Рішення № 31400737, 23.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2013 року Справа № 913/1247/13

Провадження №10/913/1247/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТО", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 21 065 грн. 56 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін не з'явились.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором - доручення перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні від 13.04.2010 № 2732 у розмірі 21 065 грн. 56 коп., яка складається з основного боргу у сумі 15000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1266 грн. 16 коп. та пені у сумі 3254 грн. 40 коп., інфляційних у сумі 1545 грн. 00 коп.

На обґрунтування позову Позивач посилається на такі обставини:

Відповідно до п. 3.2. договору - доручення перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні від 13.04.2010 № 2732, укладеного між сторонами, від Відповідача надійшла заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 11 від 21.04.2010 за маршрутом с. Лукашеві Запорізької області (Україна) - м. Санкт - Петербург (Російська федерація). Обумовлена вартість перевезення становила 15000 грн. Позивач виконав перевезення за вказаною заявкою, товар перевезено за міжнародною товарно-транспортною накладною № 0066228 від 23.04.2010. Позивачем направлено Відповідачу документи щодо вищевказаного перевезення, які отримані Відповідачем 26.05.2010. Також направлена копія міжнародної товарно-транспорної накладної № 0066228 від 23.04.2010, завірена перевізником, яку Відповідач отримав 15.06.2010. Сума 15000 грн. не оплачена Відповідачем, дату 24.06.2010 Позивач визначив останнім днем оплати, з 25.06.2010 Позивач нараховує пеню, річні відсотки та інфляцію.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшла телеграма про розгляд справи без його участі.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив. Ухвалу про порушення провадження у справі Відповідач отримав 03.05.2013, отже про час і місце розгляду справи повідомлений. Будь-яких заяв або клопотань від Відповідача не надійшло. Згідно ст. 75 ГПК України суд вирішив справу за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі укладено Договір - Доручення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2732 від 13.04.2010 (далі - Договір).

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем у справі) як Експедитором подано ТОВ «Літо» (Позивачу у справі) як Перевізнику заявку № 11 від 21.04.2010. В даній заявці немає посилання на вищевказаний Договір.

Згідно вказаної заявки Позивач зобов'язався виконати за замовленням Відповідача послуги з перевезення вантажу - обладнання, 20 тон, завантаження 23.04.2010 за маршрутом с. Лукашеві Запорізької області (Україна) - м. Санкт - Петербург (Російська федерація). Обумовлена вартість перевезення становила 15000 грн. Строк оплати - протягом 7 - ми банківських днів після отримання повного пакету оригіналів документів.

Факт виконання позивачем послуг за заявкою підтверджується, зокрема, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0066228 від 23.04.2010, свідоцтвом про завершення внутрішнього митного транзиту, актом № ОУ-0000410 здачі - прийняття робіт (надання послуг) по рахунку № СФ - 0000410 від 29.04.2010 на суму 15000 грн. 00 коп., підписаним Відповідачем і скріпленим його печаткою.

Позивачем направлено Відповідачу документи щодо вищевказаного перевезення, які отримані Відповідачем 26.05.2010. Також направлена копія міжнародної товарно-транспортної накладної № 0066228 від 23.04.2010, завірена перевізником, яку Відповідач отримав 15.06.2010. Сума 15000 грн. не оплачена Відповідачем, За умовами Заявки дата 24.06.2010 є останнім днем оплати.

Позивачем нараховані річні відсотки за період з 25.06.2010 по 17.04.2013 (1028 днів) в сумі 1266 грн. 16 коп., інфляційні втрати за період з липня 2010 по березень 2013 в сумі 15475 грн. 00 коп., а також пеню за цей же період згідно умов договору - доручення перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні від 13.04.2010 № 2732 в сумі 3254 грн. 40 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлено ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України а саме: підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У відповідності до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Можливість укладення договору у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсогамами, телеграмами, телефонограми мами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття замовлень, також передбачено ч. 1 ст. 181 ГК України.

Отже, зобов'язання сторін виникли на підставі заявки № 11 від 21.04.2010, яка є правочином, укладеним у спрощений спосіб. Між сторонами у справі укладено Договір - Доручення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2732 від 13.04.2010, але у вказаній заявці відсутнє посилання на вказаний договір, тобто позивачем не доведено, що вказаний договір є підставою виникнення зобов'язань Відповідача.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення може бути укладений експедитором від свого імені (ст. 929 ЦК України).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт укладення Відповідачем від свого імені з Позивачем договору перевезення у спрощений спосіб та виконання Позивачем взятих на себе за заявкою зобов'язань, що не спростовано відповідачем у справі. В силу ст. 530 ЦК України строк виконання зобов'язання по оплаті визначається - протягом 7 - ми банківських днів після отримання повного пакету оригіналів документів. Позивачем направлено Відповідачу документи щодо вищевказаного перевезення, які отримані Відповідачем 26.05.2010. Також направлена копія міжнародної товарно-транспортної накладної № 0066228 від 23.04.2010, завірена перевізником, яку Відповідач отримав 15.06.2010.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Матеріалами справи доведено наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем в сумі 15000 грн. 00 коп.

Також, згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат і 3 % річних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України. Вимоги в частині стягнення пені є необґрунтованими повністю, з огляду на наступне:

Виконання зобов'язання згідно ст. 546 Цивільного кодексу України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені. А відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом, зобов'язання сторін виникли на підставі заявки № 11 від 21.04.2010. Даною заявкою не встановлено відповідальності за порушення строків оплати у вигляді пені. Між сторонами у справі укладено Договір - Доручення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2732 від 13.04.2010, але у заявці відсутнє посилання на вказаний договір, тобто позивачем не доведено, що вказаний договір є підставою виникнення зобов'язань Відповідача, отже цей договір не може бути підставою нарахування пені за прострочення оплати на підставі заявки № 11 від 21.04.2010.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення основного боргу у сумі 15000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1266 грн. 16 коп. та інфляційних у сумі 1545 грн. 00 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТО", м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 48, ідентифікаційний код 13607028 заборгованість в сумі 15000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1266 грн. 16 коп., інфляційні втрати у сумі 1545 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1454 грн. 68 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 27.05.2013.

Суддя Т.М.Мінська