Рішення № 3140216, 24.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/376

24.11.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімінвест» та

Закритого акціонерного товариства «Золоті ворота»

До Приватного підприємства «Дніпр - Спецмонтаж Інвест»

Про стягнення 389431,83 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засідання приймали участь представники сторін:

Від позивача 1: Коваль Г.А. - представник за довіреністю № 17/184 від 03.11.2008 року; Костеленц В.В. - представник за довіреністю № 17/183 від 03.10.2008 року;

Від позивача 2: Решодько І.М. - представник за довіреністю № 10 від 25.07.2008 року;

Від відповідача: Сич О.В.- представник за довіреністю № 1/04 від 10.04.2008 року;

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 06.10.2008 р. та 04.11.2008 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімінвест»та Закритого акціонерного товариства «Золоті ворота» до Приватного підприємства «Дніпр - Спецмонтаж Інвест»про стягнення 389431,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2008 р. порушено провадження у справі № 37/376, розгляд справи було призначено на 06.10.2008 року о 10-40.

У судовому засіданні 06.10.2008 року у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 20.10.2008 року о 11-10, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представники позивачів в судове засідання 20.10.2008 року не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2008 року надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що згідно п.п. 14.5.1 договорів підряду на капітальне будівництво сторони погодили, що підрядник несе майнову відповідальність за порушення строків виконання робіт по об’єкту будівництва та здачі виконаних робіт генеральному підряднику та замовнику та строків усунення недоліків (дефектів) –пеня в розмірі 0,05 % від вартості робіт за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У пп. 3.1 договорів вживається термін «загальна вартість робіт». Відповідач вважає, що в розумінні п.п. 14.5.1 при нарахуванні пені позивач безпідставно здійснював нарахування виходячи від загальної вартості робіт, а не від вартості робіт, які не були вчасно закінчені.

Крім того, відповідач вважає, що пеня взагалі не може бути нарахована, оскільки зобов’язання відповідача не є грошовим, а у відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України пеня нараховується лише за грошове зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2008 р. розгляд справи № 37/376, на підставі пункту 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено до 04.11.2008 р. на 11-15.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2008 року надав суду письмові пояснення щодо зазначених у відзиві відповідача заперечень на позовну заяву.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2008 року оголошено перерву до 24.11.2008 року на 10-30.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 272854 грн. - пені, 9646,82 грн. –вартість спожитої електроенергії, 106931,01 грн. –безпідставно сплачених коштів, 1070 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2008 року зазначив, що в частині стягнення пені заперечує повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.11.2008 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімінвест» (позивач 1), Закритим акціонерним товариством «Золоті ворота»(позивач 2) та Приватним підприємством «Дніпр-спецмонтаж Інвест»(відповідач ) укладено Договір підряду на капітальне будівництво № 78/10-8ІМ від 02.11.2008 року, Договір підряду на капітальне будівництво № 82/11-8ІМ від 13 листопада 2006 року та Договір підряду на капітальне будівництво № 77/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року, де ТОВ «Сімінвест»виступило замовником будівництва, ЗАТ «Золоті ворота»- Генеральним підрядником, а ПП «Дніпр-спецмонтаж Інвест»-Підрядником.

Згідно вказаних договорів відповідач зобов’язувався побудувати та здати в обумовлені у вказаних договорах строки три індивідуальні житлові будинки (об'єкти будівництва) в житловому комплексі ТОВ «Сімінвест»за адресою: смт. Козин, Обухівського району, Київської області (вул. Старокиївська, 6.5 км. від Столичного шосе), а саме:

- індивідуальний житловий будинок загальною площею 1050,00 кв. м., проект «Українське бароко»на ділянці № Е 06, термін здачі всіх будівельних робіт - до 15.04.2007 р. (Договір підряду на капітальне будівництво № 82/11-8ІМ від 13 листопада 2006 року);

- індивідуальний житловий будинок загальною площею 1050,00 кв. м., проект «Українське бароко»на ділянці № Е 22, термін здачі всіх будівельних робіт - до 15.04.2007 р. (Договір підряду на капітальне будівництво 78/10-8ГМ від 02 листопада 2006 року);

- індивідуальний житловий будинок загальною площею 738,00 кв. м., проект «Модерн»на ділянці № Е 03, термін здачі всіх будівельних робіт - 10.04.2007 р. (Договір підряду на капітальне будівництво 77/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року).

28 січня 2008 р. між сторонами вказаних договорів було укладено три додаткові угоди, згідно яких визначено уточнено кінцевий термін здачі робіт Замовнику та Генеральному підряднику:

- Додаткова угода № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 78/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року: кінцевий строк здачі всіх робіт по об'єкту будівництва до 08 березня 2008 р.;

- Додаткова угода № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 82/11-8ІМ від 13 листопада 2006 року: кінцевий строк здачі всіх робіт по об'єкту будівництва до 08 березня 2008 р.;

- Додаткова угода № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 77/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року: кінцевий строк здачі всіх робіт по об'єкту будівництва до 08 березня 2008 р.

Однак, незважаючи на те, що позивач 1 та позивач 2 належним чином виконали зобов'язання по договорах, забезпечивши своєчасне фінансування та створивши необхідні умови для здійснення будівництва, Відповідач у визначений в додаткових угодах строк не завершив виконання робіт по вказаним об'єктам будівництва та не передав їх позивачу 1 та позивачу 2. Крім того, Відповідач в односторонньому порядку без попередження позивача 1 та позивача 2 безпідставно припинив роботи по всім об'єктам будівництва на невизначений строк.

25 квітня 2008 р. позивач 1 направив відповідачу вимогу про негайне поновлення зупинених будівельних робіт.

Однак, вимоги позивача 1 щодо завершення робіт та передачі об'єктів будівництва замовнику та генеральному підряднику (позивачу 2) відповідачем не були виконані.

Тому, позивачами було прийнято рішення про розірвання договорів підряду в односторонньому порядку відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 3 статті 651 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Чинне законодавство не визначає прямо моменту, з якого договір вважається розірваним при односторонньому розірванні договору, якщо право на таке розірвання передбачене законом.

Згідно статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, при односторонній відмові від договору (у випадках передбачених договором чи законом) договір слід вважати зміненим чи розірваним з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову (за аналогією з офертою та акцептом при укладенні договору).

Відповідно до статті 847 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (стаття 849 Цивільного кодексу України).

Листом № 17 від 04.07.2008 року відповідача було повідомлено про припинення дії договорів з 07 липня 2008 р.:

1. Договору підряду на капітальне будівництво № 78/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року та Додаткової угоди № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 78/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року;

2. Договору підряду на капітальне будівництво № 82/11-8ІМ від 13 листопада 2006 року та Додаткової угоди № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 82/11-8ІМ від 13 листопада 2006 року;

3. Договору підряду на капітальне будівництво № 77/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року та Додаткової угоди № 1 від 28.01.2008 р. до Договору підряду на капітальне будівництво № 77/10-8ІМ від 02 листопада 2006 року.

Судом встановлено, що розрахунки з відповідачем за виконані роботи проводились замовником та генеральним підрядником на підставі актів виконаних робіт. При цьому, позивач 1 (ТОВ «Сімінвест») здійснювало розрахунки за виконані роботи на підставі договорів до листопада 2007 року, а починаючи з листопада 2007 року, розрахунки за виконані роботи почав проводити позивач 2 (ЗАТ «Золоті ворота»).

По договору № 78/10-SIM, згідно актів виконаних робіт, відповідач виконав роботи на загальну суму 1 591 015,20 грн. Вказана сума була перерахована відповідачу в повному обсязі, з них: позивач 1 (ТОВ «Сімінвест»), сплатив відповідачу 1 499 472,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 238 від 05 грудня 2006 року на суму 590758 грн.; № 209 від 24 липня 2007 року на суму 60000 грн.; № 221 від 10 серпня 2007 року на суму 248714,79 грн.; № 260 від 06 вересня 2007 року на суму 150000 грн.; № 272 від 11 вересня 2007 року на суму 300000,00 грн. ; № 351 від 18 жовтня 2007 року на суму 150000 грн., а позивач 2 (ЗАТ «Золоті ворота») сплатив відповідачу 91542,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 200 від 27 березня 2008 року.

Таким чином, позивач 2 (ЗАТ «Золоті ворота») та позивач 1 (ТОВ «Сімінвест») зобов'язання по договору № 78/10-8ІМ по оплаті вартості виконаних робіт перед Відповідачем виконали в повному обсязі.

По договору № 77/10-SIМ, відповідач виконав роботи на загальну суму 1126688,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивачі фактично сплатили відповідачу по даному договору 1137950,04 грн., що на 11261,64 грн. більше ніж вартість фактично виконаних робіт відповідачем, а саме: Позивач 1 (ТОВ «Сімінвест») сплатив 981 187.20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 239 від 05.12.2006 на суму 50000 грн.; № 146 від 04.05.2007 на суму 66164,20 грн.; № 214 від 08.08.2007 на суму 236174,36 грн.; № 274 від 11.09.2007 на суму 100000,00 грн., № 352 від 18.10.2007 на суму 150000,00 грн.; № 520 від 28.03.2008 на суму 11261,64 грн. Позивач 2 (ЗАТ «Золоті ворота») перерахував відповідачу 156762,84 грн., що підтверджується платіжними доручення № 25 від 26.11.2008 року на суму 30000 грн., № 17 від 18.12.2007 року на суму 50000 грн. та № 201 від 27.03.2008 року на суму 76762,84 грн. Останній платіж, яким перераховано більшу суму, ніж та, яка підлягала оплаті здійснював позивач 2 (ЗАТ «Золоті ворота») (Платіжне доручення № 201 від 27.03.2008 року). Таким чином, відповідачем було безпідставно отримано по договору № 77/10-SIМ від позивача 2 (ЗАТ «Золоті ворота») 11 261,64 грн.

По договору № 82/11-SIМ, згідно актів виконаних робіт відповідач виконав роботи на загальну суму 1 542 312,00 грн.

Позивачами по даному договору було перераховано відповідачу 1637981,37 грн., з них: позивач 1 перерахував відповідачу 1357 254,00 грн. (платіжні доручення № 240 від 05 грудня 2006 року на суму 200000 грн.; № 270 від 22 грудня 2006 року на суму 90000 грн.; № 1 від 09 січня 2007 року на суму 50000 грн.; № 14 від 18 січня 2007 року на суму 50000 грн.; №28 від 01 лютого 2007 року на суму 200000 грн.; № 46 від 20 лютого 2007 року на суму 200000 грн.; № 212 від 03 серпня 2007 року на суму 121584,63 грн.; № 273 від 11 вересня 2007 року на суму 150000 грн.; № 353 від 18 жовтня 2007 року на суму 150000 грн.; № 428 від 18 грудня 2007 року на суму 50000 грн.; № 521 від 18 березня 2008 року на суму 95669,37 грн.). Позивач 2 перерахував на рахунок відповідача 28 727,37 грн. (платіжні доручення № 934 від 26 листопада 2007 року на суму 100000 грн; № 18 від 18 грудня 2007 року на суму 50000 грн; № 202 від 27 березня 2007 року на суму 130727,37 грн.). Перерахована відповідачу сума більша, ніж вартість виконаних робіт на 95 669,37 грн. Дана сума була сплачена позивачем 2 (ЗАТ «Золоті ворота») платіжним дорученням № 202 від 27 березня 2008 року.

Відповідно до п. 4.5 вищевказаних договорів підряду (за додатковими угодами № 1 до договорів, змінено на п. 4.3) розрахунки здійснюються на підставі Актів прийому виконаних робіт (форми № КБ 2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми № КБ-3).

Кошти в сумі 106 931,01 грн. були сплачені позивачем 2 відповідачу по договорах № 77/10-SIM та № 82/10-SIМ. Роботи на цю суму Відповідачем не виконані, відповідно акти прийому виконаних робіт (форми № КБ 2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми № КБ-3) на цю суму не були підписані сторонами, отже, вказані кошти були отримані відповідачем без правової підстави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи те, що договори підряду припинили свою дію, в зв’язку з розірванням, відповідач не виконав підрядні роботи за договором, а отже відпали підстави, на яких відповідач набув грошові кошти, Приватне підприємство «Дніпр - Спецмонтаж Інвест»зобов’язано повернути позивачу Закритому акціонерному товариству «Золоті ворота»грошові кошти в розмірі 106931,01 грн., оскільки грошові кошти у розмірі 106931,01 грн. зберігаються відповідачем безпідставно.

Відповідно до п.п. 14.5.1 вказаних Договорів, у разі порушення строків виконання робіт та здачі їх Генеральному підряднику та Замовнику, Підрядник сплачує пеню в розмірі 0,05% від вартості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначав, що в розумінні п.п. 14.5.1 Договорів було безпідставно здійснено нарахування пені виходячи від загальної вартості робіт, а не від вартості робіт, які не були виконані вчасно. Крім того, відповідач вказував на те, що пеня взагалі не може бути нарахована оскільки зобов'язання відповідача не є грошовими і у відповідності до статті 549 ЦК України пеня нараховується лише за прострочення грошового зобов'язання.

У розділі 1 договору наведено визначення поняття «етапу робіт», як перелік узгоджених сторонами видів робіт, що виконуються в процесі будівництва, у пункті 14.5.1 визначена відповідальність Підрядника за порушенням строків виконання робіт, а не окремих етапів робіт. Таким чином, під «порушенням строків виконання робіт»в розумінні пункту 14.5.1. договорів сторони мали на увазі виконання всього комплексу робіт та здачі їх замовнику та генеральному підряднику в порядку встановленому розділом 12 договорів.

Отже, розрахунок пені виходячи із загальної вартості робіт визначеною в п. 3.1. договору позивачами здійснено правильно і твердження відповідача, про те, що розрахунок пені повинен здійснюватись виходячи від вартості робіт, які не були виконані вчасно є безпідставним.

Твердження відповідача про те, що пеня взагалі не може бути нарахована, оскільки зобов'язання відповідача не є грошовими, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частини 6 статті 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Так зокрема, у відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За таких обставин судом встановлено, що норми Господарського кодексу України є спеціальними норами щодо встановлення відповідальності по зобов'язаннях суб'єктів господарювання, даними нормами передбачено застосування штрафних санкцій, зокрема, пені, за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання, а тому встановлена сторонами відповідальність порушення строків виконання робіт та здачі їх Генеральному підряднику та Замовнику у вигляді сплати пені не суперечить матеріальному праву, та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання недійсним пункту договору (дана правова позиція також підтверджується Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.09.2005 року).

Судом встановлено, що відповідач повинен був завершити виконання робіт за договорами до 08 березня 2008 року. Договори були розірвані з 07 липня 2008 року. Отже, відповідач прострочив зобов'язання по передачі збудованих об'єктів на 121 календарний день (з 08 березня 2008 року по 07 липня 2008 року).

Згідно постанови НБУ від 29.12.2007 р. N 492 розмір облікової ставки НБУ в період з 01.01.2008 року по 30.04.2008 року становив 10% річних. Тобто розмір подвійної облікової ставки за кожен день прострочення становить 0,054% (10 / 365 х 2 =0,054).Постановою НБУ від 21.04.2008 р. N 107 розмір облікової ставки НБУ збільшено до 12% річних. Відповідно розмір подвійної облікової ставки НБУ за кожен день складає 0,065% (12 / 365 х 2 = 0,065).

Таким чином, для розрахунку суми пені, яку повинен сплатити відповідач, слід виходити із встановленої договорами ставок пені - 0,05% за кожен день прострочення, оскільки ця ставка не перевищує подвійної ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо виконання робіт по об’єкту будівництва та здачі виконаних робіт, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача 1 в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в розмірі 272854 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми пені, позивача 1 просить суд стягнути спожитої відповідачем електроенергії в розмірі 9646,82 грн.

Відповідно до п. 6.5 договорів підряду сторони погодили, що замовник та генеральний підрядник забезпечують підрядника електроенергією та водою для виконання робіт по договору. Замовник виставляє рахунки за використану підрядником електроенергію згідно показниками лічильника по тарифам РЕС за минулий місяць. Підрядник повинен сплати рахунки замовника протягом 140 банківських днів, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Загальна вартість спожитої відповідачем електроенергії становить 10646,82 грн., що підтверджується відповідними актами, які підписані ТОВ «Сімінвест»відповідачем та рахунками фактурами, виставленими позивачем 1 відповідачу.

Відповідач в порушення умов договорів підряду вартість спожитої відповідачем електроенергії не оплатив, перерахував лише 1000,00 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії (п. 6.5 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договорів, за спожиту електроенергію не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем 1 в розмірі 9 646,82 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача 1, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог в частині стягнення вартості спожитої відповідачем електроенергії не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 вартість спожитої електроенергії в розмірі 9 646,82 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр - Спецмонтаж Інвест» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31; 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 43 –фактичні адреси; м. Київ, вул. Козятинська, 5 –юридична адреса, код ЄДРПОУ 32823814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімінвест»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 7/11, 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 код ЄДРПОУ 23154533) 272 854 (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. пені, 9 646 (дев’ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 82 коп. –вартість спожитої електроенергії, 2825 (дві тисячі вісімсот двадцять п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр - Спецмонтаж Інвест»(04073, м. Київ, вул. Сірецька, 31, 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 43 –фактичні адреси; м. Київ, вул. Козятинська, 5 –юридична адреса, код ЄДРПОУ 32823814) на користь Закритого акціонерного товариства «Золоті ворота»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 7/11, фактична адреса 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 02016241) 106 931 (сто шість тисяч дев’ятсот тридцять одну) грн. 01 коп. безпідставно отриманих коштів, 1070 (одну тисячу сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.03.2009 року