Рішення № 31397163, 20.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2013 р.Справа № 916/755/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД"

про стягнення 630027,91грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Дубинський О.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 20.05.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Дубинський О.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" про стягнення заборгованості в сумі 630027,91грн., яка складеться з основного боргу в розмірі 574413,91грн., пені в сумі 38394,36 грн. та 3% річних в розмірі 17219,64грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2013р. було порушено провадження по справі №916/755/13.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 26.03.2013р., 18.04.2013р. та від 07.05.2013р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.05.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

23.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" (Покупець) був укладений договір поставки № 15 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені цим договором строки комплектуючи вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електроні компоненти, зазначені у Специфікації (далі - Товар), а Покупець, зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. У Специфікації зазначається найменування Товару, його кількість, ціна, термін (строк) поставки, загальна вартість Товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що строк дії договору - один календарний рік з дня підписання договору обома сторонами. У випадку якщо жодна Сторона цього договору за один місяці до закінчення строку договору не повідомить іншу Сторону про своє небажання продовжувати договір, строк дії договору вважається продовженим на один календарний рік, і так на кожний наступний строк, без обмеження кількості строків. Позивач вказує, що до теперішнього часу від відповідача ніяких заяв щодо небажання продовжувати договір до позивача не надходило.

Строк поставки Товару зазначається у Специфікації. Постачальник має право на поставку Товару партіям. Поставка Товару може бути здійснена на підставі однієї чи декількох Специфікацій (п.2.1 договору).

Замість специфікацій можуть використовуватись рахунки-фактури, виписані на підставі заявок Покупця і гарантійного листа Покупця (п.8.3 договору).

Постачальник є таким, що виконав умови поставки Товару з дати передачі Товару перевізнику. Датою поставки Товару є дата, що виконав умови щодо поставки Товару з дати передачі Товару перевізнику. Датою поставки Товару є дата, що вказана у вантажній декларації (реєстрі відправлення) (п.2.5. договору).

Розділом 3 договору визначено ціна Товару та умови оплати Товару. Так п.3.1 договору передбачено, що ціна кожної одиниці Товару вказана в Специфікації і виражається в гривні. Загальна сума договору складає загальну суму Товару за всіма Специфікаціями цього договору (п.3.3. договору). Оплата Товару здійснюється в грошовій одиниці України - гривні. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на поточний рахунок Постачальника у такому порядку, якщо інше не зазначено в специфікації: передплати у розмірі 15% вартості Товару (партії Товару) протягом 3 днів з дати виставлення рахунку; 85% вартості Товару (партії Товару) - не пізніше 10 днів з дати поставки Товару (партії Товару) Покупцеві (п.п. 3.4, 3.4.1, 3.4.2 договору). Оплата Товару здійснюється на підставі рахунків-фактур Постачальника в грошовій одиниці України - гривні (п.3.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 609033,93грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладеними, рахунками-фактур та гарантійним листом відповідача №3495 від 02.02.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи. Поставка товару відповідачу здійснювалась кур'єрською службою доставки ДП „Спецзв'язок" та через перевізника ПП „Нічний експрес", що підтверджується реєстрами відправлень та вантажними деклараціями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем були здійснені часткові проплати за поставлений товар, так за накладною № 70665 від 05.12.2011р. на суму 640,08грн. та за накладною №9202 від 24.05.2011р. на суму 33979,94грн., загальний розмір сплачених коштів склав 34620,02грн.

Позивач вказує, що відповідач у своєму гарантійному листі №3495 від 02.02.2011р. зобов'язався здійснити оплату замовленої продукції в строк до 31.12.2011р., проте свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за поставлений товар на загальну суму 574413,91грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання за договором поставки №15 від 23.02.2010р. щодо розрахунку за отриманий Товар Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №15 від 23.02.2010р. в сумі 574413,91грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №15 від 23.02.2010р., а саме не сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 38394,36грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за порушення Покупцем умов оплати Товару Покупець повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочення платежу.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, який був здійснений з урахуванням положень ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 38394,36грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №15 від 23.02.2010р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 17219,64грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" трьох відсотків річних в сумі 17219,64грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" (65015, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 162; код: 13881657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, корпус 2; код: 32611674) 574413 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі чотириста тринадцять)грн. 91 коп. основного боргу за договором поставки №15 від 23.02.2010р., 38394 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто чотири)грн. 36 коп. - пені, 17219 (сімнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять)грн. 64коп. - 3% річних та 12600(дванадцять тисяч шістсот) грн. 56коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.05.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.