Рішення № 31399115, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6855/13 15.05.13

За позовомДержавного підприємства «Інформаційні судові системи»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер»простягнення 1 738 800,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Лесик М.А.від відповідача:Рєзнік М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Інформаційні судові системи» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер» про стягнення 1 738 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок визнання судом договору про надання послуг №А/ЦСК-1/15.09.09 від 15.09.2009 р. недійсним відпала підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 1 738 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.04.2013 р.

В судове засідання 24.4.2013 р. представник відповідача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що надані позивачем та прийняті відповідачем послуги у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р. свідчать про укладення сторонами договору надання послуг у спрощений спосіб, відтак підстави для стягнення з нього безпідставно набутих коштів відсутні.

В судовому засіданні 24.04.2013 р. оголошувалась перерва до 15.05.2013 р.

Представник позивача в судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державної судової адміністрації України та витребування у неї документів.

Судом в задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено з огляду на, по-перше, недоведеність відповідачем яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та/або обов'язки визначеної у клопотанні особи, а по-друге, недоведеність відповідачем обставин, з якими положення ст. 38 Господарського процесуального передбачають можливість витребування судом доказів.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання про призначення судової економічної експертизи, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на недоведеність відповідачем існування необхідності проведення такої експертизи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 24.04.2013 р. складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, а в судовому засіданні 15.05.2013 р. здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2009 р. між Підприємством (замовник) та Товариством (виконавець) було укладено договір про надання послуг №А/ЦСК-1/15.09.09 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати, а замовник зобов'язується прийняти послуги з забезпечення захисту інформації в комп'ютерах і технічних засобах інших від копіювання та несанкціонованого доступу (послуги електронного цифрового підпису для місцевих загальних судів (районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів), місцевих адміністративних, апеляційних загальних судів (апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських сил України), та апеляційних адміністративних судів та надання невиключного права на використання комп'ютерної програми «Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень» «Паром» (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97), відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про доступ до судових рішень», Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 №740, Порядком застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1452.

Згідно з п. 3.1.1 Договору надання послуг ЕЦП з обслуговування здійснюється виконавцем на підставі отриманого від замовника письмового звернення з доданим до нього реєстром з дотримання умов додатку №1 до цього договору.

Пунктом 3.1.2 Договору встановлено, що сторони засвідчують, що послуги з ЕЦП з обслуговування виконавець почав надавати замовнику починаючи з 04.06.2009 р. та буде продовжувати їх надання протягом строку дії цього договору відповідно до наданих замовником реєстрів по мірі їх надходження виконавцю.

Відповідно до п. 9.3 Договору сторони, користуючись правом, наданим їм ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, погодились, що умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які вникли між сторонами в частині надання права на використання комп'ютерної програми з 01.01.2009 р., а в частині надання послуг ЕЦП - з 04.06.2009 р.

Як вбачається із матеріалів справи, що у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р. відповідачем були надані, а позивачем прийняті та оплачені послуги на загальну суму 1 738 800,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, актами надання послуг та платіжними дорученнями за вказаний період.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. у справі №5011-49/13894-2012, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. та Вищого господарського суду України від 08.04.2013 р., визнано недійсним з моменту укладення Договір про надання послуг №А/ЦСК-1/15.09.09 від 15.09.2009 р., укладений між Державним підприємством «Інформаційні судові системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер».

Спір у справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 1 738 800,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, чинним законодавством України сторонам надана можливість домовитись про те, що умови договору застосовуються й до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 3.1.2 Договору встановлено, що сторони засвідчують, що послуги з ЕЦП з обслуговування виконавець почав надавати замовнику починаючи з 04.06.2009 р. та буде продовжувати їх надання протягом строку дії цього договору відповідно до наданих замовником реєстрів по мірі їх надходження виконавцю.

Відповідно до п. 9.3 Договору сторони, користуючись правом, наданим їм ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, погодились, що умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які вникли між сторонами в частині надання права на використання комп'ютерної програми з 01.01.2009 р., а в частині надання послуг ЕЦП - з 04.06.2009 р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що умовами Договору сторонами було погоджено застосування умов його дії до правовідносин, що склалися між ними у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р.

Матеріалами справи (рахунки-фактури, акти надання послуг та платіжні доручення за період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р.) підтверджується факт надання відповідачем, а також прийняття та оплата таких послуг відповідачем на загальну суму 1 738 800,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. у справі №5011-49/13894-2012, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. та Вищого господарського суду України від 08.04.2013 р., визнано недійсним з моменту укладення Договір про надання послуг №А/ЦСК-1/15.09.09 від 15.09.2009 р., укладений між Державним підприємством «Інформаційні судові системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер».

Таким чином, на підставі судового рішення Договір, умови якого розповсюджувалися на правовідносини, які склалися між сторонами у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р., визнаний недійсним з моменту його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За таких обставин, внаслідок визнання Договору недійсним відповідач зобов'язаний повернути суму отриманих грошових коштів, сплачених за надані у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р. послуги (правова підстава володіння такими коштами відпала).

Твердження відповідача про те, що послуги, надані ним позивачу у період з 04.06.2009 р. по 15.09.2009 р., надавались у відповідності до укладеного у спрощеній формі окремого договору судом відхиляються з огляду на те, що положеннями п. 9.3 Договору сторони погодили розповсюдження його дії на відносини, які вникли між сторонами в частині надання послуг ЕЦП з 04.06.2009 р.

Крім того, посилання відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності судом відхиляється з огляду на наступне.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Із матеріалів справи вбачається, що Договір було визнано недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. у справі №5011-49/13894-2012, яке набрало законної сили 15.01.2013 р.

Таким чином, саме з дати набрання рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. у справі №5011-49/13894-2012 законної сили у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення безпідставно набутих грошових коштів, переданих йому згідно умов такого договору.

За таких обставин, підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності у суду відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Інформаційні судові системи» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3-А; ідентифікаційний код 30404750) на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код 34614292) грошові кошти у розмірі 1 738 800 (один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 34 776 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013 р.

Суддя Босий В.П.