Рішення № 3140184, 18.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/302

18.12.08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", м. Київ

про стягнення 4042,57 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Павлюк А.О.

Представники сторін:

від позивача: Ткач І.М., предст. за дов. б/н від 01.01.2008.

від відповідача: не з'явився (про дату та час судового засідання повідомлений належним чином)

В судовому засіданні 18.12.2008 року за згодою представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфарма" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" про стягнення 4042,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" зобов’язань по оплаті лікарських засобів та товарів медичного призначення отриманих від позивача згідно накладних. При цьому позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою щодо оплати вартості отриманого товару згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, однак відповідач заборгованість не погасив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року було порушено провадження в справі № 28/302 та призначено судове засідання на 14.10.2008 року.

В зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази розгляд справи відкладався.

22.09.2008 року представник відповідача подав заяву про зменшення позовних вимог в зв’язку зі здійсненням відповідачем часткової проплати товару на суму 1 500 грн. та просить стягнути 2 542,57 грн. –основного боргу та судові витрати.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

15.01.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Юніфарма” (надалі по тексту ТОВ „Юніфарма”) поставило товариству з обмеженою відповідальністю „Святослав” (надалі по тексту ТОВ „Святослав”) лікарські засоби та товари медичного призначення на загальну суму 4 946,54 грн. згідно накладних, а саме № 8003544 на суму 34,80 грн., № 8003576 на суму 1 684,08 грн., № 8003577 на суму 253,44 грн., № 8003646 на суму 1 348,53 грн., № 8003647 на суму 177,38 грн., № 8003817 на суму 1 423, 12 грн., №8003832 на суму 25,20 грн.

Зазначений товар отриманий представником відповідача на підставі довіреності ЯОА № 454273 від 02.01.2008 року (належним чином завірена копія в матеріалах справи).

Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, сплативши позивачу за поставлений згідно перелічених накладних лише 903,97 грн.

30.08.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 29.08.2008 року № 69 в якому, з посиланням на ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України просив оплатити суму боргу в розмірі 4 042,57 грн. в строк до 08.09.2008 року.

Відповідач на лист не відповів, заборгованість не погасив та позивач звернувся до суду.

Після порушення провадження у справі, відповідач частково сплатив основний борг в розмірі 1 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 500,00 грн. підлягає припиненню з підстав зазначених п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем згідно накладних № 8003544, № 8003576, № 8003577, № 8003646, № 8003647, № 8003817, №8003832 складає 2 542,57 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України (надалі по тексту ГК України) визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо поставки позивачем певного товару, та щодо прийняття зазначеного товару відповідачем і оплати його вартості, тобто відносини поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи встановлено, що позивач передав відповідачу товар згідно накладних, а відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався. При цьому суд враховує, що в усіх наданих накладних підставою для поставки товару зазначено, Договір № 734/к-п/30 від 01.01.2007 року, однак матеріали справи не містять зазначеного договору, не надано зазначеного договору і на вимогу господарського суду.

Позивач не заперечує факту підписання такого договору зі своєї сторони та зазначає, що обидва примірники договору були направлені ним для підписання на адресу відповідача і станом на день прийняття рішення, підписаного з боку відповідача договору позивач не має, в зв”язку з чим поставка здійснювалась на підставі накладних та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за отриманий згідно накладних товар з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що 30.08.2008 року ТОВ „Юніфарма” направило відповідачу лист-вимогу щодо погашення заборгованості в строк до 08.09.2008 року.

Відповідач на лист не відповів, заборгованість в повному обсязі не погасив і таким чином сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Факти поставки товару згідно накладних № 8003544, № 8003576, № 8003577, № 8003646, № 8003647, № 8003817, №8003832 та наявності боргу по зазначеним поставкам в розмірі 2 542,57 грн. позивачем належним чином доведені, документально підтверджені та відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, наведених позивачем не спростував

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (04210, м. Київ, пр-т Г. Сталінграду, 39, р/р 260080101338 в ЗАТ „ПрокредитБанк”, МФО 320984, ідентифікаційний код 31724464) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма" (04073, м. Київ, пр. Московський, 21-а р/р 26007103641 в ТОВ „Артем-Банк, МФО 300885, ЗКПО 24376098) основний борг в сумі 2 542,57 (дві тисячі п’ятсот сорок дві гривні ) грн. 57 коп., 102 (сто дві) грн. витрат на сплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 500,00 грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28.01.2009