМ. Однак він не може нести відповідальність за інше підприємство, йому всі ці факти невідомі. Більш того, реальне передання товару мало місце, як продавець вказане підприємство виконало свої зобов'язання у повному обсязі.

Судом встановлено, що ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання ких передбачено законом

Отже, суддя, вивчивши матеріали справи, заперечення правопорушника, вважає, що в діях ОСОБА_1 Алай-Огли відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 Алай-Огли за ч.1 ст.163-1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,

потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області

через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2

Постанова набирає законної сили 18 травня 2013 року