Рішення № 3139941, 18.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.08 Справа № 18/184/08-1/36/08

Суддя О.І. Немченко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС”, 33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А

до товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 52, кв. 85

про стягнення 2 815,70 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.08.2008 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС” до товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад” про стягнення 2 815,70 грн. основного боргу та 115,7 грн. пені на підставі договору № 13/10/03ЭП від 13.10.2003 р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів в міжнародному сполученні, а також ст. ст. 193, 198, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 509, 525-527, 530, 625, 909, 920 ЦК України.

15.08.2008 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 06.10.2008 р. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 1564 від 07.10.2008 р. справу 18/184/08 передано на розгляд судді Немченко О.І. Ухвалою від 09.10.2008 р. справа прийнята суддею Немченко О.І до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.10.2008 р. Судом 28.10.2008 р. від позивача по факсу були отримані наступні документи: акт здачі-приймання виконаних робіт № 51557 від 08.04.2008 р., реєстр рекомендованої пошти відправленої фірмою “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС”, а також витяг з електронного поштового журналу товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС”. Ухвалою суду від 29.10.2008 р. розгляд справи відкладено на 18.11.2008 р. Судове засідання закінчено 18.11.2008 р. прийняттям рішення по справі.

Позивач в судове засідання не з’явився. На адресу суду надіслав письмову заяву, в якій просить суд припинити провадження у справі, оскільки відповідач погасив основну заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 05.08.2008 р., № 44 від 08.08.2008 р., № 47 від 11.08.2008 р., № 48 від 18.08.2008 р. Також повідомляє суд про відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 115,70 грн., стягнення якої позивачем було заявлено відповідно до п. 3.5 Договору. Просить суд стягнути з відповідача судові витрати, справу розглядати без участі представника позивача.18.11.2008 р. на адресу суду на виконання ухвали суду від 29.10.2008 р. надійшов лист від позивача, в якому він зазначив що перевезення здійснювалось на підставі Договору № 04/01/07 від 04.01.2007 р., а не на підставі Договору № 13/10/03ЭП від 13.10.2003 р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив. 28.10.2008 р. на адресу суду надіслав письмовий відзив, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач вважає що позивачем не в повній мірі виконано договірні зобов’язання, тобто позивач належним чином не оформив зі свого боку документів, а саме: на адресу відповідача не направив акт приймання – здачі виконаних робіт. Незважаючи на це відповідач стверджує, що оплатив послуги. Вважає, що затримка у сплаті сталася не лише з вини відповідача, а перш за все з вини позивача. Тому відповідач заперечує проти стягнення з нього пені, а також судових витрат, вважає таку вимогу позивача безпідставною.

Справа розглядається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів в міжнародному сполученні № 04/01/07 (надалі –Договір).

Відповідно до даного Договору перевізник –позивач зобов’язується виконати міжнародне перевезення вантажу за заявкою експедитора-перевізника (відповідача), а експедитор-перевізник зобов’язується на протязі 15 банківських днів здійснити оплату після отримання рахунку та міжнародної товарно-транспортної накладної з відміткою про доставку вантажу.

Згідно з п. 4.1 Договору умови та строки виконання робіт погоджуються між сторонами на кожне перевезення окремо та вказуються в заявці на надання автотранспортних послуг.

Відповідно п. 4.2 до Договору, факт виконання перевезення оформлюється актом приймання-здачі виконаних робіт. Датою виконання робіт вважається дата підписання акту.

Експедитор-перевізник оплачує здійснену перевозку, по умовленим ставкам, не пізніше 15 банківських днів по експорту та 7 банківських днів по імпорту з моменту отримання оригіналів розрахунків на оплату, з доданням оригіналів накладних CMR з відміткою про доставку вантажу, якщо інше не умовлено в заявці (п. 5.1 Договору).

Як зазначено в заявці від 28.03.2008 р. в розділі «Ставка»сума яку відповідач повинен був оплатити дорівнює 1000,00 євро в гривнях по курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку.

Відповідач стверджує, що саме акт приймання –здачі виконаних робіт позивачем йому не був направлений. Однак з матеріалів справи, а саме з витягу з електронного поштового журналу товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС”, вбачається, що 18.04.2008 р. саме акт здачі-приймання виконаних робіт № 51557 від 08.04.2008 р. був направлений товариству з обмеженою відповідальністю “Трівлад”. На адресу відповідача також були направлені 18.04.2008 р., про що свідчить реєстр рекомендованої пошти відправленої фірмою “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС” рахунок № 51557 від 08.04.2008 р., міжнародна товарно-транспортна накладна СМR 0004078, та податкова накладна, які були отримані відповідачем 29.04.2008 р., про що свідчить поштове повідомлення № 1326323.

Таким чином, твердження відповідача в частині неотримання акту здачі-приймання виконаних робіт № 51557 від 08.04.2008 р. не відповідають дійсності.

Суд робить висновок, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав, здійснив міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Україна-Італія, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR 0004078, у зв’язку з чим 08.04.2008 р. позивачем був виставлений рахунок на суму 1000 євро, в еквіваленті яка дорівнювала 7925,00 грн.

          Як свідчать платіжні доручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач послуги перевезення оплатив частково на суму 5225,00 грн.

Так, відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за Договором, та не оплатив борг у розмірі 2700,00 грн., що залишився після часткової оплати послуг перевезення.

Таким чином, саме з вини відповідача спір доведено до суду.

Як свідчать платіжні доручення № 39 від 05.08.2008 р., № 44 від 08.08.2008 р., № 47 від 11.08.2008 р., № 48 від 18.08.2008 р., копії яких були надіслані на адресу суду позивачем, після звернення позивача до суду, відповідач сплатив 2700,00 грн. основного боргу.

Оскільки сума основного боргу погашена, суд вважає, що провадження в цій частині слід припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК, оскільки предмет спору відсутній.

В заяві № 919 від 16.10.2008 р. позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 115,70 грн., стягнення якої позивачем було заявлено відповідно до п. 3.5 Договору.

Розглянувши дану заяву, суд робить висновок, що зазначений документ не відповідає вимогам ст. 78 ГПК України, оскільки позивачу не роз’яснено наслідки відповідної процесуальної дії, а свою чергу позивач не зазначив чи йому зрозумілі такі наслідки.

З урахуванням вище зазначеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 115,70 грн. повинна бути розглянута по суті, але не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При обґрунтуванні своєї вимоги позивач, як на підставу для її задоволення посилається на п. 3.5 Договору. Відповідно до листа, який був надісланий на адресу суду 18.11.2008 р. позивач зазначив що перевезення здійснювалось на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної СМR 0004078 на виконання Договору № 04/01/07 від 04.01.2007 р. Пункт 3.5 у даному Договорі відсутній. Таким чином вимога позивача про стягнення пені ним необґрунтована.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 97,80 грн. державного мита, а також 113,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу оскільки з його вини спор доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 78, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 2 700 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

2.          В іншій частині позову відмовити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад” (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 52, кв. 85, р/р 2600294044 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Запоріжжя, МФО 313827, код 30837453) на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми “КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС” (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, р/р 26002301585287 в Філії «Відділення Промінвестбанку»в м. Рівне, МФО 333335, код 03567150) 97 (дев’яносто сім) грн. 80 коп. державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24 листопада 2008 року.