2/258/1651/13
258/4077/13-ц
Справа №2/258/4077/13-ц
Провадження № 2/258/1651/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.05.2013 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі - Свірищевському М.Ю.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними, у якому вказали, що на підставі договору дарування частини домоволодіння від 23.08.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори, який був зареєстрований в реєстрі за № 1-2/68, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 50/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями.
В даний час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проживають позивач ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_2 без погодження та без відома з ОСОБА_1 12.05.2011 року уклала з відповідачем КП "Кировец" договір № 35170-лиц від імені ОСОБА_1 на вивезення побутового сміття від приватних домоволодінь Кіровського району м. Донецька від будинку ОСОБА_1 і засвідчила його своїм підписом.
Крім того договір № 35170-лиц зі слів ОСОБА_2 був укладений за 10 хвилин без будь-яких документів, крім ксерокопії паспорта і без правовстановлюючих документів на будинок.
ОСОБА_1 не знав про те, що договір був укладений від його імені, не був ознайомлений з умовами договору, тарифом за вивезення сміття і терміном дії договору.
Прохання ОСОБА_1 про розірвання договору № 35170-лиц КП «Кировец» відхилив, пославшись у своїй відповіді від 01.03.2013 року за № 83 на те, що немає підстав для розірвання договору.
Станом на вересень 2012 року заборгованість за договором № 35170-лиц становила 786 грн. 96 коп.
Листом КП «Кировец» повідомив ОСОБА_1 про те, що станом на 01.09.2012 року заборгованість за вивіз ТБВ становить 786 грн. 96 коп., при місячному численні за вивезення ТБВ 57 грн. 76 коп., а також було вказано, у разі відкриття судового провадження у справі стягнення з заборгованості за житлово-комунальні послуги до суми позову буде включений судовий збір та за примусове виконання ОДВС 10% від загальної суми стягнення.
Крім того, ОСОБА_2 без відома і без згоди ОСОБА_1 уклала з відповідачем ще один договір № 12/1 від 28.09.2012 року про розстрочку платежу за боргом за вивезення ТБВ і оплатила в рахунок погашення заборгованості за основним договором 237 грн. 76 коп.
Позивачі вважають, що договір № 35170-лиц від 12.05.2011 року та договір № 12/1 від 28.09.2012 року, є недійсними і не створюють юридичних наслідків.
На даний момент ОСОБА_1 знаходиться у скрутному матеріальному стані, не має постійної роботи і заробітку, донька ОСОБА_6, є інвалідом, на підтримку і відновлення її здоров'я потрібні значні матеріальні засоби, а також на утриманні знаходиться донька подружжя від першого шлюбу, яка навчається в 11 класі, у зв'язку з цим ОСОБА_1 не може сплачувати платежі.
Позивачі в ході розгляду справи в суді, уточнивши свої позовні вимоги, просили суд визнати договір від 12.05.2011 року № 35170-лиц на вивіз ТБВ та договір № 12/1 від 28.09.2012 року про розстрочення платежу за боргом за вивезення ТБВ та укладені від імені ОСОБА_1 з відповідачем КП "Кировец" недійсними з моменту їх укладення, а позовні вимоги в частині зобов'язання КП «Кировец» повернути ОСОБА_2 сплачені за договором № 12/1 від 28.09.2012 року грошові кошти у розмірі 237 грн. 76 коп. залишити без розгляду. В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні вищевикладеним.
Представник відповідача КП «Кировец» у судове засідання з'явився, позовні вимоги стосовно визнання договору від 12.05.2011 року № 35170-лиц та договору № 12/1 від 28.09.2012 року недійсними визнала, про що склала відповідну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1. На підставі договору дарування частини домоволодіння від 23.08.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори, який був зареєстрований в реєстрі за № 1-2/68, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 50/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с.8).
В даний час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_6
12.05.2011 року ОСОБА_2 без погодження та без відома ОСОБА_1 уклала з відповідачем КП "Кировец" договір № 35170-лиц від імені ОСОБА_1 на вивезення побутового сміття від приватних домоволодіння Кіровського району м. Донецька від будинку ОСОБА_1 і засвідчила його своїм підписом (а.с. 5).
ОСОБА_1 не знав про те що договір був укладений від його імені, не був ознайомлений з умовами договору, тарифом за вивезення сміття і терміном дії договору.
28.09.2012 року ОСОБА_2 без відома і без згоди ОСОБА_1 уклала з відповідачем ще один договір № 12/1 про розстрочку платежу за боргом за вивезення ТБВ (а.с. 6) та оплатила в рахунок погашення заборгованості за основним договором 237 грн. 76 коп., що підтверджується копією квитанцій (а.с. 16).
Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути сформований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновителями) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Позивач ОСОБА_1 зазначив, що не знав про укладання договорів від його імені, а також вказав, що договори були укладені без правовстановлюючих документів, крім копії паспорта ОСОБА_1
Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела іншу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, правочин визнається недійсним судом.
Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане майно полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. Керуючись ст..ст 1203,215, 216, 230, 236 ЦК України, ст..ст 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними - задовольнити повністю.
Визнати договір на вивіз побутового сміття від приватних домоволодінь кіровського району м. Донецька від 12.05.2011 року № 35170-лиц укладений між комунальним підприємством «Кировец» та ОСОБА_1, недійсним з моменту його укладення
Визнати договір про розстрочку платежу по боргу за вивіз ТПВ від 28.09.2012 року № 12/1 укладений між комунальним підприємством «Кировец» та ОСОБА_1, недійсним з моменту його укладення.
Стягнути з комунального підприємства «Кировец» (ЄДРПОУ 31137121, МФО 335106) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у сумі 114, 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Леонов О.С.
Судове рішення № 31398784, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька) було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 258/4077/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: