Рішення № 3140154, 10.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/265

10.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Сістем Менеджмент»

про стягнення 36 222,28 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Марченко Г.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення 36 222,28 грн. заборгованості за договором поставки № 1/о від 03.01.07р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.08р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез’явлення відповідача у судове засідання та невиконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в черговий раз на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 17.11.08 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, зважаючи на те, що відповідач повідомллений про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.08 р. за згодою представника позивача судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.01.07 р. між сторонами укладено договір поставки № 1/о (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався в установлені строки виготовити та передати у власність відповідача продукцію, а останній –своєчасно приймати продукцію та сплачувати за неї грошову суму. Строк дії договору сторони визначили з 03.01.07 р. до 31.12.07 р.

Пунктом 2.1. договору визначено, що одиниця виміру і кількість кожної окремої партії продукції встановлюється сторонами в специфікації. Загальна кількість поставленої за договором продукції встановлюється шляхом складання кількості продукції, що фактично відвантажена відповідачу згідно з накладними.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 350 092, 28 р. На підтвердження вказаного факту надано суду видаткові накладні № ДА-0000072 від 15.01.07 р. на суму 1967,51 грн., № ДА-0000128 на суму 9410,89 грн., № ДА-0000314 від 06.02.07 р. на суму 9427,67 грн., № ДА-0000860 від 23.03.07 р. на суму 13450,00 грн., № ДА-0000861 від 23.03.07 р. на суму 3426,78 грн., № ДА –0000895 від 27.03.07 р. на суму 967,15 грн., № ДА-0000906 від 28.03.07 р. на суму 2401,66 грн., № ДА –0000917 від 29.03.07 р. на суму 37036,32 грн., № ДА-0000918 від 29.03.07 р. на суму 5925,92 грн., № ДА-0000920 від 29.03.07 р. на суму 1139,80 грн., № ДА –0000938 від 31.03.07 р. на суму 19523,88 грн., № ДА-0001045 від 11.04.07 р. на суму 16489,34 грн., № ДА-00001731 від 08.06.07 р. на суму 4180,74 грн., № ДА –0001732 від 08.06.07 р. на суму 4867,13 грн., № ДА –0001733 від 08..06.07 р. на суму 35721,16 грн., № ДА-0001949 від 26.06.07 р. на суму 5218,13 грн., № ДА –0001950 від 26.06.07 р. на суму 84259,45 грн., № ДА-0002009 від 26.06.07 р. на суму 4650,00 грн., № ДА –0002117 від 10.07.07 р. на суму 12446,04 грн., № ДА-0002118 від 10.07.07 р. на суму 1986,17 грн., № ДА-0002200 від 18.07.07 р. на суму 29066,00 грн., № ДА-0002285 від 25.07.07 р. на суму 3046,37 грн., № ДА-0002286 від 25.07.07 р. на суму 24090,29 грн., № ДА-0002287 від 25.07.07 р. на суму 18053,54 грн. (копії –у матеріалах справи).

Проте, як вбачається з вищевказаних накладних, позивач здійснив передачу відповідачу продукції на загальну суму 348751,94 грн.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Факт отримання продукції підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями ЯНЗ № 404651 від 15.01.07 р., ЯНЗ № 404665 від 06.02.07 р., ЯНЗ № 404689 від 27.03.07 р., ЯНС № 868105 від 11.04.07 р., ЯНС № 868134 від 08.06.07 р., ЯНС 868142 від 21.06.07 р., ЯНС № 868150 від 10.07.07 р., ЯНС № 868206 від 24.07.07 р.

Порядок розрахунків визначений сторонами у розділі 5 договору, відповідно до якого відповідач зобов’язався оплачувати кожну партію продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що оплата кожної партії продукції здійснюється в такому порядку: авансовий платіж у розмірі 50 % вартості продукції протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації; кінцеві розрахунки за продукцію з урахуванням вказаного авансового платежу відповідач здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення про готовність позивача до відвантаження продукції.

Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що ціна продукції узгоджується сторонами в специфікації та може бути змінена виключно за попередньою згодою відповідача не менше ніж за 5 робочих днів до моменту такої зміни.

Відповідно до умов договору сторони підписали специфікації від 03.01.07 р., від 15.01.07 р., від 07.03.07 р., від 11.03.07 р., від 20.03.07 р., від 17.05.07 р., від 04.06.07 р., від 18.06.07 р., від 29.06.07 р., від 04.07.07 р. (копії –в матеріалах справи), в яких встановили ціну.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданої продукції від відповідача не надходило.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок з рахунку позивача, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у розмірі 319 870,00 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання по оплаті продукції виконав неналежним чином і станом на день прийняття рішення у даній справі сума заборгованість перед позивачем складає 28 881,94 грн.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню частково, у розмірі 28 881,94 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд зазначає, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПА»в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 002823 від 03.09.08 р. на суму 363,00 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

Отже, за подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнового характеру 1 % від ціни позову, тобто 362,22 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 00,78, грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Сістем Менеджмент»(03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, ідентифікаційний код 33144669) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА»(83007, Донецька обл.,м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, ідентифікаційний код 32123193) 28 881 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 94 коп. основного боргу, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 81 коп. державного мита, 94 (дев’яносто чотири) грн. 08 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДПА»(83007, Донецька обл.,м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, ідентифікаційний код 32123193) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 00 (нуль) грн. 78 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання 31.12.08 р.