Постанова № 31397998, 27.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

27 травня 2013 року Справа №826/3128/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової службидофізичної особи-підприємця ОСОБА_2простягнення податкового боргу у розмірі 718грн. 21коп.,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з фізичних осіб у розмірі 718грн. 21коп.

В обґрунтування позову ДПІ у м. Чернігові послалась на порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України шляхом допущення безпідставної несплати вище зазначеної суми, тоді як відповідне зобов'язання виникло за поданою особисто ФОП ОСОБА_2 декларацією.

ФОП ОСОБА_2 в письмових поясненнях (запереченнях) стосовно задоволення заявленого податковим органом позову заперечує, посилаючись на їх безпідставність. Вказує на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2012 року у справі №2/2506/142/12 встановлено, що ОСОБА_2 не є власником приміщення магазину, розташованого на АДРЕСА_2, - для обслуговування якого надавалась відповідна земельна ділянка. Просив врахувати суд, що Державна податкова служба України «…листом, який затверджено 23.11.12 наказ за №1051 відповідно до підпункту 291.5.3 пункту 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, звільнив ФОП від сплати податку в разі невикористання його в процесі господарської діяльності…». Зауважував на тому, що у зв'язку з тривалим лікуванням він не одержував повідомлення позивача, що надані в додатках позивачем, а тому вказане грошове зобов'язання, на думку ФОП ОСОБА_2, є неузгодженим. Також зазначав про те, що ним одержано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі №825/577/13-2, згідно з якою з нього даним позивачем стягується аналогічна даній позовній вимозі сума.

Ухвалою суду від 22 травня 2013 року розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовної заяви та заперечення стосовно її задоволення, судом встановлено наступне.

23 жовтня 2007 року ОСОБА_2 зареєстрований Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією як фізична особа-підприємець (реєстраційний номер 20028786323), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис за №20730000000013030. 25 грудня 2008 року відповідача взято на податковий облік як платника податків за неосновним місцем обліку в ДПІ у м. Чернігові (№443).

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до ДПІ у м. Чернігові подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, за яким ФОП ОСОБА_2 самостійно визначено розмір податку - 1250грн. 88коп. та щомісячну сплату: за період з січня по грудень 2011 року - по 104грн. 24коп.

На час вирішення даного спору за вказаним зобов'язанням відповідачем до податкового органу сплачено лише 11грн. 47коп., а тому згідно зі змісту довідки про наявність заборгованості, вказаної декларації, ФОП ОСОБА_2 має перед бюджетом податковий борг зі сплати земельного податку у розмірі 718грн. 21коп.

08 вересня 2011 року ДПІ у м. Чернігові винесено податкову вимогу №1373 на суму 197грн. 01коп. Податкова вимога направлена на адресу відповідача, проте останнім не одержана у зв'язку з закінченням терміну її зберігання та повернута на адресу позивача з відповідною довідкою відділення поштового зв'язку.

Станом на час розгляду даної справи докази про сплату вказаної заборгованості або про оскарження податкової вимоги від 08 вересня 2011 року №1373 сторонами не надано.

Також на дослідження суду надійшла копія ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року про залишення без розгляду позову ДПІ у м. Чернігові до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу на суму 718грн. 21коп.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс), який діє на час звернення позивача з даними вимогами та існування спірних правовідносин щодо несплати податку у повному об'ємі, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу платники за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Як встановлено судом вище, на виконання норм Податкового кодексу ДПІ у м. Чернігові складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 08 вересня 2011 року №1373, яка повернута на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштовим відділенням.

Водночас, вказані податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_2 частково не сплачені, що, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, вказує на наявність податкового боргу, сума якого не заперечується відповідачем.

Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеної вище податкової вимоги або дій щодо її винесення, а тому остання є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Докази, які б спростовували доводи позивача, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ДПІ у м. Чернігові підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03035 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 718грн. 21коп. (сімсот вісімнадцять гривень 21коп.) на користь Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби до місцевого бюджету (на р/р 33214815700002, код виду сплати 147; отримувач: Місцевий бюджет, код 38054398; банк: ГУ ДК України у Чернігівській області; МФО 853592).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька