Постанова № 31398976, 23.05.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1238/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю.

За участю секретаря судового засідання Сабадаш В.І., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - представник не з'явився,

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" про стягнення адміністративно-господарської санкції, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 17355,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ (надалі Закон України № 875-ХІІ) для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік відповідач не виконав вимогу Закону України № 875 щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з цим до відповідача застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Однак, відповідач в строк встановлений законом не сплатив адміністративно-господарські санкції.

У судове засідання представник позивача не з'явився, проте 30 квітня 2013 року подав суду заяву, якою просив розглянути справу за відсутності представника позивача. У своїй заяві позов підтримав у повному обсязі(а.с.20)

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином(а.с.24-24-29), однак на адресу повернулись поштові повідомлення за закінченням терміну зберігання, а за таких обставин, на підставі ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Суд вважає, що спір можливо вирішити на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч. 1 ст.19 Закону № 875 для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8-25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації повинні самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

З аналізу матеріалів справи, зокрема, поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги Закону № 875, оскільки, середньооблікова кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві, відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 875 в 2012 році становила 1 особу, а фактично на підприємстві протягом 2012 року не працював жодний інвалід.

Згідно Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 року №2961-IV робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження осіб у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.

Таким чином, згідно вимог чинного законодавства, на підприємство покладено обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Наказом Мінпраці України № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.20 Закону № 875 підприємства де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Отже, відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки, середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2012 році становила 17355,00 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості (1 інвалід) відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету України 17355,00 грн., відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій (а.с. 6).

Однак, відповідач цю суму в строк встановлений законом, а саме, до 15.04.2013 року самостійно не сплатив. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 17355,00 грн., яку ним не було сплачено у добровільному порядку.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підглягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкти владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" про стягнення адміністративно-господарської санкції - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" (вул. Берегівська-Бічна, буд. 7,м. Мукачево,Закарпатська область,89600, код ЄДРПОУ - 34563759) адміністративно-господарські санкції у розмірі 17355,00 грн.( сімнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок)

3. Судові витрати на підставі ч.4 ст. 94 КАС України із відповідача не стягуються.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.