Рішення № 3140095, 08.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.09 Справа № 17/69

За позовом Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектро-централь”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунального підприємства “Житлосервіс “Добробут”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 53604 грн. 78 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Рожко Є.В., заст. нач. юр. відділу, довіреність № 24-01-12303/2112 від 30.12.2008;

від відповідача –Мова В.І., довіреність № б/н, від 05.01.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 40398 грн. 82 коп., пені у розмірі 49518 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3617 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 468 грн. 29 коп. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2005 № 73 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №24-01-900/171 від 29.09.2008).

Представником позивача у судовому засіданні 08.01.2009 надано заяву про те, що основна заборгованість відповідача згідно розрахунку, що додається, складає 0 грн. 79 коп.

Дана заява розцінюється судом як зменшення позовних вимог, таким чином, позовними вимогами щодо стягнення основного боргу слід вважати вимоги у сумі 0 грн. 79 коп.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні 08.01.2009 подана заява про часткову відмову від позовних вимог. Зокрема, позивач відмовляється від вимог про стягнення пені у розмірі 49518 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3617 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 468 грн. 29 коп.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву від 10.11.2008, згідно яких просить суд відмовити позивачу у позові, та вважає, що позовні вимоги необґрунтовані з наступних підстав.

Сума, яка вказана у позовній заяві за лютий, березень та квітень 2008 року, та яка була вказана у рахунках за ці місяці сплачена відповідачем, крім суми за гуртожиток по вул. Танкістів, буд. 30.

Цей гуртожиток не лічиться у додатку №1 до договору №73 від 01.06.2005, а тому сума у розмірі 22084,89 грн. заявлена позивачем безпідставно.

Сума у розмірі 18313,93 грн. також була нарахована за гуртожиток за адресою: вул. Танкістів, буд. 30, за попередні місяці.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та 3-ї особи, суд

встановив:

Між Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” (позивач у справі) та Комунальним підприємством “Житлосервіс “Добробут” (відповідач у справі) було укладено договір № 73 від 01.09.2005 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір).

Згідно пункту 1 Договору Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з умовами та режимами теплоспоживання на межі балансової належності тепломереж Енергопостачальної організації та Споживача, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.1, 6.5 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації. Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, сторони підписали протокол розбіжностей до Договору, де встановили, що термін дії Договору в частині постачання теплової енергії гуртожиткам по вул. Федоренка, 18а, вул. Танкістів, 1а, вул. Першотравневій, 43, вул. Заводській, 9 –обмежити до 01.10.2005.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі щодо поставки теплової енергії в гарячій воді відповідачеві.

Також позивачем було виставлено рахунки за жовтень 2007 року-квітень 2008 року на загальну суму 86601,04 грн., вручення яких підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за весь спірний період у сумі 86600,25 грн., у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість за квітень 2008 року у сумі 0,79 грн. (згідно розрахунку заборгованості, наданому позивачем).

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено судом, позивачем було здійснено уточнений розрахунок основної заборгованості без урахування гуртожитку за адресою: вул. Танкістів, 30. З даного розрахунку вбачається, що за спірний період відповідач повинен був сплатити 86601,04 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату наданої теплової енергії за весь спірний період у сумі 86600,25 грн., у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість за квітень 2008 року у сумі 0,79 грн. Дана сума заборгованості підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв’язку з чим господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Стосовно стягнення пені у сумі 49518 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у сумі 3617 грн. 15 коп. та 3% річних у сумі 468 грн. 29 коп., представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз’яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 49518 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3617 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 468 грн. 29 коп. слід припинити.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково у сумі основного боргу 0 грн. 79 коп., в решті позовних вимог провадження у справі припиняється.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягають стягненню з відповідача менше 0,01 грн., що унеможливлює їх фактичне стягнення, то питання про їх стягнення судом не вирішується.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Житлосервіс “Добробут”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, буд. 1, ідентифікаційний код 25057449 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 0 грн. 79 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 13.01.2009.

Суддя О.С. Фонова

Спеціаліст 1 категорії О.В. Уставицька